Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Мартьянової Л.І.,

при секретарі: Зозулі Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Китайгородське-К" с. Савинці Тростянецького району - ОСОБА_2 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 до товариства з обмеженою відповідальністю "Китайгородське–К" с. Савинці Тростянецького району про витребування та повернення земельних ділянок,-

В березні 2011 року позивачі звернулися до суду з позовами до ТОВ "Китайгородське-К" про розірвання договорів оренди земельних ділянок. Позовні вимоги обґрунтовували тим, що між ними та відповідачем були укладені договори оренди земельних ділянок. Однак відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю вноситься в меншому розмірі, ніж передбачено діючим законодавством.

Ухвалами Тростянецького районного суду Вінницької області дані позови були об’єднані в одне провадження.

До участі в справі залучено відділ Держкомзему в Тростянецькому районі Вінницької області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

31 травня 2011 року представник позивачів ОСОБА_29 подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив витребувати від ТОВ "Китайгородське-К" земельні ділянки як такі, якими відповідач користується без достатньої правової підстави, адже договір через недосягнення його сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі не є укладеним і права користування землею для відповідача не породжує.

рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2011 року позови задоволено. Витребувано від ТОВ "Китайгородське-К" земельні ділянки, які знаходяться на території Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області та повернуто їх позивачам.

Стягнуто з ТОВ "Китайгородське-К" с. Савинці судові витрати по 45, 50 грн. на користь позивачів.

В апеляційній скарзі ТОВ "Китайгородське-К", просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовів, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі та вимог заявлених в суді першої інстанції, прийшла до висновку, що дана скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що договори оренди землі в силу ч.1 ст. 638 ЦК України є неукладеними, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, що передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі" 161-ХІV від 06.10.1998 року.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.13 Закону 161-ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

06 вересня 2007 року між відповідачем – ТОВ "Китайгородське-К" із кожним позивачем окремо було укладено договори оренди землі у письмовій типовій формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220 "Про затвердження Типового договору оренди землі" (220-2004-п) .

За змістом ст. 14 Закону 161-ХІV договір оренди землі укладається у письмовій формі і лише за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 15 Закону 161-ХІV (в редакції чинній на час укладення договорів) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

З оспорюваних договорів оренди землі вбачається, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди землі.

Невід’ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону 161-ХІV є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом (161-14) .

Про те, що ці вимоги Закону 161-ХІV (161-14) сторонам були відомі та виконані ними при укладенні договорів оренди землі, зазначено у пункті 42 кожного договору.

Відповідно до ст. 17 Закону 161-ХІV передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

06 вересня 2007 року сторони за договорами оренди землі склали акти передачі земельних ділянок в оренду.

В цих актах містилась інформація про об’єкт оренди: про місце розташування земельних ділянок, про цільове призначення, про передачу-прийняття земельних ділянок, кадастровий номер, належність земельних ділянок орендодавцю, площу земельних ділянок та інші відомості, які є невід’ємною частиною договору оренди земельної ділянки згідно з законом.

Таким чином, у розумінні положень ч. 1 ст. 638 ЦК України і ст. 15 Закону 161-ХІV договори оренди землі є укладеними.

Відповідно до ст.18 Закону 161-ХІV договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Державна реєстрація усіх договорів оренди здійснена 04 грудня 2007 року Вінницькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК".

Відповідно до частин першої, третьої, п’ятої, шостої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Апеляційний суд вважає доведеним факт, що при вчинені оспорюваних правочинів сторонами було додержано вимог закону, а тому у суду першої інстанції не було підстав для застосування положень ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що спірні правовідносини регулюються статтями 1212 та 1213 ЦК України, відповідно до яких набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки позивачами не надано інших доказів на підтвердження заявлених вимог, судова колегія приходить до висновку про недоведеність позивачами обставин, на які вони посилалися у своїх позовних вимогах та про відмову у задоволенні позовів.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Китайгородське-К" с. Савинці Тростянецького району - ОСОБА_2 задовольнити.

рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 до товариства з обмеженою відповідальністю "Китайгородське–К" с. Савинці Тростянецького району про витребування та повернення земельних ділянок - відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

З оригіналом вірно: