Справа №22ц - 3839 

Головуючий в І інстанції:Палькова В.М.

Категорія: 5 Доповідач: Майданік В.В.

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Орловської Н.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Майданіка В.В.

при секретарі Дремлюзі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 11 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісно нажитого майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -

19 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна. Просила поділити, виділивши їй 2/3 частки, а відповідачу 1/3 частку, спільно нажите майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, нежитлову будівлю, бар, загальною площею 204,7кв.м., розташовану в АДРЕСА_2, 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_3, квартиру АДРЕСА_4, автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2, земельну ділянку площею 0,1577га по АДРЕСА_5, музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, пральну машину LG WD-10343TD, кухонний гарнітур, мікрохвильову піч LG, музичний центр Sharp CD-XP 200n, спальню "Аліна 4А" та матрац, грошові кошти в сумі 28890грн.

В ході розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги. Просила поділити, виділивши їй 2/3 частки, а відповідачу 1/3 частку, спільно нажите майно на загальну суму 2844241,7грн., а саме:

-1-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 204035грн.,

-нежитлову будівлю, бар, загальною площею 204,7кв.м. вартістю 1183798грн., розташовану в АДРЕСА_2,

-2-кімнатну квартиру загальною площею 97,4кв.м., розташовану на 2-му поверсі будинку по АДРЕСА_2 вартістю 617448грн.,

-квартиру АДРЕСА_4 вартістю 280000грн.,

-автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 94586,65грн.,

-автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 80000грн,

-музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, придбаний в 2005 році, вартістю 1549,20грн.,

-пральну машину LG WD-10343TD, 2007р, вартістю 2700грн.,

-кухонний гарнітур, 2007р вартістю 7000грн.,

-мікрохвильову піч LG вартістю 669грн.,

-музичний центр Sharp CD-XP 200n, придбаний в 2003 році, вартістю 1125,90грн.,

-спальню "Аліна 4А" та матрац, придбані в 2004 році, вартістю 15340грн.,

-грошові кошти в сумі 77980грн., внесені відповідачем в інвестування будівництва 2-кімнатної квартири АДРЕСА_3 своєї дочки від першого шлюбу ОСОБА_3,

-грошові кошти в сумі 278010грн., внесені відповідачем в інвестування будівництва квартири АДРЕСА_3

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем вона проживала однією сім'єю з 1993 року, у шлюбі не перебували. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_4, батьком якого записано відповідача. З 2000 року вони проживали постійно в АДРЕСА_2 з 2002 року вели спілний бізнес та організували діяльність розважального комплексу "Козацька втіха", який складається з бару, лазні та приміщень під оренду. За час спільного проживання ними було набуто вищезазначене майно. Збільшення своєї частки позивачка обґрунтувала тим. Що з нею проживає їх спільний син.

22 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 Просив поділити, виділивши кожному по 1/2 частці, спільно нажите майно, виділивши йому:

-1-кімнатну квартиру АДРЕСА_4 вартістю 280000грн.,

-автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 94586,65грн.,

-автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 80000грн,

а також виділивши ОСОБА_2:

-житловий будинок АДРЕСА_6, придбаний 14.02.2006 року, зареєстрований на ОСОБА_2, вартістю 400000грн.,

-музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, придбаний в 2005 році, вартістю 1549,20грн.,

-пральну машину LG WD-10343TD, 2007р, вартістю 2700грн.,

-кухонний гарнітур, 2007р вартістю 7000грн.,

-мікрохвильову піч LG вартістю 669грн.,

-музичний центр Sharp CD-XP 200n, придбаний в 2003 році, вартістю 1125,90грн.,

-спальню "Аліна 4А" та матрац, придбані в 2004 році, вартістю 15340грн.,

22 червня 2011 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог. Просив поділити, виділивши кожному по 1/2 частці, спільно нажите майно, виділивши йому:

-автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 94586,65грн.,

а також виділивши ОСОБА_2:

