Судові палати у цивільних та адміністративних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,суддів:Григор'євої Л.І.,Маринченка В.Л.,Сеніна Ю.Л., Коротких О.А.,Онопенка В.В.,Терлецького О.О., Кривенди О.В.,Охрімчук Л.І.,Тітова Ю.Г.,- Кривенка В.В.,Патрюка М.В., Лященко Н.П.,Прокопенка О.Б., розглянувши на спільному судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного комітету України із земельних ресурсів, державного підприємства "Київське лісове господарство" до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу й державних актів на право власності на землю та повернення землі,

У вересні 2011 року заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного комітету України із земельних ресурсів, державного підприємства "Київське лісове господарство" (далі - ДП "Київське лісове господарство") звернувся до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу й державних актів на право власності на землю та повернення землі.

Зазначав, що на підставі розпоряджень Київської обласної державної адміністрації від 2 листопада 2007 року №№ 1147, 1152, 1153, 1155, 1156, 1157, 1160, 1166, 1167, 1169, 1179, 1185, 1186, 1191, 1201, 1203, 1206, 1207, 1210 "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність" вилучено з постійного користування ДП "Київське лісове господарство" (Козинське лісництво) земельні ділянки (ліси І групи), що розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області; змінено цільове призначення цих земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення; передано вказані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства без права вирубки дерев громадянам: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34

На підставі вказаних розпоряджень 20 грудня 2007 року та 26 грудня 2007 року зазначені громадяни одержали державні акти на право власності на земельні ділянки.

28 грудня 2007 року ці громадяни здійснили відчуження переданих їм у власність земельних ділянок ОСОБА_15 за договорами купівлі-продажу.

Згідно з розпорядженнями Київської обласної державної адміністрації від 26 січня 2009 року №№ 34, 35, 36, 37, 39, 40, 41, 42, 46, від 27 січня 2009 року №№ 44, 45, 49, 50 та від 29 січня 2009 року №№ 67, 68, 69, 71, 74 змінено цільове призначення вказаних земельних ділянок (рілля), що перебувають у власності ОСОБА_15, з категорії земель сільськогосподарського призначення на категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва та обслуговування готельно-ресторанних і торговельних комплексів; віднесено ці земельні ділянки до земель промисловості.

5 серпня 2009 року та 29 січня 2010 року ОСОБА_15 одержав державні акти на право власності на земельні ділянки.

Посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено, що розпорядження про вилучення, зміну цільового призначення та передачу у власність спірних земельних ділянок прийняті Київською обласною державною адміністрацією поза межами її повноважень із порушенням вимог ч. 5 ст. 27, ст.ст. 31, 57 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), ч. 2 ст. 20, ст. 118, ч. 3 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.ст. 3, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", і що подальше відчуження цих земельних ділянок також відбулось із порушенням вимог чинного законодавства, просив визнати незаконними та скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 2 листопада 2007 року №№ 1147, 1152, 1153, 1155, 1156, 1157, 1160, 1166, 1167, 1169, 1179, 1185, 1186, 1191, 1201, 1203, 1206, 1207, 1210 "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність"; визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 28 грудня 2007 року, укладені між ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 і ОСОБА_15; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки від 5 серпня 2009 року та від 29 січня 2010 року, видані ОСОБА_15; визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на земельні ділянки площею 1,9273 га, 1,5812 га, 1,7457 га, 1,9071 га, 1,98 га, 1,9799 га, 1,4850 га, 2,97 га, 1,98 га, що розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, та повернути ці земельні ділянки в постійне користування ДП "Київське лісове господарство".

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 червня 2012 року, позовні вимоги заступника Генерального прокурора України задоволено частково: відновлено строк позовної давності; визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 2 листопада 2007 року №№ 1147, 1152, 1153, 1155, 1156, 1157, 1160, 1166, 1167, 1169, 1179, 1185, 1186, 1191, 1201, 1203, 1206, 1207, 1210 "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність"; визнано недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 28 грудня 2007 року, укладені між ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 і ОСОБА_15; визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані 5 серпня 2009 року та 29 січня 2009 року ОСОБА_15; повернуто в постійне користування ДП "Київське лісове господарство" земельні ділянки площею 1,9273 га, 1,5812 га, 1,7457 га, 1,9071 га, 1,98 га, 1,9799 га, 1,4850 га, 2,97 га, 1,98 га, що розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 червня 2012 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора України відмовлено.

У заяві про перегляд рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року заступник Генерального прокурора України порушує питання про скасування зазначеного рішення із залишенням у силі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 17, 57, ч. 4 ст. 84, ст.ст. 122, 149 ЗК України, ст. 31 ЛК України та ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування заяви заступник Генерального прокурора України надав ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2012 року, ухвалу колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2012 року, постанови колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2011 року, від 4 жовтня 2011 року та від 8 лютого 2012 року, в яких, на його думку, по-іншому застосовані зазначені норми матеріального права.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2013 року цивільну справу за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного комітету України із земельних ресурсів, ДП "Київське лісове господарство" до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу й державних актів на право власності на землю та повернення землі допущено до провадження Верховного Суду України в порядку гл. 3 розд. V Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві заступника Генерального прокурора України доводи, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

За змістом ст. 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається, з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

У справі, яка переглядається, судом установлено, що згідно з розпорядженнями Київської обласної державної адміністрації від 2 листопада 2007 року №№ 1147, 1152, 1153, 1155, 1156, 1157, 1160, 1166, 1167, 1169, 1179, 1185, 1186, 1191, 1201, 1203, 1206, 1207, 1210 "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність" вилучено з постійного користування ДП "Київське лісове господарство" (Козинське лісництво) земельні ділянки (ліси І групи), що розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області; змінено цільове призначення цих земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення; передано вказані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства без права вирубки дерев громадянам: ОСОБА_16 (земельна ділянка площею 0,9719 га), ОСОБА_17 (земельна ділянка площею 0,9554 га), ОСОБА_18 (земельна ділянка площею 0,7407 га), ОСОБА_19 (земельна ділянка площею 0,8405 га), ОСОБА_20 (земельна ділянка площею 0,8451 га), ОСОБА_21 (земельна ділянка площею 0,9005 га), ОСОБА_22 (земельна ділянка площею 0,9181 га), ОСОБА_23 (земельна ділянка площею 0,9890 га), ОСОБА_24 (земельна ділянка площею 0,99 га), ОСОБА_25 (земельна ділянка площею 0,99 га), ОСОБА_26 (земельна ділянка площею 0,99 га), ОСОБА_27 (земельна ділянка площею 0,99 га), ОСОБА_28 (земельна ділянка площею 0,99 га), ОСОБА_29 (земельна ділянка площею 0,99 га), ОСОБА_30 (земельна ділянка площею 0,99 га), ОСОБА_31 (земельна ділянка площею 0,99 га), ОСОБА_32 (земельна ділянка площею 0,99 га), ОСОБА_33 (земельна ділянка площею 0,99 га), ОСОБА_34 (земельна ділянка площею 0,99 га).

Зазначені земельні ділянки є землями лісового фонду, які віднесені до категорії лісів І групи й на момент прийняття Київською обласною державною адміністрацією вказаних розпоряджень перебували в державній власності.

20 грудня 2007 року та 26 грудня 2007 року вказані громадяни одержали державні акти на право власності на відповідні земельні ділянки.

28 грудня 2007 року зазначені громадяни здійснили відчуження переданих їм у власність земельних ділянок ОСОБА_15 за договорами купівлі-продажу.

Згідно з розпорядженнями Київської обласної державної адміністрації від 26 січня 2009 року №№ 34, 35, 36, 37, 39, 40, 41, 42, 46, від 27 січня 2009 року №№ 44, 45, 49, 50 та від 29 січня 2009 року №№ 67, 68, 69, 71, 74 змінено цільове призначення вказаних земельних ділянок (рілля), що перебувають у власності ОСОБА_15, з категорії земель сільськогосподарського призначення на категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва та обслуговування готельно-ресторанних і торговельних комплексів; віднесено ці земельні ділянки до земель промисловості.

5 серпня 2009 року та 29 січня 2010 року ОСОБА_15 одержав державні акти на право власності на земельні ділянки.

