Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс Сервіс" про визнання незаконним та скасування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-

14 липня 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Апекс Сервіс" про визнання незаконним дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог вказував, що він працював в ЧФ ТОВ "ЛЗ Аврора" з 2008 року у фарбувальному комплексі старшим оператором на дільниці агрегату підготовки поверхні, на території ДП "Автоскладальний завод № 2" ВАТ "Луцький автомобільний завод". З 02 листопада 2009 року був переведений в ТОВ "Апекс Сервіс" майстром дільниці, та продовжує працювати в тому самому фарбувальному комплексі майстром дільниці локальних очисних систем (ЛОС). До 05 травня 2010 року з боку адміністрації ТОВ "Апекс Сервіс" і ДП "АЗ № 2" до нього не було ніяких претензій по керуванню дільницею ЛОС.

05 травня 2010 року за розпорядженням начальника цеху ОСОБА_7 він направився в офіс ТОВ "Апекс Сервіс" і в 10 год. 10 хв., при проходженні прохідної ДП "АЗ JN 22" у нього виявилася заблокована перепустка, охоронці прохідної, при огляді, вилучили його робочі чернетки.

Охоронці НП "Скорпіон-Пульт" склали акт про вилучення, від нього вимагали письмових пояснень на цьому акті. У своїх поясненнях він вказав, що ця інформація йому необхідна для роботи, як майстру дільниці ЛОС.

06 травня 2010 року його викликав в офіс ТОВ "Апекс Сервіс" начальник служби безпеки й охорони праці ОСОБА_8, і заявив, що вилучені в нього папери становлять комерційну таємницю. Він повідомив, що адміністрація ДП "АЗ № 2" має намір подати на нього в прокуратуру для порушення кримінальної справи за розголошення комерційної таємниці. Щоб уникнути цього, ОСОБА_8 запропонував звільнитися за власним бажанням. Він відмовився. Керуючий директор "РРG Helios Ulcraine" ОСОБА_9, 07 травня 2010 року запропонувала йому перейти робітником на ЧФ ТОВ "ЛЗ Аврора", або звільнитися за власним бажанням. В такому випадку адміністрація ДП "АЗ J№ 2" не буде порушувати кримінальну справу за розголошення комерційної таємниці. Він відмовився. Тоді ОСОБА_9 дала розпорядження старшому (фахівцеві служби персоналу ТОВ "Апекс Сервіс" ОСОБА_10 підготувати наказ про винесення йому догани, а начальникові служби безпеки й охорони праці ОСОБА_8 – подати заяву в прокуратуру за розголошення ним комерційної таємниці.

18 травня 2010 року його ознайомили з наказом ТОВ "Апекс Сервіс" № 30п від 17 травня 2010 року про винесення йому догани "за невиконання наказу № 44 Бп від 30 вересня 2009 року "Про введення в дію Положення про комерційну таємницю та Положення про комерційну таємницю та Положення про службу безпеки ТОВ "Апекс Сервіс". З винесенням йому догани він не згодний, про що зробив запис при ознайомленні з наказом № 30 п від 17 травня 2010 року. Також ОСОБА_8 повідомив йому, що подано заяви в районну та міську прокуратури для порушення проти нього кримінальної справи про розголошення комерційної таємниці.

Він вважає, що вилучені чернетки не містять комерційної таємниці. Дані дії по відношенню до нього мають на меті вчинити моральний тиск і змусити звільнитися за власним бажанням.

19-21 травня 2010 року він звернувся до прокуратури Придніпровського й Соснівського районів м. Черкаси із заявами про перевірку законності винесення йому вищевказаної догани.

02 червня 2010 року отримав листа про те, що прокуратура Соснівського району м. Черкаси направила його заяви в територіальну державну інспекцію праці в Черкаській області для розгляду по суті.

