Апеляційний суд Закарпатської області
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого – Собослоя Г.Г.
суддів – Кожух О.А., Куштана Б.П.
при секретарі – Медяник Л.В.
з участю – представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3, позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7, прокурора Роман М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 30 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: КП "Мукачівське МБТІ та ЕО", приватного нотаріуса Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним,-
в с т а н о в и л а :
У грудні 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6 звернулися в суд із вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 25.11.2010 року скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21.06.2010 року про визнання за ОСОБА_2 право власності на окреме домоволодіння АДРЕСА_1 та зобов’язано КП "Мукачівське міське БТІ та ЕО" провести перереєстрацію квартири АДРЕСА_1 в окреме домоволодіння та у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
За таких обставин у ОСОБА_2 не було права на відчуження об’єкта нерухомості, як окремого домоволодіння, а тому договір купівлі-продажу від 16.08.2010 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суперечить нормам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.
рішення Мукачівського міськрайонного суду від 30 березня 2011 року позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 16 серпня 2010 року посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 в реєстрі № 1756.
Зобов’язано КП "Мукачівське МБТІ та ЕО" скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1.
Зобов’язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 все майно, що одержано ним на виконання вищезазначеного договору купівлі-продажу від 16 серпня 2010 року.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_4, ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7, думку прокурора, які просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції з посиланням на вимоги ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25.11.2010 року констатував, що на час розгляду даної справи ОСОБА_2 не є власником даного будинковолодіння, а тому вимоги позивачів є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Даний висновок суду не ґрунтується на фактичних обставинах справи і рішення суду постановлене всупереч вимогам ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України.
У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
При зверненні до суду про скасування договору купівлі-продажу від 16 серпня 2010 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позивачі, які не є стороною даного договору, в порядку передбаченому ст. 60 ч.1 ЦПК України не довели, що сторонами на момент укладення угоди не додержано вимог, встановлених ч.ч. 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України і даний договір є недійсним та при укладенні цього договору порушуються їх права та обов’язки.
Дані обставини не встановлені і судами та посилання суду першої інстанції на те, що на момент розгляду справи ОСОБА_2 не є власником домоволодіння АДРЕСА_1 і зв’язку з чим вимоги про визнання недійсним та скасування договору підлягають задоволенню спростовується матеріалами справи, оскільки на момент укладення правочину ОСОБА_2 був власником домоволодіння, а на момент розгляду справи власником є ОСОБА_1
Разом з тим, посилання позивачів на те, що даним договором порушується їх права, як землекористувачів, не є підставою для визнання даного правочину недійсним, так як в разі можливого порушення вони мають право на звернення про захист своїх прав із відповідним позовом, щодо передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.
Крім того, суд першої інстанції зобов’язав КП "Мукачівське МБТІ та ЕО" скасувати реєстрацію права власності на житловий будинок і суд у відповідності до ст. 33 ЦПК України не вирішив питання про залучення їх, як співвідповідачів по справі, оскільки їх права та обов’язки ширші за права та обов’язки третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 2,3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, яким в позові ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6 слід відмовити із вищезазначених підстав.
На підставі наведеного, куруючись ст.ст. 60, 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 задовольнити.
рішення Мукачівського міськрайонного суду від 30 березня 2011 року скасувати.
В позові ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6 відмовити.
рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.