22-ц-531/11 Про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 21.04.2011 Прийняття

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Данилової О.О.,

суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.

при секретарі Калашниковій Г.М.,

за участю позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2010 року за позовною заявою

ОСОБА_2

до

ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Балтика", ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (далі – АТ "Кредобанк"

про відшкодування шкоди

У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ НВП "Балтика", приватного підприємця ОСОБА_7 та АТ "Кредобанк" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачка зазначала, що 24 серпня 2007 року біля 17.30 год., ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Шевролле-Лачетті", який належав на праві власності ОСОБА_4, на перетині вулиць Адміральської та Пушкінської в м.Миколаєві в порушення вимог п.п.1.3, 1.5, 2.3, "б", 8.7.3 "е" ПДР (1306-2001-п) виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофора, що призвело до зіткнення з мікроавтобусом "Рено-Трафік" під керуванням власника автомобіля ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "Шеврове-Лачетті" ОСОБА_8, її син, отримав тілесні ушкодження та помер.

На поховання сина, ритуальні послуги та переоформлення автомобіля сина вона витратила 6296 грн. Крім того, на користь АТ "Кредобанк" вона виплати 4726 грн. 53 коп. кредиту, який отримав син за життя. Внаслідок трагічних подій вона зазнала моральні страждання.

Посилаючись на те, що відповідальними особами є всі учасники перевезення автомобільним транспортом – таксі, ОСОБА_2 просила стягнути: 6296 грн. матеріальної шкоди солідарно з ОСОБА_3, як винної особи, з ОСОБА_4, як власника автомобіля "Шеврове-Лачетті", з ОСОБА_6, який також користувався цим автомобілем, з ОСОБА_9, як власника та водія мікроавтобуса "Рено-трафік", приватного підприємця ОСОБА_7 та ТОВ НВП "Балтика", як телефонної бази таксі; 4726 грн.53 коп. матеріальної шкоди з АК "Кредобанк", 30 000 грн. моральної шкоди солідарно з власників транспортних засобів ОСОБА_4 та ОСОБА_5

рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3021 грн. 36 коп. матеріальної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_3 та позову до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ НВП "Балтика", ПП ОСОБА_7, АТ "Кредобанк" відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати та ухвалите нове про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24 серпня 2007 року біля 17.30 год. на перетині вулиць Адміральської та Пушкінської у м. Миколаєві з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем "Шевроле-Лачетті державний номер НОМЕР_1, сталось зіткнення з мікроавтобусом "Рено-Трафік" під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "Шевроле-Лачетті" ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження та помер.

Автомобіль марки "Шевроле-Лачетті" експлуатувався ОСОБА_3 в режимі таксі на підставі доручення власника ОСОБА_4

Ці обставини, а також вина ОСОБА_3 в порушенні правил дорожнього руху підтверджується вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2009 року, залишеного без зміни ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 26 січня 2010 року ( а.с. 6-10, 55-56), та не заперечуються відповідачем.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2009 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 20000 грн. моральної шкоди.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав відповідальності ОСОБА_3, який керував джерелом підвищеної небезпеки на відповідній правовій підставі - довіреності, за матеріальну шкоду, заподіяну ОСОБА_2 витратами на поховання.

Визначаючи розмір цих витрат, суд виходив з їх обґрунтованості та відповідності положенням статті 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу", правилами якої церемонія поминання не відноситься до поховання.

Визначений таким чином розмір відшкодування витрат на поховання складає 3021 грн. 36 коп. Розрахунок витрат наведений судом в мотивувальній частині судового рішення.

рішення суду ОСОБА_3 не оскаржував.

Витрати на переоформлення автомобіля, який належав ОСОБА_8, до цих витрат не відносяться.

При цьому суд обґрунтовано не встановив підстав відповідальності власника автомобіля марки "Шеврове-Лачетті" ОСОБА_4 за правилами частини 2 статті 1187 ЦК України, а також підстав відповідальності приватного підприємця ОСОБА_10 та ТОВ НВП "Балтика", як бази телефонних номерів, за якими надходять виклики таксі мешканців міста. Не є учасником спірних правовідносин і ОСОБА_6

Висновки суду щодо цих осіб викладені в мотивувальній частині судового рішення.

Посилання апелянта на те, що матеріальну шкоду їй заподіяно спільними діями цих осіб, пов’язане з невірним тлумаченням норм матеріального права.

Законною є і відмова у стягненні на користь ОСОБА_2 з АТ "Кредобанк" 4726 грн.53 коп. грошових коштів, які вона сплатила за кредитними зобов’язаннями ОСОБА_8 Ці витрати не є матеріальною шкодою, заподіяної позивачці внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а правовідносини з кредитною установою виходять за межі правовідносин, що регулюються главою 82 ЦК України (435-15) .

Разом з тим, не можна погодитись з висновком суду про відсутність підстав відповідальності володільця мікроавтобуса марки "Рено-трафік" ОСОБА_5 у зв’язку з відсутністю його вини у дорожньо-транспортній пригоді 24 серпня 2007 року.

Відповідно до частини 2 статі 1188 ЦК, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншій особі, особи, які спільно завдали шкоду, зобов’язані її відшкодувати незалежно віх їхньої вини. Такі особи відповідають в солідарному порядку ( пункт 3 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) з наступними змінами).

Встановивши факт заподіяння позивачці шкоди в результаті взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки – автомобілів під керування ОСОБА_3 та ОСОБА_5, суд помилково виходив з відсутності спільних дії водіїв та застосував до спірних правовідносин правила частини 1 статі 1188 ЦК.

Таким чином, підставою солідарної відповідальності ОСОБА_5 незалежно від його вини за шкоду, заподіяну ОСОБА_2, є положення частини 2 статті 1188 ЦК.

Право ОСОБА_2 вимагати виконання обов’язку як від усіх солідарних боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, передбачено частиною 1 статі 543 ЦК.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 має нести солідарний обов’язок з ОСОБА_3 по відшкодуванню 3021 грн.36 коп. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди, яку стягнуто з ОСОБА_3 вироком суду від 23 листопада 2009 року ( а.с.6-10).

Підстав для стягнення з ОСОБА_5 додаткового відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 грн. колегія суддів не вбачає.

Оскільки суд першої інстанції допустився помилки в застосуванні норм матеріального права та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав відповідальності учасника спірних правовідносин, рішення суду в частині позовних вимог до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення.

Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2010 року в частині відмови в позові до ОСОБА_5 та в частині позову до ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно 3021 грн.36 коп. майнової шкоди.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_3 20000 грн. моральної шкоди, які стягнуті вироком Центрального районного суду від 23 листопада 2009 року з ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 31 грн.89 коп. судового збору на користь держави та на користь ОСОБА_2 по 4 грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині судове рішення залишити без зміни.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Данилової О.О.,

суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.

при секретарі Калашниковій Г.М.,

за участю позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2010 року за позовною заявою

ОСОБА_2

до

ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Балтика", ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (далі – АТ "Кредобанк"

про відшкодування шкоди

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2010 року в частині відмови в позові до ОСОБА_5 та в частині позову до ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно 3021 грн.36 коп. майнової шкоди.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_3 20000 грн. моральної шкоди, які стягнуті вироком Центрального районного суду від 23 листопада 2009 року з ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 31 грн.89 коп. судового збору на користь держави та на користь ОСОБА_2 по 4 грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині судове рішення залишити без зміни.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.