Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Семеній Л. І.,

суддів - Кононенко О. Ю., Маслова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 травня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Охтирська міська державна нотаріальна контора,

про визнання заповіту недійсним,

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 травня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним заповіт від 06 січня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_4 заповідав все своє майно на користь ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №10.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність ухваленого рішення, порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Зазначає, що суд не взяв до уваги висновки посмертної судово-психіатричної експертизи, яка проводилася у справі №2-59/10, відповідно до якої ОСОБА_4 у момент складення заповіту був дієздатною особою, усвідомлював значення своїх дій та міг ними керувати. Також суд не надав повної та об’єктивної оцінки показам свідків та інших учасників процесу, які є суперечливими

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5, які заперечили проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, місцевий суд виходив з того, що на момент складення заповіту в ОСОБА_4 був тимчасовий розлад психічної діяльності, тому він не міг вірно розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 06 січня 2009 року ОСОБА_4 склав заповіт, відповідно до якого все своє майно заповів відповідачу ОСОБА_1 (а.с.209). Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №10.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер (а.с.9).

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з жилого будинку з господарчими спорудами в АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій він розташований ( а.с. 209).

ОСОБА_2 є рідною дочкою ОСОБА_4 (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 з 2007 року хворів на онкологічне захворювання – злоякісну пухлину правої легені, яке і стало причиною його смерті (а.с.10-13, 81-90, 95-135).

З висновку амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи від 18 квітня 2011 року №101 вбачається, що ОСОБА_4 не страждав душевною хворобою та недоумством, однак його психічний стан відносився до тимчасового розладу психічної діяльності – інший делірій (підгострий стан сплутаності) Р 05.8, тобто стан, коли на момент складання заповіту 06 січня 2009 року він не міг вірно розуміти значення своїх дій та керувати ними. В зв'язку з хворобливим порушенням психіки ОСОБА_4 був нездатний розуміти значення свої дій та керувати своєю поведінкою та був неспроможний здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, в зв'язку з чим потребував встановлення опіки (а.с.187-196).

Суд першої інстанції вірно з’ясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч.1 ст. 212 ЦПК України, дослідив усі наявні у справі докази та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Визнаючи заповіт недійсним, місцевий суд дотримався вимог абз.2 п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) , із врахуванням вимог ст. 225 ЦК України взяв до уваги як висновок посмертної судово-психіатричної експертизи, так й інші докази в їх сукупності, що підтверджують доводи позивача про те, що в момент складення заповіту ОСОБА_4 не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неврахування судом висновків посмертної судово-психіатричної експертизи, яка була проведена в іншій цивільній справі №2-59/10 були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано ним спростовані.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що права ОСОБА_2 порушені, а тому підлягають захисту шляхом визнання заповіту недійсним.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в оскаржуваній частині рішення, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 травня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.