ПОСТАНОВА
Іменем України
17 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 754/13036/16-а
адміністративне провадження № К/9901/38795/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 754/13036/16-а
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року (суддя Галась І. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року (у складі колегії суддів Аліменка В. О., Безименної Н. В., Епель О. В.) установив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо відмови у здійснені перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-1300зп від 07 жовтня 2016 року;
- зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ (1789-12)
) з 01 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України № 18-1300зп від 07 жовтня 2016 без обмеження її граничного розміру, з виплатою різниці між фактично отриманою та належно до сплати, згідно перерахунку, сумою пенсі.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що відповідач незаконно та безпідставно відмовився перераховувати пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року (213-19)
№ 213 (далі - Закон № 213).
3. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-1300зп від 07 жовтня 2016 року, з розрахунку 90% із середнього заробітку.
- зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, згідно довідки Генеральної прокуратури України № 18-1300зп від 07 жовтня 2016 року, з розрахунку 90% із середнього заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 01 жовтня 2016 року.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. Просив постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2017 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 грудня 2017 року.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
(далі - КАС України (2747-15)
), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. 15 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі № 754/13036/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
9. 27 липня 2018 року позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про прискорення розгляду його справи.
10. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій установлено, що з 19 січня 2000 року позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 1789-ХІІ (1789-12)
у розмірі 90 % із середнього заробітку.
12. 11 жовтня 2016 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-1300зп від 07 жовтня 2016 року про розмір суми місячної заробітної плати.
13. Листом від 12 жовтня 2016 року Лівобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві повідомило позивача, що Законом № 213 з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення в частині призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1789-ХІІ (1789-12)
. Так, з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом № 1789-ХІІ (1789-12)
не призначаються, раніше призначені не перераховуються. Отже, підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки Генеральної прокуратури України № 18-1300зп від 07 жовтня 2016 року відсутні.
14. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а відтак внесені у подальшому зміни до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 11 жовтня 2016 року, то за правилами ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV (1058-15)
) відповідний перерахунок необхідно проводити з 01 жовтня 2016 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Скаржник вказує, що при визначенні строку, з якого відповідач має здійснити перерахунок пенсії, суди помилково керувалися нормами Закону № 1058-IV (1058-15)
, оскільки дія цього закону розповсюджується тільки на пенсію за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), у зв'язку з втратою годувальника, а йому пенсія була призначена за вислугу років відповідно до положень Закону № 1789-ХІІ (1789-12)
.
17. Скаржник зазначає, що набув право на перерахунок пенсії саме з моменту підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, тобто з 01 січня 2016 року, а оскільки він звернувся із заявою про відповідний перерахунок 11 жовтня 2016 року, встановлений Законом № 1789-ХІІ (1789-12)
12-місячний строк для здійснення такого перерахунку ним пропущено не було.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
19. Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, призначеної йому згідно Закону № 1789-ХІІ (1789-12)
.
20. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
21. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
22. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ (1789-12)
. Зокрема, ст. 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 13 цієї статті).
23. Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15 липня 2015 року, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
24. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19)
(далі - Закон № 76-VIII (76-19)
), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
25. Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.
26. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
27. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18)
(далі - Закон № 1697-VII (1697-18)
), відповідно до пп. 1 п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон 1789-ХІІ (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).
28. Отже, на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п)
, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
29. Постанова Кабінету Міністрів України № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
30. Враховуючи наведене, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п)
та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII (1697-18)
, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
31. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № 711/6019/16-а) та від 02 березня 2018 року (справи № 264/1617/17, № 761/21804/17), від 14 березня 2018 року у справі № 713/793/16 (К/9901/12389/18), від 15 березня 2018 року у справі № 372/2316/17 (К/9901/2953/17) та від 11 квітня 2018 року у справі № 766/13021/16-а (К/9901/22165/18).
32. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, що, за правилами ст. 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення.
34. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі № 754/13036/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя В. М. Кравчук
Суддя О. П. Стародуб