Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Винту Ю.М., Савчук М.В.,

секретар Градовий В.Б.

за участю голови Лунківської сільради –Лупу Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Лунківської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та за зустрічним позовом ОСОБА_14, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 19 травня 2011 року, -

В листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Лунківської сільської ради, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями.

Посилалася на те, що 1986 році її батьки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 побудували житловий будинок на земельній ділянці виділеній для будівництва. Житловий будинок був побудований без проектної документації. В 2010 році в Герцаївській філії ЧКОБТІ вона отримала технічний паспорт на будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_12, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_13 залишивши після смерті заповіт, яким все своє майно заповіла їй ОСОБА_2 При зверненні до нотаріальної контори для прийняття спадщини їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності документів, які підтверджують право власності на будинок.

Просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1.

В грудні 2010 року ОСОБА_14, ОСОБА_7 звернулися в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_4 про визнання права власності.

Посилалися на те, що після укладення між ними шлюбу, вони та їх батьки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розпочали будівництво нового будинку та господарських споруд на земельні ділянці, яка належала батьку ОСОБА_12 на праві приватної власності. Після смерті батька ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, яку вона ОСОБА_14 та її мати ОСОБА_13 вважають, що прийняли вчасно, оскільки на момент смерті проживали разом однією сім’єю з спадкодавцем.

Тому просили визнати за ОСОБА_14 право власності на 3/8 частки будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1, з яких 1/8 частки в порядку спадкування та ј в порядку набуття. Визнати за ОСОБА_7 право приватної власності ј частку будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку набуття.

рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 19 травня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_14 та ОСОБА_7 задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на ј частину житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. "А"площею 85,80 м. кв., у тому числі житлова площа 59,80 м.кв., господарських будівель та споруд сараїв літ. "Б, Г, Є, К, Л, М", літніх кухонь літ. "В, Е", гаража літ. "Д", убиральні літ. "Ж", огорожі №2, 3, 4, криниці №1.

Визнано за ОСОБА_14 право власності на 3/8 частин житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. "А"площею 85,80 м. кв., у тому числі житлова площа 59,80 м.кв., господарських будівель та споруд сараїв літ. "Б, Г, Є, К, Л, М", літніх кухонь літ. "В, Е", гаража літ. "Д", убиральні літ. "Ж", огорожі №2, 3, 4, криниці №1.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частини житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. "А"площею 85,80 м. кв., у тому числі житлова площа 59,80 м.кв., господарських будівель та споруд сараїв літ. "Б, Г, Є, К, Л, М", літніх кухонь літ. "В, Е", гаража літ. "Д", убиральні літ. "Ж", огорожі №2, 3, 4, криниці №1.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищезазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають цим обставинам. Зазначає, що суду не був наданий письмовий договір в силу ст. 366 ЦК України, покази свідків дають підстави стверджувати лише те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_7 приймали участь у будівництві спірного будинку шляхом спільної праці, але не спільними грошовими коштами. Крім того, ОСОБА_7 ставши членом сім’ї його дружини набув право користування спірним будинком, а не право власності на нього.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що спірний будинок, який розташований по АДРЕСА_1 будувався ОСОБА_12, ОСОБА_13 та був спільною сумісною власністю подружжя, оскільки господарство відносилося до категорії робочого двору. (а.с.131). При будівництві будинку ОСОБА_12, ОСОБА_13 допомагали їх донька та її чоловік ОСОБА_14 і ОСОБА_7 Належно оформленого дозволу або проекту на будівництво будинку подружжя та ОСОБА_14, ОСОБА_7 не мало.

Після смерті ОСОБА_12 в спірному будинку продовжували жити ОСОБА_13, її донька з чоловіком ОСОБА_14, ОСОБА_7 (а.с. 54, 64, 65)

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до п.5 роз’яснень Постанови Пленума Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року "Про судову практику по вирішенню спорів, пов’язаних з правом власності на жилий будинок" (v0004400-81) , які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, сам факт сприяння забудовникові з боку членів сім’ї або родичів у будівництві будинку не може бути підставою для задоволення їх претензій про визнання права власності на частку будинку. Такий позов може бути задоволено судом лише у випадку, коли між цими особами та забудовником мала місце домовленість про створення спільної сумісної власності на частину будинку і саме з цією метою вони вкладували свою працю та кошти у будівництво жилого будинку.

Також, згідно роз’яснень, які містяться в п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04 жовтня 1991 року №7 (v0007700-91) з послідуючими змінами та доповненнями "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок", якими визначено, що інші особи, які приймали участь у будівництві житлового будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю) будинку, якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14, ОСОБА_7 спільно побудували спірний будинок шляхом спільної праці, проте не врахував те, що господарство відносилося до категорії робочого, а не колгоспного двору, а тому право власності на спірний будинок набули лише ОСОБА_12, як голова господарства, та ОСОБА_13, як другий з подружжя.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 після смерті ОСОБА_12 залишилися проживати в побудованому спірному будинку, то вважаються такими, що вчасно прийняли спадщину.

Отже, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_14 набула право власності на ј частину житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_12

Згідно ст. 22 КпШтС України, який дія на момент виникнення правовідносин, майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до ст. 28 КпШтС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визначаються рівними.

ОСОБА_13, як другий з подружжя набула право власності на Ѕ частину спірного будинку, а також після смерті ОСОБА_12 успадкувала в порядку ст. 1268 ЦК України ј частину спірного будинковолодіння і ще за життя розпорядилася своїм майном, заповівши його ОСОБА_2

Таким чином, ОСОБА_2 набула право власності на 3/4 частини житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_13

Згідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

ОСОБА_2 за час розгляду справи у суді сплатила судовий збір на суму 1723,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 240 грн., що підтверджується квитанціями про сплату цих витрат. Тому з ОСОБА_14 підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1292,29 грн.

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_2 понесені судові витрати ОСОБА_14 в сумі 195 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зробити взаємозалік вищевказаних сум та стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1097, 29 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 240 грн.

На підставі наведеного та керуюсь ст. ст. 88, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 19 травня 2011 року скасувати.

Визнати за ОСОБА_14 право власності на ј частину житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. "А"площею 85,80 м. кв., у тому числі житлова площа 59,80 м.кв., господарських будівель та споруд сараїв літ. "Б, Г, Є, К, Л, М", літніх кухонь літ. "В, Е", гаража літ. "Д", убиральні літ. "Ж", огорожі №2, 3, 4, криниці №1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частин житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. "А"площею 85,80 м. кв., у тому числі житлова площа 59,80 м.кв., господарських будівель та споруд сараїв літ. "Б, Г, Є, К, Л, М", літніх кухонь літ. "В, Е", гаража літ. "Д", убиральні літ. "Ж", огорожі №2, 3, 4, криниці №1.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1097, 29 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 240 грн.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.