22ц-5767/11 Про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - 27.07.2011 Прийняття

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис України Лімітед ", третя особа Дніпропетровська філія Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис України Лімітед " про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,-

12 січня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої позовні вимог тим, що наказом №133-к від 01 травня 2008 року його було прийнято на посаду торгівельного представника Дніпропетровської філії Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед". Наказом №332-к від 10 грудня 2008 року позивача було звільнено з займаної посади за ст. 40 п. 3 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків.

Вважає наказ про звільнення незаконним за наступних підстав.

28 листопада 2008 року він звернувся до керівництва з заявою про надання учбової відпустки, однак йому було відмовлено. В подальшому, при наполяганні ним на отриманні відпустки, йому було надано на ознайомлення накази за №17 від 14 листопада 2008 року, за №18 від 27 листопада 2008 року, за №19 від 08 грудня 2008 року про накладення на нього дисциплінарних стягнень та наказ №332/к від 10 грудня 2008 року про звільнення.

Раніше зазначених наказів про притягнення до дисциплінарного стягнення йому не показували, ознайомиться з ними не пропонували, про що він хотів зазначити при ознайомленні з наказами, однак йому не дали.

В подальшому було складено акти про його відмову у ознайомленні, хоча це не відповідає дійсності.

Вважає що зазначеними діями йому також було спричинено моральну шкоду, розмір якої він оцінює в сумі 17 000 000 грн.

рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано накази №17 від 14 листопада 2008 року, №18 від 27 листопада 2008 року, №19 від 08 грудня 2008 року Дніпропетровської філії Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед"про притягнення Грищенка.В.В. до дисциплінарної відповідальності.

Визнано незаконним та скасовано наказ №332/к від 10 грудня 2008 року Дніпропетровської філії Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед" про звільнення ОСОБА_2 з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді торгового представника в Дніпропетровській філії Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед".

Стягнуто з Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед"на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 46 879,48 грн. (сорок шість тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 48 коп.).

Стягнуто з Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед"в дохід держави судовий збір у розмірі 468,79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 04 березня 2011 року рішення суду від 25 лютого 2011 року допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді торгового представника в Дніпропетровській філії Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед"та стягнення з Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед"на користь ОСОБА_2 заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі не більше ніж за один місяць.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 ставлять аналогічні питання про скасування рішення суду частково, оскільки судом не вірно визначена сума заробітної плати за час вимушеного прогулу, та відмови у задоволені позову про стягнення заподіяної моральної шкоди у розмірі 17 000 000 грн., рішення суду в цій частині є незаконним та необґрунтованим.

В апеляційній скарзі Іноземне підприємство "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед " посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підлягають відхиленню, а апеляційна скарга Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед " підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у зв’язку невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, за наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що систематичність невиконання Позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку в судовому засіданні не встановлена, вина Позивача не доведена, не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, а тому накази про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності підлягають скасуванню.

Проте погодитись із такими висновками суду не можна.

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_2 наказом №133-к від 01 травня 2008 року було прийнято на посаду торгівельного представника Дніпропетровської філії Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед".

Наказами Дніпропетровської філії Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед"від 14 листопада 2008 року. від 27 листопада 2008 року, від 08 грудня 2008 року ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Наказом №332-к від 10 грудня 2008 року позивача було звільнено з займаної посади за ст. 40 п. 3 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків.

На підставі п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Частиною 2 ст. 147 КЗпП України встановлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Заходами стягнення є догана і звільнення (ч. 1 ст. 147 КЗпП України).

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 22 постанови від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) , у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пп. З, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Зокрема, у справі про звільнення за п.3 ст. 40 КЗпП України суд повинен з'ясовувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати у зв'язку з вчиненням його систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України (v0009700-92) в п. 23 зазначеної постанови, за передбаченими п. З ч. 1 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.

Отже, законодавством передбачено, що підставою звільнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності застосованого й не втратившего юридичної сили за давністю або не знятого заходу дисциплінарного чи громадського стягнення, а не фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.

Згідно з наказом про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності № №17 від 14 листопада 2008 року встановлено, що під час перевірки 07 листопада 2008 року Керівником з продажу на території Дніпропетровської філії ОСОБА_4 торгових точок Торговельного представника Дніпропетровської філії ОСОБА_2 було виявлено чисельні порушення стандартів представленості продукції компанії.В. Виходячи з того, що цей факт є випадком порушення трудової дисципліни внаслідок невиконання посадових обов’язків.

Підставами винесення наказу є пояснювальна записка ОСОБА_2 від 11.11.2008 року, доповідна записка ОСОБА_4 від 07.11.2008 року, службові обов’язки та Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно наказу №18 від 27 листопада 2008 року ОСОБА_2 оголошено догану за те, що під час підведення підсумків роботи за результатами листопада 2008 року Керівник з продажу на території Дніпропетровської філії ОСОБА_4 з’ясував, що торговий представник Дніпропетровської філії ОСОБА_2 не виконав жодного місячного ключового показника роботи, виходячи з того, що цей факт є випадком грубого порушення трудової дисципліни, внаслідок невиконання безпосередніх посадових обов’язків.

Підставками винесення наказу є пояснення ОСОБА_2 від 27.11.2008 року, доповідна записка ОСОБА_4 від 27.11.2008 року, службові обов’язки, Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Наказом від 08 грудня 2008 року ОСОБА_2 вдруге оголошено догану з тих підстав, що під час підведення підсумків роботи за результатами 48,49 тижнів 2008 року Керівник з продажу на території Дніпропетровської філії ОСОБА_4 з’ясував, що торговий представник Дніпропетровської філії ОСОБА_2 не виконав жодного ключового показника роботи, виходячи з того, що це порушення є неодноразове, та є випадком грубого порушення трудової дисципліни, внаслідок невиконання безпосередніх посадових обов’язків.

Підстави накладення дисциплінарного стягнення - є доповідна записка ОСОБА_4 від 08.12.2008 року, службові обов’язки, Правила внутрішнього трудового розпорядку, акт про відмову давати письмові пояснення від 08.12.2008 року.

Відповідно до ч.4 ст. 149 КЗпП України "Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку"

З наведеної норми випливає, що закон встановлює лише вид документу, в якому оголошується стягнення. Кодексом законів про працю України (322-08) , не встановлено типової форми або вимог до змісту документів, яких повинні дотримуватись посадові особи роботодавця при застосуванні до працівника заходів дисциплінарного впливу. Отже, такі документи як доповідна записка, наказ про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та інші, можуть бути складені роботодавцем у довільній формі.

Визнання судом наказів про накладення дисциплінарних стягнень на Позивача незаконними лише з формальних підстав (не зазначення у відповідних документах конкретного пункту посадової інструкції, який було порушено, не наведення конкретних фактів порушень, розрахунків), без посилання на порушення конкретних норм законодавства, є незаконним.

Посадові обов'язки, за невиконання яких до Позивача було застосовано заходи дисциплінарного впливу, відповідають посадовим обов'язкам торгового представника, переліченим у посадовій інструкції, з якою Позивача було ознайомлено під розпис, а саме: продаж повного асортименту продукції компанії "Кока-Кола", виконання особистого плану продажу, виконання процедур, затверджених до виконання в Компанії, вчасне вилучення застарілих рекламних матеріалів з торгових точок, забезпечення дотримання стандартів щодо розташування продукції в холодильнику, проведення навчання персоналу торгової точки дотримуватися стандартів мерчендайзингу.

При цьому, в посадовій інструкції торгового представника взагалі відсутня нумерація посадових обов'язків працівника за пунктами, у зв'язку з чим в наказах про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності посилання на певний пункт інструкції, який 6ув порушений, є неможливим (т.1 а.с.108). Як зазначено вище, безпосередньо в наказах, зазначено який саме обов'язок порушив Позивач.

