Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Суворова В.О.,

Черевка П.М.,

при секретарі Тегляєвій О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_7, третя особа Біляївська державна нотаріальна контора про стягнення грошових коштів за нікчемним договором, -

У травні 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_1, укладений 20.09.2006 року, з доповненнями від 10.12.2007 року, з ОСОБА_8 та визнати за ним право власності на вказане майно, мотивуючи свої вимоги тим, що повністю розрахувався з відповідачем, передавши йому в рахунок оплати за житловий будинок та земельні ділянки 11600 доларів США, але з вини ОСОБА_8 нотаріально договір купівлі-продажу не був посвідчений.

10.08.2008 року відповідач помер, до участі у справі були залучені його спадкоємці: діти ОСОБА_4 та ОСОБА_7, законним представником є мати ОСОБА_2. До вказаних осіб ОСОБА_6 предявив позов про стягнення грошових коштів, отриманих ОСОБА_8 за нікчемним договором, оскільки договір не був нотаріально посвідчений.

У ході розгляду справи ОСОБА_6 доповнив та уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів на його користь 92800 грн., сплачених ОСОБА_8 за нікчемним договором купівлі-продажу будинку, земельних ділянок.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30 травня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 по 46209,76 грн. з кожного, але в межах вартості нерухомого майна, яке було одержано ними в спадщину після смерті ОСОБА_8, а також по 475 грн. судових витрат.

В апеляційних скаргах представник ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_3 та представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 просять рішення суду змінити, яким відмовити позивачу в позовних вимогах, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_9 грошову суму у розмірі 11600 доларів США у рахунок продажу житлового будинку з двома земельними ділянками, що знаходяться у АДРЕСА_1, а оскільки ОСОБА_8 помер, договір не посвідчено нотаріально, то його спадкоємці: ОСОБА_4 та ОСОБА_7 повинні сплатити зазначені кошти, оскільки договір купівлі-продажу будинку є нікчемним.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 20.09.2006 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 домовилися про купівлю-продаж житлового будинку та земельних ділянок, які належали ОСОБА_8 і розташовані у АДРЕСА_1. Вказана домовленість була оформлена договором купівлі-продажу, де зазначено, що ОСОБА_8 отримав у якості завдатку 600 доларів США. 10.12.2007 року, та вони уклали додаткову угоду, з якої вбачається, що ОСОБА_8 в рахунок укладення угоди одержав 11000 доларів США (а.с. 9-10).

18.01.2007 року ОСОБА_8 нотаріально оформив доручення на імя ОСОБА_10, якою уповноважив останнього підготувати документи та здійснити продаж житлового будинку та земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ці докази свідчать про те, що сторони досягли згоди з усіх умов договору, позивач сплатив ОСОБА_8 гроші за продаж будинку, але останній ухилявся від нотаріального посвідчення угоди, що стало причиною звернення до суду.

10 серпня 2008 року ОСОБА_8 помер, свідоцтво про смерть НОМЕР_1 (а.с. 52). Спадкоємцями першої черги за законом є його діти: ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_7, законним представником якої є мати ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У звязку зі смертю відповідача і оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, ухвалою суду від 20.08.2008 року провадження по справі було зупинено до оформлення спадкових прав його спадкоємцями.

04.03.2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом та ухвалою від 06.05.2009 року вони були залучені до участі у справі в якості відповідачів.

Згідно ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а в ч. 2 ст. 215 ЦК України зазначено, що недійсний є правочин, якщо його недійсність встановлена законом(нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін повинна повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необхідності зобовязання відповідачів сплатити на користь ОСОБА_9 - 92419 грн., що відповідає 11600 доларів США (згідно довідки банку), оскільки судом встановлено, що ОСОБА_8 дійсно отримував від ОСОБА_9 кошти у розмірі 11600 доларів США за нікчемним договором купівлі-продажу.

Викладені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, є правильним по суті та справедливим, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

З оригіналом згідно: суддя І.А. Артеменко