-житловий будинок АДРЕСА_6, придбаний 14.02.2006 року, зареєстрований на ОСОБА_2, вартістю 100000грн.,

-музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, придбаний в 2005 році, вартістю 1549,20грн.,

-пральну машину LG WD-10343TD, 2007р, вартістю 2700грн.,

-кухонний гарнітур, 2007р вартістю 7000грн.,

-мікрохвильову піч LG вартістю 669грн.,

Позов обґрунтований тим, що з ОСОБА_2 він проживав однією сім'єю з кінця 2005 року, а до того часу вона була просто його коханкою. За час спільного проживання ними було набуто вищезазначене майно (автомобіль MERCEDES-BENZ, житловий будинок АДРЕСА_6, музичний центр з карооке LG LMK, пральна машина LG, кухонний гарнітур, мікрохвильова піч LG.

рішенням суду від 11 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були задоволені. Суд вирішив:

- Визнати за сторонами право спільної сумісної власності на майно:

-1-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 204035грн.,

-нежитлову будівлю, бар, загальною площею 204,7кв.м. вартістю 1183798грн.,

розташовану в АДРЕСА_2,

-2-кімнатну квартиру загальною площею 97,4кв.м., розташовану на 2-му

поверсі будинку по АДРЕСА_2 вартістю 617448грн.,

-квартиру АДРЕСА_4 вартістю 280000грн.,

-житловий будинок АДРЕСА_6, вартістю 70020грн.,

-автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю

94586,65грн.,

-автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 80000грн,

-музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, придбаний в 2005 році,

вартістю 1549,20грн.,

-пральну машину LG WD-10343TD, 2007р, вартістю 2700грн.,

-кухонний гарнітур, 2007р вартістю 7000грн.,

-мікрохвильову піч LG вартістю 669грн.,

-музичний центр Sharp CD-XP 200n, придбаний в 2003 році, вартістю

1125,90грн.,

-спальню "Аліна 4А" та матрац, придбані в 2004 році, вартістю 15340грн., а всього на загальну суму 2558271,70грн.

- Поділити в натурі майно, набуте ОСОБА_2 та ОСОБА_1під час сумісного проживання однією сім'єю.

- Виділити в приватну власність ОСОБА_2 з урахуванням проживання з нею неповнолітнього сина –2/3 частини майна, придбаного з ОСОБА_1 під час сумісного проживання, що повинно складати вартість 1705514,40грн., а саме:

-2-кімнатну квартиру загальною площею 97,4кв.м., розташовану на 2-му

поверсі будинку по АДРЕСА_2 вартістю 617448грн.,

-житловий будинок АДРЕСА_6, вартістю 70020грн.,

-автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю

94586,65грн.,

-музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, придбаний в 2005 році,

вартістю 1549,20грн.,

-пральну машину LG WD-10343TD, 2007р, вартістю 2700грн.,

-кухонний гарнітур, 2007р вартістю 7000грн.,

-мікрохвильову піч LG вартістю 669грн.,

-музичний центр Sharp CD-XP 200n, придбаний в 2003 році, вартістю

1125,90грн.,

-спальню "Аліна 4А" та матрац, придбані в 2004 році, вартістю 15340грн., а всього на загальну суму 810438,75грн.

- Виділити в приватну власність ОСОБА_1 1/3 частину майна, придбаного з ОСОБА_2 під час сумісного проживання, що повинно складати 852757,23грн., а саме:

-1-кімнатну квартиру АДРЕСА_1

в м.Херсоні вартістю 204035грн.,

-нежитлову будівлю, бар, загальною площею 204,7кв.м. вартістю 1183798грн.,

розташовану в АДРЕСА_2,

-квартиру АДРЕСА_4 вартістю 280000грн.,

-автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 80000грн, а всього на загальну суму 1747833грн.

- Припинити право власності ОСОБА_1 на 2-кімнатну квартиру, загальною

площею 97,4кв.м., розташовану на 2-му поверсі будинку по АДРЕСА_2 вартістю 617448грн.

