Головуючий в суді першої 

інстанції:ЛУЦЕНКО Л.В.

Категорія: 27

Доповідач: Нікушин В. П.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Нікушина В.П.

Суддів: Гуцола П.П., Сороки Л.А.

При секретарі: Кирилюк Л.М.

За участю представників:

позивача-ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача- Григоренко С.В.

третьої особи- ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", за участю в якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_5 та за участю в якості третьої особи на стороні відповідача Національного банку України про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки, реституцію та стягнення збитків, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 3 грудня 2010 року, ухвалене по дані справі, -

В жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з вказаним позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"(в подальшому ПАТ "УкрСиббанк").

Мотивуючи позовні вимоги він посилався на те, що між ОСОБА_4 та АКІБ "УкрСиббанк"(правонаступник ПАТ "УкрСиббанк") 12.08.2008 року був укладений кредитний договір за №11382588000 на суму 237 тис доларів США, які ОСОБА_4 були отримані.

На забезпечення виконання умов кредитного договору цього ж 12.08.2008 року між ОСОБА_4 і АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір іпотеки, за яким він передав під іпотеку будинок та земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1, що належать йому на праві власності .

Окрім цього, на забезпечення виконання умов кредитного договору між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 12.08. 2008 року був укладений договір поруки.

ОСОБА_4 вважав, що кредитний договір, укладений між ним та відповідачем є недійсним, оскільки валютою цього договору виступала іноземна валюта. На момент укладення договору відповідач не мав індивідуальної ліцензії Національного банку України на видачу кредиту в іноземній валюті, що суперечить вимогам п.п. "в"."г" п. 4 ст. 5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року №15-93.

За таких обставин, кредитний договір слід визнати недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 227 ЦК України, що як вважав ОСОБА_4, тягне за собою скасування похідних від цього договору договорів іпотеки та поруки.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції представником ОСОБА_4 позовні вимоги були змінені і він просив визнати укладені договори недійсними з моменту їх укладення.

Окрім цього, поставлена вимога про зобов’язання нотаріуса Вінницького нотаріального округу, який укладав і посвідчував оспорювані договори, виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомості майна та Державного реєстру іпотек щодо обтяження майна, що було предметом іпотеки по оспорюваному договору іпотеки.

В змінених позовних вимогах ставилось також питання про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна записів за №7728792, контрольна сума 8ДГЕ926310, за №7728866, контрольна сума 86БЗА05329 та за №7728932, контрольна сума ЕГ55019А85.

А також ставилось питання про виключення із Державного реєстру іпотеки записів за №7728978, контрольна сума 798АЕ07Ф81, за №7729040, контрольна сума 496Б8979937, за №7729040, контрольна сума 496Б897937.

За наслідками визнання кредитного договору недійсним він просив стягнути з ПАТ "УкрСиббанк" в порядку реституції сплачені за цим договором кошти в сумі 1033156 грн. 56 коп., завдані збитки в сумі 2870 грн. 88 коп. та судові витрати по справі.

Наслідком визнання кредитного договору недійсним ОСОБА_4 просив визнати наявність його боргових зобов’язань перед банком в сумі 230930, 19 дол. США, строк погашення яких наступає 11 серпня 2038 року

рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволені повністю, але з таким рішенням не погодився відповідач-ПАТ "УкрСиббанк" і оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

На підтвердження порушення норм матеріального права в апеляційній скарзі наведені доводи про те, що в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання кредитного договору недійсним через відсутність в АКІБ "УкрСиббанк" індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з надання та одержання кредитів в іноземній валюті.

Щодо порушення норм процесуального законодавства то в апеляційній скарзі наведені доводи про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 214 ЦПК України, залишив поза увагою доводи ПАТ "Укрсиббанк", наведені на спростування позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників ПАТ "УкрСиббанк", Національного банку України, представників позивача, перевіривши обґрунтованість вимог апеляційної скарги, а також законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення прийшла до наступного висновку.

Обставини, наведені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Оскаржуване рішення не відповідає вимогам ч. 1 ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Так, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний кредитний договір суперечить ч. 1 ст. 524 ЦК України, яка передбачає, що зобов’язання мають бути виражені у грошовій одиниці України гривні, в той час коли розрахунки за цим договором проводились в іноземній валюті.

Ч. 3 ст. 533 ЦК України передбачає можливість використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями, у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Вимоги цієї норми при укладені кредитного договору між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, як вважає суд, не були дотримані, оскільки відповідач не мав індивідуальної ліцензії на здійснення валютної операції, як того вимагає п.п. "в","г" п. 4 ст. 5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02. 1993 року.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність у відповідача правових підстав на укладення споживчого кредитного договору і визнав кредитний договір недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215, ч. 1 ст. 217 ЦК України.

Як наслідок договори іпотеки та поруки, прийняті на забезпечення виконання умов кредитного договору також були визнані недійсними.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні окремих положень матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України предметом кредитного договору виступають грошові кошти, якими за визначенням ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є гроші в національній та іноземній валюті.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві грошові кошти . Вказана норма не містить застережень про те, що засобом платежу по зобов’язаннях із договорів позики має виступати лише національна валюта України.

Ч.3 ст. 533 ЦК України передбачає використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків за зобов’язаннями у випадках, порядку і на умовах, встановлених законом.

Умови і права банків на здійснення операцій з іноземною валютою на території України визначені Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , Декретом КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) та Законом України "Про Національний банк України" (679-14) .

АКІБу "УкрСиббанк"(правонаступник ПАТ "УкрСиббанк") Національним банком України 28 жовтня 1991 року була видана банківська ліцензія №75 на право здійснення банківських операцій, письмовий дозвіл №75-2 від 24 грудня 2001 року та додаток до цього дозволу від 19 листопада 2002 року.

Ст. 5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлює, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій.

Відповідно до п. "в" ч. 4 цієї ж ст. 5 Декрету видача індивідуальних ліцензій, передбачається у випадках, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, питання про визначення термінів і сум кредитів законодавчо не вирішено.

В зв’язку з цим Національним банком України прийнято Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (z0730-01) від 17 липня 2001 року.

Відповідно до п 5.3. цього Положення (z0730-01) письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на їх здійснення. Таким дозволом відповідач, на момент укладення кредитного договору розраховував і тому висновки суду першої інстанції про те, що оспорюваний кредитний договір суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є безпідставними.

Наявність у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України на здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства. Тому, оспорюваний кредитний договір не може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 227 ЦК України через відсутність відповідного дозволу на його вчинення.

Вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів іпотеки та поруки знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з вимогою про визнання недійсним кредитного договору і вони укладені на його забезпечення.

Тому відсутність підстав для скасування кредитного договору не тягне в даному випадку визнання недійсними цих договорів з підстав, передбачених ч.2 ст. 548 ЦК України.

Отже, за наведених обставин оскаржуване рішення не може залишатись в законній силі.

А тому, на підставі ст.ст. 3, 4, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 217 ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533, ч.1 ст. 1046, ч.1 ст. 1054 ЦК України, керуючись, ст.ст. 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 3 грудня 2010 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", за участю в якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_5 та за участю в якості третьої особи на стороні відповідача Національного банку України про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки, реституцію та стягнення збитків, скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів, починаючи з дня набрання ним законної сили.