22-ц-2404/11 Про стягнення суми боргу - 21.11.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 08 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення боргу, -

У липні 2011 року представник ОСОБА_6 ОСОБА_7 звернувся до Ватутінського міського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_8 про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23 грудня 2008 року громадянином Чехії - ОСОБА_6 було надано в позику ОСОБА_8 91000 грн., яка мала придбати квартиру. На підтвердження одержання коштів відповідачкою було видано письмову розписку, якою вона підтвердила, що позика одержана нею строком на 1 рік, тобто до 23 грудня 2009 року. Однак станом на 11 липня 2011 року відповідачка суму позики не повернула позичальнику, незважаючи на те, що строк повернення позики закінчився 23 грудня 2009 року. Згідно розписки сума позики складає 91000 грн., що станом на 23.12.2008 року еквівалентно 18000 доларів США. На 11 липня 2011 року курс долара США у співвідношенні до національної валюти України гривні, становить 7,9705 грн. за 1 долар США. Таким чином сума боргу станом на 11 липня 2011 року становить 143469 грн. Відповідачка в добровільному порядку не бажає сплачувати суму боргу, а тому просив стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_6 борг в сумі 143469 гривень, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 08 вересня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даним рішенням, представник ОСОБА_6 ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 08 вересня 2011 року скасувати та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з позивачем ОСОБА_6 договір позики вона не укладала та кошти від нього не отримувала, оскільки в розписці вказана особа ОСОБА_6.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставни, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає, а тому підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів /суму позики/ або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадку, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми / ч. 1 ст. 1047 ЦК України/.

Ч. 2 ст. 1047 ЦК України допускає пред»явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж установлено договором / ч. 1 ст. 1051 ЦК України/.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду розписку ОСОБА_8 від 23.12.2008 року про отримання нею від ОСОБА_6, котрий мешкає в Чеській Республіці грошові кошти в сумі 91 000 гривень, що в еквіваленті складає 18 000 доларів США строком на один рік до 23.12.2009 року, в якій вказала, що гроші у вказаній сумі нею отримані повністю, претензій не має. Факт отримання грошей підтвердили свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9, про що в розписці маються їх підписи.

Колегія суддів вважає, що надана суду розписка підтверджує факт укладення між ОСОБА_8 та позичальником договору позики та отримання останньою грошових коштів в сумі 91000 гривень, що еквівалентна 18000 доларів США.

В обґрунтування заперечень відповідачки щодо позову, її представник вказав, що в позику кошти передавалась у національній валюті, в гривні в сумі 91000 гривень, а тому сума позову є завищеною, а також від особи, яка звертається в суд з позовом його довірителька кошти не отримувала.

Тобто до моменту пред»явлення позову до ОСОБА_8 про повернення коштів, в ході розгляду справи судом і до даного часу, остання договір позики з підстав неотримання нею коштів, а також з інших підстав передбачених ст. 1051 ЦК України не оскаржувала і не оскаржує.

За правилами ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки даних про повернення позивачу отриманих в борг коштів відповідачка не надала, позов підлягає задоволенню в сумі 143469 гривень виходячи із офіційного курсу гривні до долару США згідно даних Національного Банку України станом на момент звернення до суду /а.с. 6/.

Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження відповідачки в обґрунтування невизнання позову про те, що кошти у особи, прізвище якої вказано в розписці, вона не отримувала, оскільки розписка про передачу коштів ОСОБА_8 надана саме позивачем, що повністю підтверджує факт передачі коштів відповідачці в позику саме ним, а із матеріалів справи, із наданих довіреностей /а.с. 40, 41/, вбачається, що при написанні розписки про отримання коштів відповідачкою, в результаті неправильного перекладу його прізвища із чеської мови, була допущена помилка.

Колегія суддів також не приймає до уваги твердження представника ОСОБА_8 про те, що сума позову є завищеною, оскільки кошти в борг були взяті в сумі 91000 гривень, оскільки курс національної грошової одиниці в Україні прирівнюється до долару США, під умовними одиницями розуміється обіг доларів США, а із змісту розписки вбачається, що отримана сума в борг на момент передачі коштів складала 18000 доларів США, що відповідно до курсу національної валюти відносно долару США на день звернення з позовом до суду складає 143469 гривень.

Приходячи до висновку про задоволення позову, колегія суддів враховує, що відповідачка ОСОБА_8 сам факт отримання коштів у позику відповідно до договору позики від 23.12.2008 року не заперечує, сам договір позики не оспорює, а своє невизнання позову мотивує посиланням на допущену помилку в прізвищі позичальника.

Колегія суддів також вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 1434 гривні 69 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити.

рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 08 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення боргу - скасувати.

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 борг в сумі 143 469 гривень, судовий збір в сумі 1434 гривні 69 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.