- Припинити право власності ОСОБА_1 на автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003р.в., зареєстрований Херсонським МРЕВ ДАІ 24.11.2006 року згідно свідоцтву про реєстрацію НОМЕР_3 вартістю 94586,65грн.

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за частку в праві спільної сумісної власності в розмірі 895075,70грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, а саме виділити їй: житловий будинок №73, загальною площею 32кв.м., розташований на земельній ділянці площею 245кв.м. в АДРЕСА_2, придбаний 14.02.2006 року, зареєстрований на ОСОБА_2, вартістю 70020грн., музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, придбаний в 2005 році, вартістю 1549,20грн., пральну машину LG WD-10343TD, 2007р, вартістю 2700грн., кухонний гарнітур, 2007р вартістю 7000грн., мікрохвильову піч LG вартістю 669грн. В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовити. Його позов задовольнити повністю, а саме виділити йому автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 94586,65грн. При цьому заявник послався на порушення судом норм процесуального і матеріального права та неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, вказав, що суд не врахував ту обставину, що все придбане ним до 2000 року майно є власністю його та його дружини ОСОБА_5, з якою він перебував у зареєстрованому шлюбі з 30.03.1985 року по 17.12.1999 року. А тому суд невірно застосував до цих правовідносин СК України. Також зазначив, що оскільки він з ОСОБА_2 не перебували у шлюбі, то за відсутності угоди про створення спільної сумісної власності та без встановлення участі сторін спільною працею в набутті майна не можна визнавати за ними право спільної сумісної власності на майно. Також вказав, що суд не врахував те, що ОСОБА_2 не надала будь-яких доказів на підтвердження її участі у придбанні спірного майна. Зокрема, 1-кімнатна квартиру АДРЕСА_1 у 2004 році була продана ОСОБА_6, проте належне оформлення угоди зроблене не було. Стосовно нежитлової будівлі, бару, розташованої в АДРЕСА_2, та 2-кімнатної квартири, розташованої на 2-му поверсі цього будинку, то вони є частиною всього будинку і були здані в експлуатацію ще в 2000 році. З 2002 року по 2004 рік він як приватний підприємець реконструював цокольний і перший поверх будинку під бар. Тому майно фізичної особи-підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Автомобіль FIAT було придбано за кошти, які він взяв у 2008 році в борг у ОСОБА_7, борг досі не сплачено. Інше дрібне майно придбано ним до 2004 року, а тому воно не підлягає поділу. Крім того, зазначив, що суд не звернув увагу на його позовну вимогу про виділення йому автомобіля MERCEDES-BENZ, виділивши вказаний автомобіль ОСОБА_2 Також вказав, що суд необґрунтовано припинив його право власності на відповідне майно.

У запереченні ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, що з'явились, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності права спільної сумісної власності сторін на майно загальною вартістю 2558271,70грн. і виходив з необхідності поділу цього майна між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (1/3 та 2/3 часток відповідно).

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки до нього суд дійшов при неповному з'ясуванні обставин справи та порушивши норми матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Сторонами не заперечується і це підтверджується копією паспорту ОСОБА_1, що останній перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 30.03.1985 року по 17.12.1999 року (а.с.214).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син сторін ОСОБА_4 (а.с.18).

ОСОБА_2 зазначила, що вона проживала з ОСОБА_1 однією сім’єю з 1993 року по 2010 рік. ОСОБА_1 вказує, що вони проживали однією сім’єю з кінця 2005 року по 2010 рік.

За довідкою ХДБТІ від 07.12.2009 року за даними архіву бюро ОСОБА_1 належить: квартира АДРЕСА_1 (згідно Свідоцтву про право власності на житло №0070 від 29.02.2000 року), нежитлова будівля, бар, загальною площею 204,7кв.м., розташований в АДРЕСА_2 (згідно Свідоцтву про право власності на нерухоме майно від 26.11.2004 року) (а.с.19).

Відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року №16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України" (v0016700-98) –правила статей 22, 28, 29 КпШС не застосовують до спорів про поділ майна осіб, які живуть однією сім’єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі. Такі спори мають вирішуватися згідно з п.1 ст. 17 Закону України "Про власність", відповідних норм ЦК (435-15) і з урахуванням роз’яснень, даних Пленумом Верховного Суду України в п.5 постанови від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (v0020700-95) .

Згідно з п.1 ст. 17 Закону України "Про власність" майно, набуте в результаті спільної праці членів сім’ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

За положеннями п.5 вказаної постанови Пленумом Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 (v0020700-95) –відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є, зокрема, майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст.16 Закону про власність, ст.22 КпШС); майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім’ї (п.1 ст.17 Закону про власність).

Відповідно до положень ст.74 СК України в редакції закону від 22.12.2006 року якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними (ч.1); на майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу (2947-14) .

Згідно зі ст.ст.60, 69, 70 СК України, які входять до глави 8 цього Кодексу (2947-14) : майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності (ст.60); дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності (ст.69); у разі поділу цього майна їх частки є рівними (ст.70).

З урахуванням наведених положень СК України (2947-14) , чинного на час виникнення спірних правовідносин пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року №16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України" (v0016700-98) , а також постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно встановив, що сторони проживали однією сім’єю і що підлягає поділу майно, яке вони придбали за час проживання однією сім’єю, з 18.12.1999 року по 2010 рік.

Разом з тим, поділяючи майно між сторонами на 1/3 та 2/3 часток відповідно кожному та встановлюючи його перелік та загальну суму 2558271,70грн., суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, що згідно з п.п.1 та 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Відповідно до п.30 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 (v0011700-07) при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частиною 2 ст.70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей. Під вказаними обставинами потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя немає з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч.1 ст.60 СК).

Колегія суддів вважає, що у справі відсутні докази необхідності збільшення частки ОСОБА_2 над часткою ОСОБА_1 у спільному майні. З урахуванням наявності у заявника дітей від шлюбу з ОСОБА_5 при поділі майна їх частки у цьому майні повинні бути рівними.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно встановив, що до складу спільно нажитого майна сторін входить наступне майно загальною вартістю 2005281грн.: 1-кімнатна квартира АДРЕСА_1 вартістю 204035грн., нежитлова будівля, бар, загальною площею 204,7кв.м. вартістю 1183798грн., розташована в АДРЕСА_2, а також 2-кімнатна квартира загальною площею 97,4кв.м., розташована на 2-му поверсі будинку по АДРЕСА_2 вартістю 617448грн.

При цьому, на думку колегії суддів, слід виходити з наступного.

Зазначені нежитлова будівля, бар, а також, як зазначено в судовому рішенні, 2-кімнатна квартира над вказаним баром, які розташовані в АДРЕСА_2, у первісному варіанті являли собою житловий будинок, на 64/100 часток якого 17.01.2001 року було видано на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на домобудівлю (а.с.199).

У свою чергу вказане Свідоцтво видано на підставі рішення Суворовської районної у м.Херсоні ради №4 від 17.01.2001 року взамін чотирьох правовстановлюючих документів, виданих ще в 1997-1998 роках (договорів купівлі-продажу, свідоцтва про право власності та біржової угоди). При цьому рішенням виконавчого комітету Суворовської у м.Херсоні ради №57 від 07.05.1998 року ОСОБА_1 було дозволено будівництво 2-поверхового будинку розміром 14,8х9,4м з підвалом на місті зносу старого житлового будинку літ "А", "А1", а, а1, а2 на земельній ділянці по АДРЕСА_2 (а.с.206).

Ще 17.12.1998 року розпорядженням Херсонського міського голови №1241р приватному підприємцю ОСОБА_1 було дозволено проектування та переобладнання першого поверху вказаного житлового будинку під кафе-бар (а.с.209).

Актом комісії від 16.06.2004 року вказаний бар було прийнято в експлуатацію і щодо нього ПП ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с.152, 20).

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи від 17.09.1998 року ОСОБА_1 є приватним підприємцем (а.с.153).

