22ц-5477/11

Головуючий у 1 й інстанції - Бондарьова Г.М.

Доповідач - Демченко Е.Л.

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого –судді Демченко Е.Л.

суддів –Волошина М.П., Лаченкової О.В.

при секретарі –Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" (далі –ПАТ "РОДОВІД БАНК") про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах, визнання майна (грошових коштів) спільною сумісною власністю, визнання недійсним договору застави та про зарахування коштів на депозитний рахунок, -

У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ПАТ "РОДОВІД БАНК" про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах, визнання майна (грошових коштів) спільною сумісною власністю, визнання недійсним договору застави та про зарахування коштів на депозитний рахунок, мотивуючи тим, що з 2004 року по 2009 рік він з відповідачкою ОСОБА_3 перебував у фактичних сімейних відносинах, проживаючи як повноцінна сім’я. Від перебування у фактичних шлюбних відносинах у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом всього часу спільного проживання вони з ОСОБА_3 мешкали в одному приміщенні, яке він орендував, вели спільне господарство, він постійно надавав відповідачці чималі грошові кошти, вони разом їздили на відпочинок, мали єдиний банківський рахунок, займалися вихованням їхнього сина.

30 липня 2008 року відповідачка ОСОБА_3 уклала з ПАТ "РОДОВІД БАНК" договір №ДРГ.00.ОП13-3392/07-2008 про строковий банківський вклад "Олімпійський+". Згідно з даним договором на відповідний депозитний рахунок ОСОБА_3 розмістила належні йому кошти в сумі 3.000.000 грн.

30 липня 2008 року ОСОБА_3, без його відому та згоди, уклала з ПАТ "РОДОВІД БАНК" договір застави №77.2/ІЖ-107.08.3/2, за умовами якого, відповідачка ОСОБА_3, з метою забезпечення зобов’язань ОСОБА_5 за кредитним договором, передала в заставу ПАТ "РОДОВІД БАНК" майнові права, а саме, право на отримання депозиту за договором №ДРГ.00.ОП13-3392/07-2008 від 30 липня 2008 року про строковий банківський вклад "Олімпійський+" та нарахованих процентів.

У зв’язку з невиконанням ОСОБА_5 зобов’язань за кредитним договором перед ПАТ "РОДОВІД БАНК", грошові кошти за депозитним договором №ДРГ.00.ОП13-3392/07-2008 про строковий банківський вклад "Олімпійський+" були перераховані банком в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5

Посилаючись на те, що договір застави №77.2/ІЖ-107.08.3/2, укладений 30 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ "РОДОВІД БАНК", не відповідає вимогам закону, просить, встановити факт його перебування з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах з початку 2004 року до початку 2009 року; визнати грошові кошти у сумі 3.000.000 грн., що були розміщені в ПАТ "РОДОВІД БАНК" на підставі договору №ДРГ.00.ОП13-3392/07-2008 про строковий банківський вклад "Олімпійський+" від 30 липня 2008 року їх з ОСОБА_3 спільною сумісною власністю; визнати недійсним з моменту його вчинення договору №77.2/ІЖ-107.08.3/2 від 30 липня 2008 року, укладений між ПАТ "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_3; стягнути з ПАТ "РОДОВІД БАНК" на депозитний рахунок НОМЕР_1 у ПАТ "РОДОВІД БАНК", відкритий на ім’я ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3.000.000 грн.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ "РОДОВІД БАНК" ставить питання про скасування рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2011 року і ухваленні нового рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову у повному обсязі, зазначаючи, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з початку 2004 року до початку 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично проживали однією сім’єю, мають спільну малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом всього часу проживання однією сім’єю сторони мешкали в одному приміщенні м.Києва, вели спільне господарство, разом займалися вихованням їхнього малолітнього сина.

30 липня 2008 року між ПАТ "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_3 був укладений договір №ДРГ.00.ОП13-3392/07-2008 про строковий банківський вклад "Олімпійський+" та додаткова угода №1, за умовами яких банк прийняв від вкладника на строковий депозитний рахунок НОМЕР_1 грошову суму в розмірі 3.000.000 грн. строком на 13 місяців.

В цей же день між ПАТ "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_3 був укладений договір застави №77.2/ІЖ-107.08.3/2 у забезпечення виконання зобов’язання кредитного договору №77.2/ІЖ-107.08.3 від 07 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ "РОДОВІД БАНК".

У зв’язку з невиконанням ОСОБА_5 своїх зобов’язань за кредитним договором №77.2/ІЖ-107.08.3 від 07 квітня 2008 року, сума вкладу за договором №ДРГ.00.ОП13-3392/07-2008 про строковий банківський вклад "Олімпійський+" від 30 липня 2008 року в розмірі 3.000.000 грн. та проценти по ним в повному обсязі в лютні 2010 року перераховані в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер.

Відповідно до ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюється положення глави 8 цього Кодексу (2947-14) .

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно до ст.65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

На підставі ст.67 СК України дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

Згідно зі ст.73 СК України за зобов’язання одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. На майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, стягнення може бути накладено лише в тому разі, якщо судом установлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї і те, що було одержано за договором, використовується на її потреби.

Однак факту укладення ОСОБА_3 договору поруки в інтересах сім’ї судом не встановлено. Згідно зі змістом договору поруки його укладено ОСОБА_3 в інтересах ПАТ "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_5

Отже, за укладеним ОСОБА_3 договором поруки стягнення може бути накладено лише на її особисте майно і на виділену їй в натурі частку у майні, яка належить їй та позивачу на праві спільної власності. На інше належне їм з відповідачкою майно стягнення за договором поруки не може бути накладено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Посилання в апеляційній скарзі на розгляд справи з недотриманням правил підсудності є безпідставним, оскільки згідно ст.109 позови до фізичних осіб пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання. Згідно паспорту ОСОБА_3, остання зареєстрована в АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.