Апеляційний суд Донецької області
 Головуючий у І інстанції Трегубенко С.В. 
Категорія - 34 Доповідач Ігнатоля Т. Г.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
25 травня 2011 року Справа №22- 554/2011р
( Додатково див. рішення Першотравневого районного суду Донецької області (rs13111070) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs20205604) )
колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Кучерявої В.Ф., Сорока Г.П.,
з участю секретаря Ушакової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі ПАТ АСК "ІНГО Україна"), ОСОБА_2, треті особи: ПАТ " ОТП Банк", ВАТ СК "Іллічівське", про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди за апеляційною скаргою ПАТ АСК "ІНГО Україна" на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 14 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з ПАТ АСК "ІНГО Україна" недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 33 413, 66 грв., а з відповідача ОСОБА_2 - не виплаченої суми франшизи в розмірі 6 750 грв. Посилалася на те, що внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, яка сталася 7 січня 2010 року з вини ОСОБА_2, їй було заподіяно матеріальну шкоду, але відповідач - страхова компанія, з якою у неї укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, виплатила не в повному обсязі страхове відшкодування.
рішенням Першотравневого районного Донецької області від 14 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ АСК "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 33 413,66 грв, витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи – 120 грв, на оплату судового збору -339,35 грв, а всього 33 873,01 грв.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми франшизи в розмірі 6 750 грв. відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ АСК "ІНГО Україна" просить рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивачки недоплаченої суми страхового відшкодування і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що судом неповно з"ясовані обставини справи, зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права.
Відповідач ОСОБА_2, треті особи - ПАТ "ОТП Банк", ВАТ СК "Іллічівське", в судове апеляційного суду не з"явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, тому, у відповідності з ч.2 ст. 305 ЦПК України, справа розглянута апеляційним судом у відсутність зазначених осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ АСК "ІНГО Україна" Потапової Я.Г., яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення проти скарги позивачки ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з"ясування судом обставин справи, що мають значення для її вирішення; невідповідність висновків суду обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст.303 цього Кодексу, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Оскільки ПАТ АСК "ІНГО Україна" оскаржує рішення в частині стягнення суми страхового відшкодування та судових витрат, апеляційний суд не перевіряє законність решти оскаржуваного рішення.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 7 січня 2010 року, о 10 годині 40 хвилин, на автодорозі "Одеса – Мелітополь - Новоазовськ" з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_1 та порушив Правила дорожнього руху (1306-2001-п) , сталася дорожньо – транспортна пригода, в результаті якої автомобіль марки "Тойота Авенсис", державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 та під її керуванням, був технічно пошкоджений і їй завдана матеріальна шкода.
Вказані обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 18 травня 2010 року, за яким ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та засуджений до виправних робіт строком на 2 роки з відбуванням покарання за місцем праці засудженого, з утримання з його заробітку 10% в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки ( а.с. 50-51).
Розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачці пошкодженням автомобіля, визначений висновком автотоварознавчої експертизи №012 від 5 лютого 2010 року і становить 106 836,88 грв. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 100 894,91 грв. Втрата товарної вартості автомобілю – 5 968,97 грв. ( а.с. 28 -49).
Судом також встановлено, що 27 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ПАТ АСК "ІНГО Україна", а також вигодонабувачем - ПАТ "ОТП Банк", був укладений договір №540598608 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, згідно якого автомобіль, належний ОСОБА_1, марки "Тойота Авенсис", застрахований на суму 135 000 грв.( а.с. 11-15).
Згідно зі страховим актом № 52249, автомобіль "Тойота Авенсис", державний номер НОМЕР_2 визнаний конструктивно загиблим та виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 66 806,25 грв., яке складається з остаточної вартості автомобіля в розмірі 61 000,00грв; вартості експлуатаційного зносу автомобіля в розмірі 443,75 грв; франшизи 6 750,00 грв.( а.с. 22).
