Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді Веремчук Л М,

суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А.,,

при секретарі Гнепі П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства (далі – ПАТ) "Трест Луганськшахтопроходка" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за апеляційною скаргою відповідача ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" на заочне рішення Нововолинського міського суду від 13травня 2011 року,

В квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом посилаючись на те, що він працював прохідником 5-го розряду відокремленого підрозділу "Шахтопрохідницьке управління № 3" ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка". 18 вересня 2010 року його було звільнено із займаної посади за власним бажанням. На порушення трудового законодавства в день звільнення підприємство не провело з ним повного розрахунку. Тому просив, з послідуючими уточненнями, стягнути з відповідача 1352,88 грн. заборгованості по заробітній платі із компенсацією за невикористану відпустку, 33316,65 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 768 грн. витрат на правову допомогу.

Заочним рішенням Нововолинського міського суду від 13 травня 2011 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" на користь ОСОБА_1 1352 грн. 88 коп. заборгованості по заробітній платі за вересень 2010 року разом із компенсацією невикористаної відпустки, 33316 грн. 65 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 вересня 2010 року по 13 травня 2011 року, 768 грн. витрат на правову допомогу, всього – 35437 грн. 53 коп., та в дохід держави – 346 грн. 69 коп. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка", покликаючись на порушення судом норм матеріального права та неповноту з’ясування обставин справи, просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення – частковій зміні з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем і був звільнений з роботи 18 вересня 2010 року на підставі ст. 38 Кодексу Законів про працю (далі – КЗпП) України (322-08) за власним бажанням. Заборгованість підприємства перед позивачем по заробітній платі за вересень 2010 року становила 1352,88 грн., які на день звільнення не були йому виплачені. Середньоденний заробіток становить 246,79 грн., а відтак середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19 вересня 2010 року по 13 травня 2011 складає 33316,65 грн.

Задовольняючи позов та стягуючи з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" на користь ОСОБА_1 вказані кошти, суд виходив з того, що відповідачем порушені вимоги трудового законодавство щодо проведення повного розрахунку з працівником в день його звільнення.

Однак повністю погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони не в повній мірі відповідають нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, якою передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем на день його звільнення становив 1352,88 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" від 27 квітня 2011 року № 04/557 (а. с. 17) і позивачем не оспорюється.

Тому суд обґрунтовано стягнув ці кошти на користь ОСОБА_1 на підставі вищенаведених норм трудового законодавства.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже обов’язок по доказуванню наявності чи відсутності вини в затримці розрахунку при звільненні лежить на власнику чи уповноваженому ним органу.

Всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) України (1618-15) відповідач не надав суду переконливих доказів відсутності своєї вини в несвоєчасному розрахунку з позивачем, а також доказів наявності об’єктивних перешкод в належній організації свого виробництва.

Виходячи з цього, суд дійшов вірного висновку про стягнення з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Однак при визначенні періоду та розміру стягнення судом допущені порушення норм матеріального права.

За своєю правовою природою виплата працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку є санкцією за винні дії власника або уповноваженого ним органу в сфері оплати праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач подав суду копію ухвали господарського суду Луганської області від 13 грудня 2010 року, якою прийнято до розгляду заяву управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Отже з 13 грудня 2010 року санкція у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника до відповідача застосовуватися не може. Тому стягненню на користь позивача підлягає вказаний заробіток з 20 вересня 2010 року (перший робочий день після звільнення) по 10 грудня 2010 року (останній робочий день перед введенням мораторію), тобто за 60 робочих днів, що з врахуванням його середньоденного заробітку в розмірі 246,79 грн. (а.с. 18) становить 14807,40 грн.

В зв’язку з наведеним та у відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в означеній частині слід змінити, зменшивши розмір стягнутого з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України відповідній зміні (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) підлягає і розподіл судових витрат (судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і витрат на правову допомогу).

З врахуванням вимог підпунктів а), з) пункту 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 161,60 грн.

Позовні вимоги в остаточному варіанті були заявлені на загальну суму 34669,53 грн. (1352,88+33316,65, а.с. 22), а задоволені (у зв’язку із зміною рішення апеляційним судом) на загальну суму 16160,28 грн. (1352,88+14807,40), що становить 46,61%. Тому з відповідача в дохід держави слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 55 грн. 93 коп. (46,61 % від 120 грн.), а з позивача – 64 грн. 07 коп. (53,39% від 120 грн.).

46,61 % від понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 768 грн. (а. с. 9, 10) становить 357 грн. 96 коп. Саме така суму вказаної допомоги підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 22 серпня 2011 року апелянту відстрочено сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за подання апеляційної скарги. Тому з нього в дохід держави слід стягнути 74 грн. 03 коп. судового збору, з врахуванням вимог апеляційної скарги, а також 39 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Ці витрати обчислені наступним чином. Апелянт оспорив стягнуту з нього суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 33316,65грн. і просив відмовити в цій частині позову. Апеляційна скарга задоволена частково і з нього на користь позивача стягнуто 14807,40 грн., що становить 44,44 % від заявлених у скарзі вимог. 44,44 % від 120 грн. становить 53,32 грн. Решта суми вказаних витрат в розмірі 66 грн.68 коп. (55,56 % від 120 грн.) підлягає стягненню в дохід держави з позивача.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу відповідача ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" задовольнити частково.

рішення Нововолинського міського суду від 13 травня 2011 року в даній справі в частині стягнення з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка на користь ОСОБА_1 14807 (чотирнадцять тисяч вісімсот сім) грн. 40 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 357 (триста п’ятдесят сім) грн. 96 коп. витрат на правову допомогу.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка" в дохід держави судовий збір в розмірі 161 (сто шістдесят одну) грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 55 (п’ятдесят п’ять) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 64 (шістдесят чотири) грн. 07 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка" в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи апеляційним судом в розмірі 53 (п’ятдесят три) грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи апеляційним судом в розмірі 66 (шістдесят шість) грн.68 коп.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили .