357/982/17 Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугую років на підставі довідки прокуратури у відсотковому розмірі від розміру місячної заробітної плати - 17.08.2018 Прийняття

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2017 року (суддя Кошель Л. М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року (у складі колегії суддів Белової Л. В., Безименної Н. В., Глущенко Я. Б.) установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області від 15 грудня 2016 щодо перерахунку та виплати пенсії, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ (1789-12) );

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) (далі - Постанова № № 1013), з урахуванням довідки Генеральної прокуратури України № 18-1688зп від 25 листопада 2016 року без обмеження її граничного розміру, починаючи з 01 грудня 2016 року.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що відповідач незаконно та безпідставно відмовився перераховувати пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року (213-19) № 213 (далі - Закон № 213).

3. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, позов задоволено.

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. Просив постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

7. 23 березня 2018 року касаційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі № 357/982/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

8. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

9. Станом на 17 серпня 2018 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 03 жовтня 2007 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% суми заробітної плати.

11. 06 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-1688зп від 25 листопада 2016 року.

12. Рішенням від 15 грудня 2016 року позивачу було відмовлено у перерахунку його пенсії із заробітної плати на підставі наданої ним довідки з посиланням на те, що Закон № 1789-ХІІ (1789-12) втратив чинність, а згідно п. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, такий порядок по даний час не приймався. Постановою № 1013 від 09 грудня 2015 року виключено п. 4, в якому йшлося про перерахунок пенсій державним службовцям.

13. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив із того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто норми ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, в редакції чинній на момент призначення пенсії. Зміни внесені до Закону України "Про прокуратуру" після призначення позивачу пенсії, в частині зменшення відсоткового розміру заробітної плати, з якого обчислюється розмір пенсії, стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Скаржник вказує, що на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ норми, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність. Норми законодавства, якими скасовано право на перерахунок призначених прокурорам пенсій на час розгляду справи є чинними, неконституційними не визнавались.

16. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на практику Вищого адміністративного суду України (ухвали: від 02 лютого 2017 року у справі № К/800/27464/16, від 09 грудня 2016 року у справі № К/800/33731/16, від 11 січня 2016 року у справі № К/800/36650/16, від 12 січня 2017 року у справі № К/800/677/17, від 13 січня 2017 року у справі № К/800/1439/17, від 20 січня 2017 року у справі № К/800/2133/17, від 31 січня 2017 року у справі № К/800/2672/17, від 01 лютого 2017 року у справі № К/800/2566/17, від 03 лютого 2017 року у справі № К/800/2864/17, що, на його думку, підтверджує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

18. Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, призначеної йому згідно Закону № 1789-ХІІ (1789-12) .

19. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

20. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

21. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ (1789-12) . Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).

22. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

23. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) (далі - Закон № 76-VIII (76-19) ), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

24. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

25. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

26. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) (далі - Закон № 1697-VII (1697-18) ), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).

27. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) , з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

28. Постанова Кабінету Міністрів України № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

29. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII (1697-18) , яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

30. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № 711/6019/16-а) та від 02 березня 2018 року (справи № 264/1617/17, № 761/21804/17), від 14 березня 2018 року у справі № 713/793/16 (К/9901/12389/18), від 15 березня 2018 року у справі № 372/2316/17 (К/9901/2953/17) та від 11 квітня 2018 року у справі № 766/13021/16-а (К/9901/22165/18).

31. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, що, за правилами ст. 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення.

33. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі № 357/982/17 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.