Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ЗАТ "Страхова компанія 611" на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ЗАТ "Страхова компанія 611" про стягнення страхового відшкодування.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів, –

позивач звернувся до суду з позовом про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування, посилаючись на те, що 05.06.2007 року він уклав кредитний договір з ВАТ "Кредитпромбанком" № 49.28.1/14/07 - А на суму 32310.00 доларів США на купівлю автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO, ДНЗ АА0707СТ з одночасним укладенням договору про передачу даного автомобіля в заставу банку W 49.28.1/14-31/07-А, як забезпечення його зобов'язань за кредитним договором. Одночасно було укладено договір страхування транспортного засобу на повну його вартість від ризиків, передбачених програмою повне "КАСКО" на умовах із тією страховою компанією, що визначив банк, це страхова компанія - ЗАТ' "Українська Страхова Компанія "Гарант Поліс", яку в 2008 році перейменовано в ЗАТ "Страхова компанія 611". Договір страхування 05.06.2007 року ОСОБА_3 ТНВ № 0001/10/07/133 між сторонами було укладено одночасно з видачею кредиту, купівлею автомобіля, передачею його за договором в заставу.

06 серпня 2007 року автомобіль позивача було викрадено невстановленою особою, про що позивач негайно повідомив міліцію та страхову компанію.

Постановою 07-6642 від 07.10.2007р. слідчого відділу Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві досудове слідство по даній кримінальній справі зупинено до встановлення особи, яка скоїла даний злочин, а 28.12.2008 року № 79 ЗАТ "Українська Страхова Компанія "Гарант Поліс" відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що застрахований порушив правила страхування:

- зберігав транспортний засіб на не охоронюваній стоянці, не в гаражі після 23 години;

- застрахував транспортний засіб на суму, що перевищувала дійсну вартість ТЗ на

момент укладення Договору страхування;

- на момент викрадення автомобіля оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ та комплект

ключів від нього знаходився у салоні ТЗ.

Про наявність у Договорі страхування підстав невиплати страхового відшкодування при наявності страхового ризику, як заборону не залишати документи ТЗ (свідоцтво про реєстрацію ТЗ та ін. і ключі від ТЗ і брелоки від протиугінних систем у зареєстрованому ТЗ йому було невідомо, оскільки з Правилами його ніхто не знайомив, а в Договорі страхування розмір шрифту, яким він надрукований неприйнятний для читання без допоміжних засобів.

Не погоджуючись із висновками страховика-відповідача та відмовою у виплаті

страхового відшкодування, позивач просив суд стягнути із відповідача страхове

відшкодування - 232500 грн., інфляційні витрати - 102117.00 грн. та судові витрати

рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2011 року вищевказаний позов задоволено.

Стягнуто з ЗАТ "Страхова компанія 611" 01010 м. Київ, вул. Московська 8-Б, р/р 265090129 в ВАТ "Кредитпромбанк" в м. Києві, МФО 300863 код ЕДРПОУ №34241389 на користь ОСОБА_6 страхове відшкодування в сумі 232500,00, 84 862, 50 грн. пені, 102117,00 інфляційних витрат, 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 16 000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 435 599, 50 грн.

Стягнуто з ЗАТ "Страхова компанія 611" судовій збір в дохід держави 1700 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник ЗАТ "Страхова компанія 611" подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як незаконне та необгрунтоване та постановити нове, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, заслухавши учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути обгрунтованим та законним.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовільняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Колегія суддів вважає, що до такого висновку суд прийшов помилково.

Судом встановлено, що 05 червня 2007 року між ОСОБА_6 (далі-страхувальник, позивач) і закритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант Поліс" було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів та страхування громадян від нещасних випадків №102/10/07/133, згідно із яким предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Mitsubishi Pajero (реєстраційний номер – АА 0707 СТ).

07 серпня 2007 року Страхувальник звернувся до ЗАТ "Українська страхова компанія "Гарант Поліс" із заявою про настання страхового випадку, а саме викрадення застрахованого автомобіля, яке мало місце у м.Києві на вул.Борисоглібська біля будинку №8/13. У заяві Страхувальник зазначив, що подія, яка має ознаки страхового випадку сталася 06 серпня о 23 годині 15 хвилин, що підтверджується і інформацією Подільського РУ ГУ МВС України в місті Києві відповідачем.

Після проведення відповідачем самостійного розслідування, Страховиком було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що на виконання вимог умов Договору страхування, Страхувальника (Позивача) було письмово повідомлено 28 грудня 2007 року.

Причини для відмови у виплаті страхового відшкодування були наступні:

1. невиконання Страхувальником зобов’язань за Договором страхування, а саме:

- залишено документи на застрахований транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) та комплект ключів від автомобіля у застрахованому транспортному засобі;

- невжито заходів безпеки з метою запобігання збитків, що може бути завдано;

- порушено умови зберігання транспортного засобу не в гаражі або стоянці, що охороняється;

2. ненадання інформації про всі відомі обставини, що необхідні для оцінки страхового ризику при укладанні Договору страхування.

Статтею 26 Закону України "Про страхування" передбачені підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування; при цьому зазначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до пункту 10.3.7 Договору страхування Страховик має право повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування на підставах чинного законодавства України та у випадках, передбачених Договором та Правилами.

Пунктом 9.1.6. Договору страхування встановлено, що підставою для відмови страховика у здійснені страхового відшкодування є невиконання Страхувальником зобов’язань за Договором страхування.

Відповідно до пункту 10.2.15 Договору страхування Страхувальник (Позивач) взяв на себе зобов’язання не залишати документи на застрахований автомобіль (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу), ключі від транспортного засобу і брелок від протиугінних систем у застрахованому транспортному засобі.

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; при цьому договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивач в судовому засіданні визнав факт залишення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в самому автомобілі та другого комплекту ключів від нього. Крім того, підтвердження зазначеної інформації також міститься у Довідці, виданої Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 25 грудня 2007 року №55/07-6642.

Таким чином, позивачем було порушено обов’язок, передбачений пунктом 10.2.15 Договору страхування.

07 серпня 2007 року позивач особисто звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку, в якій вказав, що викрадення застрахованого автомобіля, сталося 06 серпня о 23 годині 15 хвилин, що підтверджується і інформацією, наданою Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві.

Висновки суду, щодо того, що ймовірне викрадення автомобіля відбулося до 23 години 06 серпня 2007 року, грунтуються лише на письмових поясненнях подружжя Душиних, які містяться у матеріалах кримінальної справи порушеної за фактом викрадення застрахованого транспортного засобу, та поясненнях громадянки ОСОБА_7

Відповідно положень статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положенням п. 9.6.3 Правил страхування передбачено право Страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо після настання страхового випадку з'ясовано, що Страхувальник порушив заявлені умови зберігання та/або паркування транспортного засобу в період часу з 23.00 до 06.00 години, якщо це передбачено договором страхування (п. 2.3.3 Договору страхування).

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач, на підставі ст. 26 Закону України "Про страхування", пункту 10.3.7 Договору страхування мав право повністю або частково відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування, чим він і скористався. А тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Між тим, колегія суддів вважає, що суд правомірно прийшов до висновку, що при визначенні вартості застрахованого автомобіля зі сторони позивача порушень не встановлено поскільки згідно п.4.1.1 "Правил добровільного страхування наземного транспорту" при укладенні договору страхування страхова сума встановлюється за погодженням між страхувальником та страховиком.

Керуючись ст.ст. 209, 309, 313, 314, 316 ЦПК України,-

Апеляційну скаргу ЗАТ "Страхова компанія 611" задовільнити.

рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2011 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ЗАТ "Страхова компанія 611" відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ЗАТ "Страхова компанія 611" судові витрати:

- 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- 850 грн. судовий збір.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.