колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ТОВ "Український промисловий банк" до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ТОВ "Український промисловий банк"

на ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 02 червня 2011 року,

у травні 2005 року позивач - ТОВ "Український промисловий банк" - звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором №22/К-08 від 28.03.2008 року у розмірі 790 176 грн. 85 коп. на належні відповідачеві житловий будинок у цілому із надвірними будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою площею 0,0592 га, кадастровий номер 0120410100:01:006:0867, як наслідки невиконання зобов’язання за кредитним договором.

Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 02 червня 2011 року провадження по справі закрито у зв’язку з тим, що зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі ТОВ "Український промисловий банк" ставить питання про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Зокрема представник апелянта зазначає, що позовна заява стосується не стягнення заборгованості за кредитним договором з фізичної особи - підприємця, а звернення стягнення на предмет іпотеки, яке йому належить як фізичній особі.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд виходив із того, що при врегулюванні вказаних правовідносини необхідно керуватися нормами ГПК України (1798-12) , оскільки кредитний договір було укладено з відповідачем як з фізичною особою-підприємцем для здійснення ним саме підприємницької діяльності.

Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Стаття 12 Господарського Кодексу України дає вичерпаний перелік господарських спорів, які підвідомчі господарським судам.

Спір з приводу виконання іпотечного договору за своїм змістом та формою не відповідає вимогам ст. 12 Господарського Кодексу України.

Як убачається із змісту договору іпотеки ОСОБА_5 передав в іпотеку з метою забезпечення виконання кредитного зобов’язання нерухоме майно: домоволодіння та земельну ділянку.

Отже предметом позовних вимог банку є майнові відносини між власником нерухомого майна та банком.

Згідно зі ст. 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу (436-15) майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним Кодексом (435-15) .

Правовідносини щодо звернення стягнення на предмет іпотеки саме і регулюються Цивільним Кодексом України (435-15) .

Враховуючи, що суд без достатніх правових підстав закрив провадження у справі, судова колегія, керуючись п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, скасовує ухвалу суду і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 311 ч.1 п.4, 314, 315, 319, 324, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

апеляційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк" задовольнити.

Ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 02 червня 2011 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.