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ АСК "ІНГО Україна" на її користь недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 33 413,66 грв., суд виходив з того, що оскільки страхова компанія взяла на себе зобов"язання за договором добровільного страхування, укладеного з позивачкою, відшкодувати їй прямі збитки внаслідок пошкодження або втрати автомобіля у випадку дорожньо – транспортної пригоди, і така пригода сталася, однак, відшкодування завданих збитків проведено не в повному обсязі, недоплачена сума підлягає стягненню в повному обсязі.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи, умовам договору та нормам матеріального права.
У відповідності зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона ( страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 цього Кодексу передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором і страхового акта (аварійного сертифіката).
Виходячи зі змісту ч.3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
Згідно зі ст.ст. 8, 9 Закону України "Про страхування", страховий випадок – це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов"язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова виплата – це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається договором страхування і не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно з розділом 1 Договору страхування, укладеного між сторонами 27 грудня 2009 року, предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, пов"язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу. Страхова сума встановлюється Страховиком з урахуванням норм зносу, встановлених п.7.6 договору, але в розмірі, не більшому від ринкової вартості транспортного засобу.
Як вбачається з п 7.4 зазначеного договору, при повній загибелі (конструктивній або фактичній) страхове відшкодування сплачується в межах страхової суми за вирахуванням зносу за період дії договору страхування ( згідно з п.7.6 Договору), франшизи та дійсної ринкової вартості залишків транспортного засобу з урахуванням комплектності автомобілю. Під повною загибеллю автомобіля розуміють випадки, коли вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, (включаючи вартість транспортування до місця ремонту), складає більше, як 75% страхової суми на момент страхування.
Відповідно до п.7.6 договору, знос береться із розрахунку 10% страхової суми за кожен рік експлуатації автомобіля.
З урахуванням обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, стягуючи суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 33 413,66 грв., неповно з"ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, не врахував, що автомобіль є таким, що повністю загинув, оскільки вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає більше 75% страхової суми.
Зазначене підтверджується наступним розрахунком: вартість відновлювального ремонту за висновком експертизи від 5 лютого 2010 року становить 100 894,91 грв + вартість транспортування автомобіля -700 грв. = 101 594 грв; 101 594 х100 :135000= 75,26%).
У зв"язку з цим, відповідно до умов договору, розмір франшизи становить 5% від страхової суми, що складає 6 750 грв.
Розмір страхового відшкодування визначено ПАТ АСК "ІНГО Україна" відповідно до п.7.4 договору наступним чином: франшиза – 6750 грв + знос за період дії договору страхування 443,75 грв. + залишкова вартість автомобіля - 59 616.09 грв., а всього 68 190.16 грв.
Відповідачем виплачено позивачці -66 806,25 грв.
Недоплачена сума1383,91 грв.( 68190,16 – 66 806,25 )
У зв"язку з зазначеним, апеляційна скарга ПАТ АСК "ІНГО Україна" підлягає частковому задоволенню, рішення суду - зміні в частині розміру страхового відшкодування. З ПАТ АСК "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1383,91 грв.
Оскільки змінена сума страхового відшкодування, не може залишатися без зміни і рішення суду в частині стягнення суми судового збору, який визначений судом в розмірі 339,35 грв. В зазначеній частині рішення суду підлягає зміні, на користь позивачки з ПАТ АСК "ІНГО Україна" підлягає стягненню витрати на оплату судового збору 51 грв., на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи -120 грв.
У зв"язку з тим, що в резолютивній частині рішення суд вказав загальну суму відшкодування, яка підлягає стягненню на користь позивачки – 33 873,01 грв., яка змінена апеляційним судом, дана вказівка підлягає виключенню з рішення суду першої інстанції.
В решті частини позовних вимог рішення не оскаржувалося, тому залишається без зміни.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" задовольнити частково.
рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 14 грудня 2010 року в частині стягнення суми страхового відшкодування та судових витрат змінити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 1383,91 грв., витрати на оплату судового збору в розмірі 51 грв., витрати на оплату інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи -120 грв.
Виключити з резолютивної частини рішення вказівку про загальну суму стягнення з ПАТ АСК "Україна" – 33 873,01 грв.
В решті частини рішення залишено без зміни.
рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді