Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Рибалки В. Г.,

суддів - Криворотенка В. І., Таран С. А.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 травня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

про стягнення страхового відшкодування, пені, 3-х. процентів річних за порушення строку виплати страхового відшкодування, моральної шкоди, витрат на правову допомогу,

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_1 269 грн. 01 коп. пені.

Стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_1 повернення витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта" на користь держави 21 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 травня 2011 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 04 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ВАТ НАСК "Оранта" було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № К750-039/09/СТ. 29 жовтня 2009 року сталася дорожньо – транспортна пригода і позивач виконуючи вимоги п. 10 Договору, виконав всі необхідні дії, покладені на нього у разі настання страхового випадку. Відповідно до звіту дослідження спеціаліста № 405 від 24 листопада 2009 року розмір матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля, складає 32 552 грн. 30 коп. в т. ч. 6 450 грн. ПДВ. За вирахуванням суми франшизи та суми ПДВ 23 грудня 2009 року на рахунок відповідача перераховані кошти в сумі 25 809 грн. 81 коп. Після отримання страхового відшкодування страхувальником було надано до дирекції звіт належного експерта відповідно до якого вартість відновлюваного ремонту складає 42 717 грн. 51 коп. Згідно звіту дослідження спеціаліста № 405/1 від 03 серпня 2010 року розмір матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля складає 34 673 грн. 11 коп. в т. ч. 5 778 грн. 85 коп. ПДВ. За врахуванням раніше виплаченого страхового відшкодування, суми франшизи та суми ПДВ страхувальнику було здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 2 792 грн. Умовами договору передбачено, що розмір страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль визначається за вирахуванням зношення деталей та частин т/з. За перші 2 роки експлуатації зношення становить: за перший місяць 5%, за другий місяць 3%, за третій і кожен наступний місяць 1%. Термін експлуатації застрахованого автомобіля складає 1, 67 років, а тому відповідно відсоток зносу становить 26%. Дане положення щодо вирахування зносу впливає на розмір страхового платежу, прописане в Договорі і тому при укладенні договору страхувальник погодився на дане положення щодо вирахування зносу. В розрахунок ж незалежного експерта ця умова договору не взята до уваги, а тому й сума збитку визначена висновком незалежного експерта не співпадає з розміром страхового відшкодування.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору; відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування; не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що НАСК "Оранта" виконав всі умови договору і виплатила страхове відшкодування позивачу відповідно до умов цього договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно застосував норми Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , оскільки ОСОБА_1 не є платником ПДВ висновків суду не спростовують.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування пені за здійснення доплати є безпідставними, оскільки п. 12.3 Договору встановлено, що розмір страхового відшкодування за шкоду заподіяну транспортному засобу, визначається, виходячи з вартості відновлюваного ремонту.

Ствердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що при визначенні вартості складових частин пошкодженого транспортного засобу треба враховувати Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів згідно якої вартість складових частин КТЗ за даними іноземних джерел інформації коригується з урахуванням ввізного мита, податків, зборів і інших обов’язкових платежів є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України (1618-15) , колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 травня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.