Ухвалюючи рішення про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок і державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до положень чч. 5, 6, 9 ст. 149 ЗК України повноваження щодо вилучення спірних земельних ділянок належать районним державним адміністраціям або Кабінету Міністрів України, а відтак Київською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження про вилучення вказаних земельних ділянок із перевищенням повноважень, передбачених ЗК України (2768-14) .

Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що з урахуванням норм ст.ст. 31, 32, 57 ЛК України та ст. 20 ЗК України повноваження щодо припинення права користування, надання в користування, передачі у власність та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок площею до 1 гектара на відповідній території (за межами сіл, селищ, міст районного значення), а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать, зокрема, обласним державним адміністраціям; крім того, безпідставним є позбавлення громадянина майна, набутого ним за рішенням відповідного органу публічної влади, у разі виявлення з боку цього органу порушень при прийнятті такого рішення.

Разом із тим у іншій справі, яка виникла з подібних правовідносин - вилучення (припинення права користування), зміни цільового призначення та передачі у власність земельних ділянок лісогосподарського призначення, суд касаційної інстанції в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2012 року виходив із того, що вилучення з постійного користування ДП "Київське лісове господарство" земельних ділянок лісогосподарського призначення площею по 0,99 га на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, зміна цільового призначення та передача у власність цих земельних ділянок здійснені Київською обласною державною адміністрацією з перевищенням наданих їй повноважень, із порушенням вимог ч. 7 ст. 122 та ч. 9 ст. 149 ЗК України, і дійшов висновку про те, що передача спірних земельних ділянок у власність належить до повноважень Обухівської районної державної адміністрації Київської області; крім того, подальше відчуження вказаних земельних ділянок здійснено неналежними власниками, які не мали права їх відчужувати, а тому порушене право державної власності підлягає захисту шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу цих земельних ділянок, державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення їх у постійне користування ДП "Київське лісове господарство" у порядку ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Отже, існує неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст.ст. 122, 149 ЗК України, ст.ст. 27, 31 ЛК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України виходять із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини, що виникають при використанні лісів, як зазначено в ч. 2 ст. 3 ЗК України, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Повноваження державних адміністрацій з питань земельних і лісових відносин визначаються Законом України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) , земельним та лісовим законодавством.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 31 ЛК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, у тому числі, передачу у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припинення права користування ними.

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин визначені ст. 27 ЛК України, до яких, зокрема, належить передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як гектар, що перебувають у державній власності.

Стаття 57 ЛК України визначає вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства.

Відповідно до ч. 1 цієї статті в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України (2768-14) .

Аналогічне положення міститься й у ст. 20 ЗК України.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені ст. 122 ЗК України, відповідно до ч. 7 якої Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених ст.ст. 149, 150 цього Кодексу.

У зазначених статтях йдеться про порядок вилучення певних земельних ділянок.

Згідно із ч. 6 ст. 149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених чч. 5, 9 цієї статті.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених чч. 5-8 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу

Судом установлено, що спірні земельні ділянки є землями лісового фонду, віднесені до категорії лісів І категорії та перебували в державній власності до прийняття оскаржуваних розпоряджень і їх передачі відповідачам.

Оспорювані розпорядження №№ 1147, 1152, 1153, 1155, 1156, 1157, 1160, 1166, 1167, 1169, 1179, 1185, 1186, 1191, 1201, 1203, 1206, 1207, 1210, якими вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення з постійного користування одного й того самого постійного користувача - ДП "Київське лісове господарство", прийнято в один день - 2 листопада 2007 року. Цими розпорядженнями вилучено ліси І категорії загальною площею 17,55 га, що знаходилися в межах суміжних кварталів лісництва та використовувалися для ведення лісового господарства, змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення й передано у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Зважаючи на цю обставину, суду касаційної інстанції необхідно було визначитись, чи не спрямовані правові акти індивідуальної дії голови обласної державної адміністрації на розпорядження землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищувала 1 га, і у зв'язку із цим, чи не свідчать ці дії про перевищення головою обласної державної адміністрації своїх повноважень, передбачених законом.

З огляду на викладене заява заступника Генерального прокурора України підлягає частковому задоволенню, а рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року - скасуванню з передачею справи на новий касаційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 355, 360-2, 360-3, 360-4 ЦПК України, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України

Заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.