Справа № 22ц-3481/11

Головуючий по 1-й інстанції Радзівон О.І.

Суддя-доповідач: Пікуль В. П.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Пікуля В.П.,

суддів : Акопян В.І., Петренка В.М.,

при секретарі: Ємельяновій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 19 червня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа приватне орендне підприємство (далі ПОП) «Довіра» Гребінківського району, про визнання права покупця та права власності на нерухоме майно,-

У травні 2006 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання права покупця та права власності на нерухоме майно, а саме старе приміщення корівника у с.Павлівщина Олександрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, посилаючись на те, що у 2004 році ОСОБА_3 передав під розписку ОСОБА_4 9000 грн. для придбання спірного нерухомого майна та проведення належної реєстрації права власності на нього за позивачем. Проте, ОСОБА_4, провівши оплату за купівлю обєкту за кошти позивача, бухгалтерські документи оформив на своє імя, що перешкоджає ОСОБА_3 зареєструвати на себе право власності на корівник придбаний за кошти останнього.

рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 19 червня 2006 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право покупця на придбане відповідачем ОСОБА_4 (на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №77 від 07.04.2004 року) у Приватно-орендного підприємства «Довіра» Гребінківського району, нерухоме майно, та визнано за ОСОБА_3 право власності на приміщення корівника, розташованого в с.Павлівщина Олександрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, у звязку з неповним зясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень ст.ст. 657- 659 ЦК України. Окрім того, зазначає, що саме він придбав корівник, а на підставі рішення Олександрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області №3 від 20.06.2011 року за ним було зареєстровано право власності на спірну будівлю корівника, придбану ОСОБА_2 у КСП ім. Фрунзе 09.02.2001 року (а.с. 32).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч.2 ст. 309 ЦПК України норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2004 року ОСОБА_4 дана розписка в тому, що він отримав у ОСОБА_3 9000 грн. з метою купівлі для останнього стройматеріалів або обєктів нерухомого майна. (а.с.4)

Відповідно до ксерокопій наступних документів: податкової накладної, квитанції до прибуткового касового ордеру №77 та накладної №7 від 07.04.2004 року ПП ОСОБА_4 придбав у ПОП «Довіра» будівлю корівника в с.Павлівщина вартістю 9000 грн. (а.с. 6-7).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, виходив із доведеності вимог позивача, при цьому керувався ст. 328 ЦК України, якою передбачена можливість набуття права власності на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Проте, апеляційна інстанція з таким висновком суду погодитися не може з наступних підстав.

Поза увагою суду залишилися положення ч. 1 ст. 220 ЦК України, відповідно до яких в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 цієї ж статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Необхідно також враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України повязується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обовязків для сторін.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Окрім того, відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Проте, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо підтвердження факту належності позивачу спірного нерухомого майна на підставі самих лише записів зроблених у ксерокопіях податкової накладної від 07.04.2004 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №77 від 07.04.2004 року та накладної №7 від 07.04.2004 року, інші докази або правовстановлюючі документи на майно в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані.

При цьому, проаналізувавши надані сторонами та апелянтом докази, колегія приходить до висновку, що між ОСОБА_2 та сторонами по справі мається спір щодо права власності на вищевказаний корівник, а рішення суду по справі впливає на права та обовязки ОСОБА_2 щодо сторін, а тому хоча він і не був залучений до участі у справі, відповідно до ст. 292 ЦПК України, може оскаржити рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ПОП «Довіра» Гребінківського району, про визнання права покупця та права власності на нерухоме майно.

Керуючись ст. 303, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 19 червня 2006 року скасувати, та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 - відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.