В п.29 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 (v0011700-07) зазначено, що відповідно до положень статей 57, 61 СК України, ст. 52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя; інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Крім того, у справі відсутній взагалі правовстановлюючий документ на 2-кімнатну квартиру загальною площею 97,4кв.м., розташовану на 2-му поверсі будинку по АДРЕСА_2. По суті такий об’єкт права власності на теперішній час відсутній, що підтверджується також зазначеною вище довідкою ХДБТІ від 07.12.2009 року. За умови дотримання певних процедур з залученням відповідних державних органів (виконавчого органу місцевої ради, органу державного архітектурно-будівельного контролю тощо) на другий поверх вказаного будинку може бути видано відповідний правовстановлюючий документ. А тому не може являтися правильним судове рішення, при якому суд діє на виконання функцій інших органів щодо визнання об’єктом права власності другого поверху вказаного житлового будинку.

Також, слід зазначити, що 1-кімнатна квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про власності від 29.02.2000 року, виданого на підставі розпорядження виконавчого комітету міської ради від 29.02.2000 року (а.с.98).

Тобто, вказаний правовстановлюючий документ видано ОСОБА_1 тільки через 1 місяць і 12 днів після того, як він став жити однією сім’єю з ОСОБА_7

ОСОБА_2 не надано доказів того, що вказана квартира придбана нею з ОСОБА_1 під час спільного проживання. Останній же зазначив при апеляційному розгляді справи, що власником зазначеного нерухомого майна він став після того, як на початку 1999 року, ще під час шлюбу з ОСОБА_5, він з дружиною сплатили останній грошовий внесок будівельній організації, яка будувала цю квартиру в багатоквартирному будинку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що до складу спільної сумісної власності зазначене вище майно не входить, а входить наступне майно загальною вартістю 552990грн.75коп., а саме:

-квартира АДРЕСА_4 вартістю 280000грн.,

-житловий будинок АДРЕСА_6, вартістю 70020грн.,

-автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 94586,65грн.,

-автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 80000грн.,

-музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, придбаний в 2005 році, вартістю 1549,20грн.,

-пральна машина LG WD-10343TD, 2007р, вартістю 2700грн.,

-кухонний гарнітур, 2007р вартістю 7000грн.,

-мікрохвильова піч LG вартістю 669грн.,

-музичний центр Sharp CD-XP 200n, придбаний в 2003 році, вартістю 1125,90грн.,

-спальня "Аліна 4А" та матрац, придбані в 2004 році, вартістю 15340грн.

Отже, частка кожного із сторін, виходячи з принципу рівності їх часток, повинна складати 276495грн.37коп. (1/2 частка від 552990грн.75коп.)

Не можуть бути прийняті до уваги доводи заявника щодо необхідності виключення зі складу спільно нажитого майна наступного майна: квартири АДРЕСА_4, автомобіля FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2, музичного центру Sharp CD-XP 200n, а також спальні "Аліна 4А" з матрацом.

При цьому необхідно враховувати наступне.

Квартира АДРЕСА_4 та автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 як об’єкти права спільної сумісної власності сторін були визнані ОСОБА_1 у його ж зустрічному позові, поданому до суду 22 грудня 2010 року. Були ж визнані ним і їх вартість, зазначена в позові ОСОБА_2 Хоча в подальшому заявник і виключив його з переліку такого майна, проте є необхідні правовстановлюючі документи на них.

Зокрема, згідно з довідкою комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості" від 12.04.2010 року –за станом на 08.04.2010 року за ОСОБА_1 зареєстрований об’єкт нерухомості –вказана квартира №52 (а.с.60).

Відповідно до відповіді управління ДАІ від 08.02.2011 року на запит суду на імя ОСОБА_1 зареєстрований також і вказаний автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.181).

Згідно з п.22 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року (v0011700-07) : вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з

дійсної його вартості на час розгляду справи.

При цьому в ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 не заперечував проти того, що вартість вказаних квартири і автомобіля складає відповідно 280000грн. і 80000грн.