Так, в Наказі № 17 від 14.11.2008р. (т.1 а.с. 117) міститься посилання на те, що Позивачу оголошено попередження за порушення стандартів представленості продукції компанії, в Наказі № 18 від 27.11.2008р. зазначено, що Позивачеві оголошено догану за невиконання жодного місячного ключового показника роботи за листопад 2008 року, а Наказом № 19 від 08.12.2008р. - за невиконання ключових показників роботи за 48 та 49 тижні 2008 року.

В доповідних записках керівника Позивача, ОСОБА_4, від 07.11.2008р., 27.11.2008р. та від 08.12.2008р. (т.1 а.с. 111,119, 125) конкретно зазначено: які саме порушення стандартів представленості (мерчендайзингу) продукції компанії було порушено Позивачем (наявність в торгових точках замовників застарілих рекламних матеріалів, відсутність у замовників стандартів мерчандайзингу) та названо торгові точки, з яких Позивачем було допущено зазначені порушення; зазначено які саме індивідуальні показники за результатами листопада 2008 року не було виконано Позивачем (загальний обсяг продажу; обсяг продажу СББ; обсяг продажу "Бьорн"; обсяг продажу соку; обсяг продажу "Бонаква"; "Нові замовники", "Активні замовники", "Ефективність обладнання", "Дебіторська заборгованість", "Повернення").

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що в доповідних записках керівника Позивача конкретні факти порушень не наведені, в жодному наказі про застосування до Позивача заходів дисциплінарного стягнення не зазначено, який саме обов'язок, докладений Правилами внутрішнього трудового розпорядку або посадовою інструкцією порушено Позивачем, не відповідає дійсності та є наслідком неналежного дослідження судом доказів, які були надані відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи в Протоколі зборів по підведенню підсумків за листопад 2008 року та пояснювальній записці Позивача від 27.11.2008р. щодо невиконання ключових показників за підсумками листопада 2008 року безпосередньо містяться дані про те, які показники повинен був виконати позивач, числове значення встановленого нормативу по кожному з показників, фактичне виконання Позивачем кожного показника та допущене позивачем відхилення від встановленого нормативу у звітному періоді.

З Протоколу зборів по підведенню підсумків за листопад 2008 року безпосередньо вбачається, що з 11 встановлених ключових показників роботи Позивач, який обслуговував "маршрут № 11", не виконав жодного показника (кількість виконаних показників = 0,00%), що свідчить про невідповідність роботи Позивача вимогам, які ставляться на підприємстві Відповідача.

З індивідуальним планом продажу торгових представників ознайомлюють вранці кожного дня на зборах. Окрім цього, індивідуальний план продажу для ознайомлення розмішується на спеціальній дошці в офісі філії, а також завжди доступний для ознайомлення в електронному вигляді в загальній системі Відповідача.

Місячний індивідуальний план продажу продукції компанії розбивається рівними частинами на кожен тиждень відповідного звітного періоду, виконання яких контролюється безпосереднім керівником торгового представника. Отже, доведення до відома торгового представника місячного плану продажу, водночас є інформуванням працівника про план продажу на відповідний тиждень року, таким чином доводи позивача в цій частині не відповідають дійсності..

Доводи позивача про те, що при його звільненні було порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності також не підтверджено належними доказами.

Докази про те, що Директор Дніпропетровської філії Ємець А, на час винесення наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 знаходився в відпустці в матеріалах справи відсутні.

При таких обставинах, висновки суду в частині незаконності звільнення позивача з роботи не відповідають обставинам справи, та судом неправильно застосовані норми матеріального права, відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за недоведеністю та необґрунтованістю.

У зв'язку зі скасуванням рішення суду, також підлягає скасуванню і додаткове рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2011р. по справі.

Керуючись ст. 303, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційні скарги ОСОБА_2, та його представника ОСОБА_3, - відхилити.

Апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис України Лімітед"-задовольнити.

рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2011 року –скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_2 до Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджис України Лімітед"про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди –відмовити.