22-ц-1474/11 Про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири - 27.04.2011 Прийняття

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Зубарєвої К.П., Монастирецького Д.І.,

секретарі: Луньо К.А.,

з участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 та її і відповідача ОСОБА_5 представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа –ЛКП "Центральне", про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири, -

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2010 року вказаний вище позво задоволено частково. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивача 3 902 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 300 грн. –моральної (немайнової) шкоди, 200 грн. –витрат за проведення експертного дослідження, 76 грн. сплаченого судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 500 грн. витрат за надання правової допомоги. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_4, просить його скасувати й ухвалити нове, яким відмовити у задоволені вимог, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Так, апелянт, зокрема зазначає, що зазначений позов слід було пред’явити до ЛКП "Центральне", оскільки залиття квартири позивача трапилось внаслідок того, що в її (апелянта) квартирі була несправна внутрішньо квартирна запірна арматура, до якої має відношення ЛКП, а не відповідачі. Апелянт зазначає, що актом ЛКП "Львівводоканал" від 22.12.2008 р. стверджується, що в її квартирі вийшла з ладу водяна система –лічильник, а відтак слід було з’ясувати причину залиття та залучити до справи ЛМКП "Львівводоканал". Крім того, апелянт зазначає, що суд до суми, яку стягнув з неї включив до вартості ремонтних робіт трудомісткість людиногодин, заробітну плату та робіт, для проведення пошкоджень, які не були зафіксовані актом - поліпшення олійного фарбування пофарбованих підлог у середині будинку, а не квартири, та малий ремонт дверних полотен і віконних рам із заміною брусків. Також апелянт посилається на те, що експертиза не була проведена у зв’язку з тим, що відповідач після винесення судом ухвали про призначення експертизи почав ремонт у квартирі, що стверджується відповідним актом.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників процесу - відповідача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, проаналізувавши обставини та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що стверджується матеріалами справи, зокрема актом від 22 грудня 2008 року, який складений комісією ЛКП "Центральне", що 22.12.2008 р. відбулось залиття квартири позивача, а саме - стелі і стін кухні, кімнати, ванни, залиття водою продуктів харчування, електротехніки (телевізор, холодильник), речей домашнього вжитку. Крім того, внаслідок залиття відбулось пошкодження електропроводки, підлоги. Причина залиття –несправність внутрішньої квартирної запірної арматури в квартирі відповідачів, яка розташована поверхом вище (а.с.16).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов’язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності його вини в завдані шкоди відповідачу –залиття квартири.

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру власниками квартири є відповідачі (а.с.37).

Оскільки залиття квартири позивача трапилось внаслідок несправності запірної арматури, яка знаходиться в квартирі відповідачів та призначена для обслуговування лише квартири відповідачів, то відповідно до аналізу ст.382 ЦК вона належить лише власникам квартири, і відповідальність за її утримання мають нести власники квартири.

А відтак суд правомірно стягнув заподіяну шкоду з відповідачів –власників квартири АДРЕСА_1.

Згідно зі ст.1192 ЦК розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. А відтак послання апелянта на те, що суд безпідставно включив до вартості ремонтних робіт трудомісткість людиногодин та заробітну плату є безпідставними.

А відтак в цих частинах рішення районного суду є законним, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують. А тому підстав для скасування або зміни рішення суду в цих частинах колегія суддів не вбачає.

В той же час, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про безпідставне включення в суму на відшкодування збитку пошкоджень та робіт на їх усунення, які не були зафіксовані актом про залиття квартири, а саме –малий ремонт дверних полотен із зніманням з місця та ремонт віконних рам із заміною брусків з профільованих заготовок, оскільки матеріалами справи не підтверджено їх пошкодження внаслідок залиття. А відтак суму відшкодування, яку суд стягнув з відповідачів на відшкодування збитку, слід зменшити на ці роботи та матеріали, що становить, у відповідності до оцінки розміру відшкодування збитків, в сумі 101 грн. та вартість робіт –96 грн., а всього на 197 грн. (а.с.9-15). Тому в цій частині рішення суду підлягає до зміни.

В решті частині рішення суду, в тому числі щодо розміру на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є законним, відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.

Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 305, п.3 ч.1 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2010 року змінити.

Зменшити суму, що підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди з 3 902 грн. до 3 705 (три тисячі сімсот п’ять) грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набранням рішенням законної сили.