Отже, з врахуванням наведеного, зазначена ОСОБА_2 вартість вказаних квартири та автомобіля FIAT є доведеною.

Музичний центр Sharp CD-XP 200n, вартістю 1125,90грн., придбаний в 2003 році, а спальня "Аліна 4А" з матрацем вартістю 15340грн. придбані в 2004 році (а.с.25, 26).

Таким чином, в цій частині доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені належними доказами і висновки суду в цій частині не спростовують.

Поділяючи спільне майно сторін, колегія суддів виходить з принципів справедливості, розумності та рівності часток сторін та вважає за необхідне поділити майно сторін, яке є їх спільною сумісною власністю:

виділивши у власність ОСОБА_2 наступне майно загальною вартістю 98404грн.10коп., а саме:

-житловий будинок АДРЕСА_6, вартістю 70020грн.,

-музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, придбаний в 2005 році, вартістю 1549,20грн.,

-пральна машина LG WD-10343TD, 2007р, вартістю 2700грн.,

-кухонний гарнітур, 2007р вартістю 7000грн.,

-мікрохвильова піч LG вартістю 669грн.,

-музичний центр Sharp CD-XP 200n, придбаний в 2003 році, вартістю 1125,90грн.,

-спальня "Аліна 4А" та матрац, придбані в 2004 році, вартістю 15340грн.;

та виділивши у власність ОСОБА_1 наступне майно загальною вартістю 454586грн.65коп., а саме:

-квартиру АДРЕСА_4 вартістю 280000грн.,

-автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 94586,65грн.,

-автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 80000грн.

При цьому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 178091грн.28коп. в рахунок компенсації за перевищення своєї частки (454586грн.65коп. - 1/2 частка від 552990грн.75коп.).

З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції як незаконне і необґрунтоване підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення первісного і зустрічного позовів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ч.1 ст. 17 Закону України "Про власність", ст.ст.60, 61, 69, 70 та 74 СК України, п.п.22, 29, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 11 липня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісно нажитого майна та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна –задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на наступне майно загальною вартістю 552990грн.75коп., а саме:

-квартира АДРЕСА_4 вартістю 280000грн.,

-житловий будинок АДРЕСА_6, вартістю 70020грн.,

-автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 94586,65грн.,

-автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 80000грн.,

-музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, придбаний в 2005 році, вартістю 1549,20грн.,

-пральна машина LG WD-10343TD, 2007р, вартістю 2700грн.,

-кухонний гарнітур, 2007р, вартістю 7000грн.,

-мікрохвильова піч LG вартістю 669грн.,

-музичний центр Sharp CD-XP 200n, вартістю 1125,90грн.,

-спальня "Аліна 4А" та матрац, вартістю 15340грн.

Поділити в натурі між ОСОБА_2 та Галадимомо Віктором Вікторовичем зазначене майно.

Виділити у власність ОСОБА_2 наступне майно загальною вартістю 98404грн.10коп., а саме:

-житловий будинок АДРЕСА_6, вартістю 70020грн.,

-музичний центр з карооке LG LMK 334036200412, придбаний в 2005 році, вартістю 1549,20грн.,

-пральна машина LG WD-10343TD, 2007р, вартістю 2700грн.,

-кухонний гарнітур, 2007р вартістю 7000грн.,

-мікрохвильова піч LG вартістю 669грн.,

-музичний центр Sharp CD-XP 200n, придбаний в 2003 році, вартістю 1125,90грн.,

-спальня "Аліна 4А" та матрац, придбані в 2004 році, вартістю 15340грн.

Виділити у власність ОСОБА_1 наступне майно загальною вартістю 454586грн.65коп., а саме:

-квартиру АДРЕСА_4 вартістю 280000грн.,

-автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 94586,65грн.,

-автомобіль FIAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 80000грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок компенсації за перевищення своєї частки - 178091грн.28коп. (сто сімдесят вісім тисяч дев’яносно одну грн. 28коп.).

В решті позовних вимог за позовом ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_1 –відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.