Головуючий в 1-й інстанції Ігнатенко О.Й.

Категорія: 41 Доповідач –Полікарпова О.М.

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Полікарпової О.М.

Суддів: Капітан І.А.,

Колісниченка А.Г. при секретарі Лукашевич Т.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 22 березня 2011 року у справі

за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа-сектор громадянства та реєстрації фізичних осіб Комсомольського РВ УМВС України в Херсонській області про усунення перешкод у користуванні власністю, -

У листопаді 2010 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що їй на праві приватної власності належить 16/100 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1. рішенням суду від 01 квітня 2010 року визнана дійсною угода купівлі-продажу 35/100 частин зазначеного домоволодіння, яка була укладена 16.03.2003 року між Херсонською обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_3 Права і обов’язки покупця ОСОБА_3 переведено на ОСОБА_4 Однак фактично 35/100 частинами домоволодіння користується відповідачка, надаючи житло для проживання стороннім особам. Незважаючи на її попередження про намір використовувати житло для власного проживання, відповідачка на це не реагує. Виходячи з того, що вона є власником 35/100 жилого приміщення, просила зобов’язати відповідачку звільнити її частину від сторонніх осіб та їхніх речей, а також зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку у АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач змінила позовні вимоги, просила усунути їй перешкоди у здійсненні права власності жилим приміщенням, зобов’язавши відповідачку звільнити 35/100 частин домоволодіння від її особистих речей та зняти її з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1.

Відповідачка позов не визнала, вважаючи, що у спірному жилому приміщенні вона проживає на законних підставах.

рішенням суду від 22 березня 2011 року позов задоволено. Усунено перешкоди, які чиняться ОСОБА_4 у здійсненні права користування та розпорядження належними їй 35/100 частинами домоволодіння по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 із зазначеного приміщення та зняття її з реєстраційного обліку за адресою : АДРЕСА_1.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_3 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог позивача. Апелянт посилається на неправильне встановлення судом правовідносин, що склались між сторонами, наслідком чого є неправильне застосування норм матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що її слід задовольнити.

Задовольняючи позов про усунення перешкод у користуванні житлом, районний суд виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу захисту права власності і вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном є гарантованим правом власника.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду і вважає, що суд першої інстанції допустив помилку у застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому рішення суду, на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню.

Судом встановлено і матеріалами справи це підтверджується, що будинок по АДРЕСА_1 збудовано для житлових потреб працівників облспоживспілки і з 1965 року зареєстровано за Херсонською облспоживспілкою (а.с.15 інвентарної справи). Позивач ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.1997 року придбала 16/100 у будинку АДРЕСА_1. В якості наймачів у 84/100 частинах цього будинку проживали ОСОБА_5, ОСОБА_3 та її мати. Ці обставини сторонами не заперечуються і встановлені рішенням суду від 01 квітня 2010 року та ухвалою апеляційного суду від 28 липня 2010 року. ОСОБА_3 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 з червня 1995 року. У 2003 році ОСОБА_3 придбала квартиру №1, наймачем якої вона була, однак за рішенням суду від 01 квітня 2010 року права та обов’язки покупця 35/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 переведено на ОСОБА_4 (а.с.6-7). Весь цей час ОСОБА_3 продовжувала проживати у спірній квартирі.

Правовідносини, які складаються між підприємством-власником житла і працівником підприємства та членами його сім’ї по своїй правовій природі, є договором найму.

За таких обставин судова колегія вважає, що між попереднім власником житла – Херсонською обласною спілкою споживчих товариств і матір’ю відповідачки, а також відповідачкою, як членом її сім’ї фактично існував договір найму житла на невизначений строк і до позивачки, як нового власника квартири №1, яка складає 35/100 частин у домоволодінні перейшли права та обов’язки наймодавця.

Відповідно до ст. 170 ЖК при переході права власності на житловий будинок (частину будинку, квартиру), в якому розміщується здане в найм житлове приміщення, до іншої особи договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного строку, а у разі, якщо строк не вказаний, новий власник має право вимагати його розірвання у випадках та в порядку, передбачених ст. 168 цього Кодексу.

Аналогічне положення закріплене і у ст. 814 ЦК України.

Судова колегія не приймає до уваги заперечення іншої сторони з приводу того, що договір найму жилого приміщення з відповідачкою не укладений, т.я. він не оформлений у письмовій формі, оскільки законом, зокрема, ст. 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину не має наслідком його недійсність.

З огляду на це, а також зважаючи, що відповідачка зареєстрована у спірній квартирі на законних підставах позов про виселення та зняття її з реєстрації задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 301, 303,п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 22 березня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.