Головуючий у I інстанції –Чугуєвська Т.П.

Категорія –цивільна

Доповідач - Шемець Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Шемець Н.В.,

суддів: Губар В.С., Мамонової О.Є.,

при секретарі: Шульга Т.Є.,

за участю:

прокурора Єреп В.В., представника

відповідача Селюха А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Ічнянського району в інтересах ОСОБА_6 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2011 року у справі за позовом прокурора Ічнянського району в інтересах ОСОБА_6 до приватного сільськогосподарського підприємства "Агро Вам" про витребування земельних ділянок,-

В апеляційній скарзі прокурор Ічнянського району просить скасувати рішення Ічнянського районного суду від 07 червня 2011 року про відмову в задоволенні позову, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт посилається на те, що при укладенні договорів оренди земельних ділянок від 07 грудня 2009 року відповідачем не додержано вимог чинного законодавства; ОСОБА_6 підписував пусті бланки договорів оренди, які не містили необхідної інформації про об"єкти оренди, як одну із істотних умов договору оренди землі, тобто, договори не є укладеними, а тому відповідач користується ними без достатньої правової підстави.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до Державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с.11-12,16-17) ОСОБА_6 є власником земельних ділянок площею 3,76 га та площею 0,42 га, які розташовані на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району, №№ ділянок 1165 та 0397 відповідно.

07 грудня 2009 року між сторонами було укладено договори оренди зазначених земельних ділянок (а.с.7-9,13,14-15,10,18,34-37); договори укладені на 10 років, починаючи з дати їх реєстрації, та зареєстровані в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 15 квітня 2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні земельні ділянки знаходяться у користуванні орендаря ПСП "Агро ВАМ", за що позивач отримує орендну плату Суд прийшов до висновку, що відсутні достовірні докази, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_6 підписував договори на пустих бланках; договори оренди землі укладені в письмовій формі, підписані сторонами, зареєстровані в ДЗК і докази про відсутність волевиявлення позивача на укладення 07 грудня 2009 року договорів відсутні. Крім того, позивач визнавав укладення договорів, так як кожен рік отримував орендну плату.

Апеляційний суд вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи; ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні наданих сторонами доказах; узгоджуються з правовими нормами, що регламентують спірні правовідносини.

Позовні вимоги про витребування належних ОСОБА_6 земельних ділянок від ПСП "АГРО ВАМ" та повернення їх позивачу обгрунтовані тим, що договори оренди землі не є укладеними, оскільки позивач підписував пусті бланки договорів, які у момент їх укладення не містили необхідної інформації про істотні умови договорів; у разі передчасної передачі на виконання юридично ще не укладеного договору майна права на це майно у набувача не виникає і власник може витребувати його в порядку, встановленому главою 83 ЦК України (435-15) .

Апеляційний суд враховує таке.

Відносини, пов"язані з орендою землі, регулюються ЗК України (2768-14) , ЦК України (435-15) , законом України "Про оренду землі" (161-14) , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі - ст. 2 Закону України "Про оренду землі".

Договір оренди землі відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" є угодою сторін про взаємні зобов"язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Після досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов, передбачених ст.15 цього Закону, підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності.

Ст. 18, ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640, ЦК України (435-15) , ст. 125 Земельного кодексу України, такий правочин є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди землі є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення права оренди земельних ділянок.

Таким чином, державна реєстрація правочину є юридичним посвідченням його укладення та підтвердженням дійсності такого правочину.

Крім того, статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладені у даному спорі договори оренди на час судового розгляду є чинними, цивільно-правові відносини між сторонами не припинені.

Доводи позивача- апелянта про те, що договори оренди землі не є укладеними, оскільки ОСОБА_6 підписував пусті бланки договорів, які у момент їх укладення не містили необхідної інформації про істотні умови договорів, не підтверджені належними доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом (1618-15) , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу (1618-15) , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Позивач скористався наданим чинним законодавством правом і у обраний ним спосіб захисту права не довів підставність та обгрунтованість заявлених вимог про повернення земельних ділянок на підставі ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

Апеляційну скаргу прокурора Ічнянського району в інтересах ОСОБА_6 – відхилити.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2011 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.