07 червня 2010 року його викликали в Соснівський РОВД м. Черкаси у відділ по боротьбі з економічною злочинністю для дачі показань. Він дав пояснення. 08 червня 2010 року у фарбувальному комплексі ДП "АЗ №2" зам. Директора ТОВ "РРG Helios Ulcraine" ОСОБА_8 провів збори серед майстрів дільниць ТОВ "Апекс Сервіс", на якому звинуватив його в розголошенні комерційної таємниці і заявив, що на нього були подані документи в прокуратуру та СБУ про порушення проти нього кримінальної справи. Безпідставними звинуваченнями ОСОБА_8 завдав шкоди його діловій репутації в очах його співробітників. Після зборів, у розмові з ним ОСОБА_8 чинив на нього моральний і психологічний тиск, вимагав від нього звільнитися за згодою сторін, у разі відмови ОСОБА_8 погрожував йому кримінальною справою.

11 червня 2010 року ОСОБА_8 викликав його в офіс ТОВ "Апекс Сервіс", де вимагав від нього написати заяву про звільнення за згодою сторін, у разі відмови він погрожував СБУ. При цьому йому була поставлена умова: забрати його заяви із прокуратур м. Черкаси та принести зареєстровані копії цих заяв. З огляду на погрози і побоюючись за своє здоров’я, він був змушений в цей же день написати заяву про звільнення за згодою сторін з ТОВ "Апекс Сервіс" з 14 червня 2010 року.

14 червня 2010 року згоди між сторонами досягнуто не було, угода про порядок звільнення підписана двома сторонами не була, тому він вважає його заяву такою, що втратила силу. Тому 15 червня 2010 року він вийшов на роботу в цех фарбування кузовів ДП "АЗ № 2" і почав виконувати свої обов’язки. Начальник цеху ОСОБА_7 повідомив його, що він звільнений 14 червня 2010 року і повинен з’явитися в офіс ТОВ "Апекс Сервіс", куди він і відправився. Старший фахівець служби персоналу ОСОБА_10 показала йому наказ про його звільнення за згодою сторін від 14 червня 2010 року і в зв’язку з тим, що він не забрав свої заяви з прокуратур, стала йому погрожувати тим, що оформлять на мене крадіжку ноутбука та мобільного телефону, які були видані йому для роботи (ноутбук перебуває в цеху фарбування кузовів у кімнаті майстрів у сейфі, мобільний телефон відправлений на ТОВ "Апекс Сервіс" 16 червня 2010 року поштою рекомендованим листом з описом).

Наказ про його звільнення ним не підписаний, згоди між сторонами досягнуто не було, угода про порядок звільнення підписана двома сторонами не була, тому він вважає, що трудовий договір не був розірваний. Свою заяву від 11 червня 2010 року він забрав тому, що сторони не дійшли згоди. А оскільки, основним документом при такому звільненні є не заява працівника, або наказ керівника, а угода, що підписується сторонами, і в якій вказується порядок звільнення (не були складені акти прийому-передачі ТМЦ, це був складений акт про завершені і незавершені роботи), тому він вважає його заяву такою, що втратила силу.

Він вийшов з офісу і направився на своє робоче місце, але при проходженні прохідної ДП "АЗ № 2" виявилося, що його перепустка заблокована. Охоронці забрали її в нього і передали в бюро перепусток ДП "АЗ №2".

08 липня 2010 року він отримав листа з територіальної державної інспекції праці у Черкаській області, в якому йому було запропоновано на підставі ст. 55 Конституції України звернутися до суду за захистом своїх трудових прав. Враховуючи все вищевикладене він вважає, що наказ про догану № 30 п від 17 травня 2010 року і його звільнення від 14 червня 2010 року є незаконними, тому суд має всі підстави скасувати наказ про догану та поновити його на роботі і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Частковий розрахунок він не отримав. В зв’язку з оголошенням догани він був позбавлений премії за час вимушеного прогулу.

Частковий розрахунок він отримав. В зв’язку з оголошенням догани він був позбавлений премії за травень та червень 2010 року (20 % від місячного окладу). Трудову книжку він не отримав.

Вважає, що відповідач – ТОВ "Апекс Сервіс" розповсюджував завідомо неправдиві відомості, які порочать мою честь, гідність та ділову репутацію, завдав йому моральну шкоду. Моральна шкода виявилась в тому, що відповідач своїми діями принизив його честь, гідність та ділову репутацію. Він відчуває сильні моральні страждання та нервовий стрес, порушився нормальний хід його життя.

Йому доводитися пояснювати і спростовувати неправдиву інформацію, поширену відповідачем перед співробітниками, державними органами і близькими людьми, що вимагає додаткової організації його життя.

Просить суд визнати незаконним та скасувати наказ № 30 п від 17 травня 2010 року ТОВ "Апекс Сервіс" про оголошення догани ОСОБА_6. Поновити ОСОБА_6 на посаді майстра дільниці ЛОС ТОВ "Апекс Сервіс". Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15 червня 2010 року по день поновлення на роботі. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 кошти, які були відраховані з зарплати в зв’язку з оголошенням догани за травень, червень 2010 року ( у розмірі 20 % від місячного окладу. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 33 000 грн. Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення його на роботі.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2010 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 49 ПА від 02 листопада 2009 року ОСОБА_6 був прийнятий на роботу на посаду майстру виробничої дільниці до ТОВ "Апекс Сервіс".

Згідно наказу № 44 Б п від 30 вересня 2009 року (а.с. 38) на підприємстві було введено в дію положення про комерційну таємницю (а.с. 58-68). Факт ознайомлення з даним наказом підтверджується власноручним підписом ОСОБА_6 на вищевказаному наказі і підписанням 09 листопада 2011 року зобов’язання про збереження комерційної таємниці (а.с. 39) та факту перевірки його знань стосовно комерційної таємниці (а.с. 40).

Відповідно акту № 64 від 05 травня 2010 року (а.с. 51) при виході з території підприємства у позивача охороною було виявлено у нього документи, які містять комерційну таємницю. Встановлення факту того, що документи містили комерційну таємницю було підтверджено актом комісії підприємства та підтверджується додатком 1 до положення про комерційну таємницю, який містить перелік документів, що містять комерційну таємницю. За таких обставин, колегія суддів вважає, що адміністрація підприємства на законних підставах притягла ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності і підстав для скасування такого рішення не має.

Згідно наказу № 35 п від 14 червня 2010 року ОСОБА_6 був звільнений з займаної посади за п. 1 ст. 36 КЗпП України – за угодою сторін. Факт подання позивачем заяви про звільнення за угодою сторін підтверджується актом від 15 червня 2010 року підписаною трьома працівниками підприємства, оскільки під час ознайомлення з наказом про звільнення з займаної посади за п. 1 ст. 36 КЗпП України ОСОБА_6 знищив без будь-яких пояснень свою особисту заяву про звільнення.

Відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є угода сторін.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06 листопада 1992 року (v0009700-92) , з подальшими змінами, при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Для угоди щодо сторін як підстави припинення трудових правовідносин найсуттєвішою особливістю є те, що сторони самі домовляються про застосування саме цієї підстави. Закон не зобов’язує будь-яку із сторін, що заявила про своє бажання припинити трудовий договір, завчасно попередити іншу сторону про свій намір.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 11 червня 2010 року власноручно написав заяву про звільнення за погодженням сторін з 14 червня 2010 року. При ознайомленні з наказом про звільнення № 35 п від 14 червня 2010 року ОСОБА_6 знищив свою заяву. Дані обставини не заперечує і сам позивач.

Крім цього дані обставини підтверджуються:

актом від 15 червня 2010 року (а.с. 41) про подання ОСОБА_6 заяви про звільнення;

актом про знищення заяви про звільнення ОСОБА_6 (а.с. 54);

витягом із журналу реєстрації заяв працівників ТОВ "Апекс Сервіс", (оригінал самого журналу був предметом огляду в судовому засіданні) де зазначено, що ОСОБА_6 здав заяву про звільнення.

Судом також встановлено, що після звільнення, позивач не подавав офіційної заяви про відзив своєї заяви від 11 червня 2010 року. Згода керівництва підприємства на подальшу роботу позивача на підприємстві відсутня.

Колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визнання незаконним та стягнення дисциплінарного стягнення та поновлення на роботі є законним та обгрунтованим наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Згідно вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія суддів вважає, що оскільки вина відповідача не доведена та не виявлено порушення прав позивача з боку відповідача, тому районний суд прийшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 і в цій частині.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

А тому, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2010 року відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс Сервіс" про визнання незаконним та скасування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.