Головуючий у I інстанції –Жук М.І.

Категорія –цивільна

Доповідач - Заболотний В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства (далі -ПАТ) "УкрСиббанк" до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

У грудні 2009 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 заборгованість за кредитним договором в сумі 2 218 141 грн. 22 коп., а також понесені по справі судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.11.2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" (на той час - Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк") та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, згідно з яким банк надав останній кредит в сумі 1 765 000 грн. до 08 листопада 2018 року, зі сплатою 15% річних за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 09.11.2007 року між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_8, між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_9, між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_6, між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_10 були укладені договори поруки. Відповідно до умов укладених договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов’язків за кредитними договорами в повному обсязі, включаючи сплату кредиту, процентів, пені та інших платежів; відповідальність Позичальника і Поручителя є солідарною.

рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі, вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить дане рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що розрахунки позивача суми заборгованості за кредитним договором не відповідають умовам кредитного договору та проведені з порушенням чинного законодавства. Судом не було встановлено, що позивач неправомірно піднімав процентну ставку за простроченою заборгованістю до 34%, в той час як кредитним договором передбачена процентна ставка за користування кредитними коштами в розмірі 15%, а тому апелянт вважає, що його порука припинилась на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України. Апелянт також посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема, вказує, що судом за результатами розгляду справи повинно було бути ухвалене заочне рішення; що судом безпідставно не прийнято до розгляду його клопотання про зупинення провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що 09 листопада 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" (АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, згідно з яким банк надав останній кредит в сумі 1 765 000 грн. до 08 листопада 2018 року, зі сплатою 15% річних за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 09 листопада 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_8, між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_9, між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_6, між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_10 були укладені договори поруки.

Відповідно до пунктів 5.5, 7.3 кредитного договору у разі порушення позичальником термінів повернення кредиту або відсотків, Банк має право достроково вимагати повернення кредиту та нарахованих відсотків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_7 зобов’язань за кредитним договором належним чином не виконує, а тому суму заборгованості слід стягнути в солідарному порядку з позичальника та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, які є поручителями.

Проте, з таким висновком суду частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

За змістом ст. ст. 1050, 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як вбачається з розрахунку ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 належним чином зобов’язань за кредитними договорами не виконувала, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 2 218 141 грн. 22 коп., в тому числі кредит – 1 591 174 грн. 14 коп., несплачені відсотки – 527 654 грн. 91 коп., пеня за несвоєчане погашення кредиту – 44 277 грн. 98 коп., пеня за несвоєчасне погашення відсотків – 55 043 грн. 19 коп.

Жодних доказів щодо невірності даного розрахунку відповідачем ОСОБА_6 суду апеляційної інстанції не надано.

За таких обставин, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_7 зобов’язань за кредитним договором належним чином не виконує і це є підставою для дострокового повернення суми кредиту та нарахованих відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 09.11.2007 року між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_8, між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_9, між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_6, між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 та ОСОБА_10 були укладені договори поруки.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов’язків за кредитними договорами в повному обсязі, включаючи сплату кредиту, процентів, пені та інших платежів.

Оскільки між банківською установою та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 не укладався один спільний договір поруки, а були укладені чотири окремі договори поруки, поручителі у такому разі не можуть нести перед кредитором солідарну відповідальність, а ПАТ "УкрСиббанк" має право вимагати виконання зобов’язання за кредитним договором від кожного з поручителів на підставі відповідного договору поруки.

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 303 ЦПК України та беручи до уваги, що лише відповідальність позичальника з кожним із поручителів перед банківською установою є солідарною, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід змінити у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права.

Доводи апелянта про те, що його порука за спірним кредитним договором припинена, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки судове рішення про визнання поруки припиненою не набрало законної сили.

Керуючись ч. 3 ст. 554 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313- 314, 316- 317 ЦПК України, апеляційний суд,

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.

рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2011 року – змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини у наступній редакції.

"Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 2 218 141 (два мільйони двісті вісімнадцять тисяч сто сорок одна) гривня 22 копійки з ОСОБА_7: солідарно з ОСОБА_8; солідарно з ОСОБА_9; солідарно з ОСОБА_6; солідарно з ОСОБА_10".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.