Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді: Дралла І.Г.,

суддів: Пономаренко А.В., Белинчук Т.Г.,

при секретарі: Іванові О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кримського Державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа", треті особи: Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Гарант-Система" про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 18 квітня 2011 року, -

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кримського Державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа", треті особи: ДАТ "Чорноморнафтогаз", ЗАТ "Страхова компанія "Гарант-Система" про відшкодування моральної шкоди.

Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 трагічно загинув її батько ОСОБА_3 З приводу загибелі ОСОБА_3 було складено акт по формі Н-1 затверджений 14 червня 2008 року. Даним актом встановлено, що ОСОБА_3 був працівником ДАТ "Чорноморнафтогаз" і його смерть настала внаслідок нещасного випадку на виробництві. Відповідач, з вини якого сталася катастрофа вертольоту, не цікавився матеріальним та моральним станом сімей загиблих членів вахтової бригади, у зв’язку з чим позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення на відшкодування моральної шкоди 500 000 гривень з відповідача з підстав статей 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України, як з володільця джерела підвищеної небезпеки. Вважає, що вона має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок загибелі батька, оскільки знаходилася на його утриманні.

Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 18 квітня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за їх необґрунтованістю на законі та безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не обґрунтовані та не засновані на законі, оскільки правовідносини виникли з приводу нещасного випадку на виробництві і ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ЗАТ "СК "Гарант-Система" компенсували майнову та немайнову шкоду у відповідності до діючого законодавства. Між ОСОБА_3 та КрДАП "Універсал-Авіа" договірних відносин не існувало, а ЗАТ "СК "Гарант-Система" повністю виконало зобов’язання, пов’язані із авіаційним страхуванням.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування та зміни рішення суду.

Так, довід апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам є необґрунтованим і не може бути прийняти судом апеляційної інстанції до уваги. Судом повно та всебічно з’ясовані фактичні обставини, правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що загиблий ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз". Він загинув під час виконання трудових обов’язків, про що складено акт по формі Н-1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. Смерть ОСОБА_3 сталася внаслідок аварії на транспортному засобі, наданому йому роботодавцем, оскільки між КрДАП "Універсал-Авіа" та ДАТ "Чорноморнафтогаз" було укладено договір про надання транспортних послуг. ОСОБА_3 у будь-яких договірних відносинах з КрДАП "Універсал-Авіа" не перебував.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

За вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

В разі настання страхового випадку, а таким на підставі статей 13 та 14 зазначеного Закону є нещасний випадок на виробництві, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати.

До грошових сум, які в разі смерті застрахованого працівника підлягають виплаті особам, що перебували на його утриманні Законом (1105-14) віднесено одноразову допомогу, пенсію, у зв’язку з втратою годувальника та відшкодування вартості пов’язаних з похованням ритуальних послуг (підпунктів "б, д" пункту 1; пункту 2 частини 1 статті 21 Закону).

Із встановлених судом обставин вбачається, що прямі фактичні збитки було спричинено тільки у зв’язку з похованням загиблого та проведенням ритуальних обрядів. Однак, вказані збитки відшкодовані дружині загиблого в повному обсязі ДАТ "Чорноморнафтогаз". Втрати заробітної плати годувальника відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Усі інші виплати, які були здійснені сім’ї загиблого ДАТ "Чорноморнафтогаз", Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, ЗАТ "Страховою компанією "Гарант–Система" направлені на компенсацію іншої, немайнової шкоди.

Діючим законодавством не передбачено багаторазове відшкодування моральної шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Згідно з главою 82 ЦК України (435-15) , зокрема статтею 1167 цього Кодексу, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Незалежно від вини особи, яка завдала шкоду, шкода відшкодовується, коли її завдано внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Отже, наведеною нормою права встановлено, що моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла цю шкоду.

Нещасний випадок з ОСОБА_3, внаслідок якого він загинув виконуючи трудові обов’язки, пов’язаний з виробництвом.

Відповідно до ч.1 ст. 103 Повітряного Кодексу України, який введено в дію 04.05.1993 року №3167-XII, (з наступними змінами) повітряний перевізник і виконавець повітряних робіт зобов’язані страхувати членів екіпажу та авіаційний персонал, які перебувають на борту повітряного судна, власні, орендовані та передані їм в експлуатацію повітряні судна, а також свою відповідальність щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, прийнятим для перевезення; іншим користувачам повітряного транспорту, а усі експлуатанти – третім особам, не нижче за рівень, встановлений Урядом України.

Статтею 106 Повітряного Кодексу України передбачено, що з метою відшкодування шкоди потерпілим від авіаційної події, стихійного лиха і стимулювання профілактичної діяльності щодо підвищення безпеки авіації України, проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт у встановленому порядку створюється страховий фонд безпеки авіації, кошти якого спрямовуються на здійснення діяльності авіації України. Цей фонд створюється за рахунок надходження відрахувань від платежів з обов’язкових видів страхування в розмірі, що визначається Урядом України.

Крім того, відповідно до положень статті 7 ч.1 п.7 Закону України "Про страхування", авіаційне страхування цивільної авіації – є одним із видів обов’язкового страхування.

Обов’язкове авіаційне страхування цивільної авіації проводиться з метою забезпечення захисту інтересів експлуатантів, пасажирів, третіх осіб і включає: страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу; страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам; страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу; страхування повітряних суден; страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов’язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт (п. 1 "Порядку і правил проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1535 від 12.10.2002 року (1535-2002-п) ).

ЗАТ "Страховою компанією "Гарант-Система" повністю виконанні зобов’язання, пов’язані із авіаційним страхуванням.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення на відшкодування моральної шкоди позивачу за правилами статей 1167, 1187 ЦК України з авіаперевізника КрДАП "Універсал-Авіа", вірно встановив обставини у справі та правильно застосував норми матеріального права.

Довід скарги про порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки згідно з правилами статті 309 ч.3 ЦПК України підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції можуть бути лише такі порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.

Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України і підлягає скасуванню за доводами апеляційної скарги.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до правил ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 18 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.