816/1928/16 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб власників транспортних засобів - 15.08.2018 Прийняття

2. В обґрунтування вказаних вимог прокурор м. Житомира посилався на те, що рішенням Житомирської міської ради № 516 від 28 грудня 2007 року міській громадській організації "Футбольний клуб "Житомир" (далі - ФК "Житомир") було погоджено місце розташування фізкультурно-оздоровчого комплексу з житловими квартирами по АДРЕСА_1, а також надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Позивач вказує, що 18 травня 2010 року між Житомирською міською радою та міською громадською організацією ФК "Житомир" укладено договір оренди землі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому, 31 серпня 2012 року міською громадською організацією ФК "Житомир" до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області було подано декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва будинку фізкультурно-оздоровчого комплексу з житловими квартирами за вказаною адресою, яку зареєстровано за № ЖТ 08212158298. Прокурор зазначає, що в декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЖТ 142141880663 від 08 липня 2014 року в якості об'єкта будівництва вказано: будинок фізкультурно-оздоровчого комплексу - житловий будинок з допоміжною будівлею, гаражем. За твердженнями прокурора, вказаний будинок в подальшому зареєстрований як житловий та відчужений третій особі. На думку прокурора, відомості, які містить декларація про готовність об'єкта до експлуатації не відповідають відомостям, вказаним в декларації про початок виконання будівельних робіт, а отже є недостовірними. Зазначав, що аналогічні висновки містяться в матеріалах перевірки, приписах, протоколах про правопорушення, складених інспекцією. Також вказував, що згідно положень ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення недостовірних даних у зареєстрованій декларації, вона підлягає скасуванню інспекцією. Наголошував, що оскільки державна реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЖТ 142141880663 від 08 липня 2014 року інспекцією не скасована, вона підлягає скасуванню в судовому порядку.

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року позов задоволено.

Зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області скасувати державну реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану за № ЖТ 142141880663 від 08 липня 2014 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Баренка Євгена Олександровича № 14515628 від 17 липня 2014 року про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна № 409690418101 - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Баренка Євгена Олександровича № 14515628 від 17 липня 2014 року про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна №409690418101 - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Прийняти у зазначеній частині нову постанову, якою відмовити у задоволені позову у цій частині. В решті постанову залишити без змін.

5. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся 12 грудня 2017 року з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, ухвалити нову постанову, якою у задоволені позовних вимог прокурора м. Житомира відмовити в повному обсязі. Також просив зупинити виконання оскаржуваних постанов.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2017 року, оскільки касаційна скарга ОСОБА_2 за формою та змістом не відповідала вимогам ст. 213 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) її залишено без руху.

7. 26 грудня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 у справі № 806/2215/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

8. 05 січня 2018 року ОСОБА_2 усунув недоліки касаційної скарги залишеної без руху.

9. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції заступник прокурора Житомирської області звернувся 29 грудня 2017 року з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року в частині відмови у задоволені позову, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року залишити без змін.

10. Ухвалами Верховного Суду від 05 січня 2018 року за вказаними касаційними скаргами було відкрито касаційне провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційні скарги.

11. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, який надійшов до Суду 29 січня 2018 року, заступник прокурора Житомирської області заперечує проти доводів скаржника з підстав, якими керувався суд першої інстанції, приймаючи своє рішення.

12. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволені клопотання про зупинення виконання судового рішення.

13. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2018 року касаційні скарги об'єднано в одне провадження для спільного розгляду, закінчено підготовку даної справи та призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

14. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2018 року зазначену справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 27 червня 2018 року о 14 год. 30 хв. У подальшому судові засідання відбулись 4 липня 2018 року та 15 серпня 2018 року.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно рішення Житомирської міської ради від 28 грудня 2007 року № 516, міській громадській організації ФК "Житомир" було погоджено місце розташування фізкультурно-оздоровчого комплексу з житловими квартирами по АДРЕСА_1 та надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки (том 1, а. с. 16).

16. Рішенням Житомирської міської ради від 23 грудня 2009 року № 1136 міській громадській організації ФК "Житомир" на підставі проекту землеустрою було надано право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 17).

17. Житомирською міською радою в особі міського голови ОСОБА_4 (орендодавець) та міською громадською організацією ФК "Житомир" в особі директора ОСОБА_5 (орендар) 18 травня 2010 року укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років для житлової забудови та громадського призначення (том 1, а. с. 18 - 19).

18. Директор міської громадської організації ФК "Житомир" ОСОБА_6 31 серпня 2012 року подав до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1, яка була зареєстрована 06 вересня 2012 року за № ЖТ 08212158298.

19. Згідно змісту обумовленої декларації об'єктом будівництва є нове будівництво "Будинку фізкультурно-оздоровчого комплексу з житловими квартирами в АДРЕСА_1" згідно проектної документації розробленої ПП "Ідеал Центр" (том 1, а. с. 21 - 22).

20. Міською громадською організацією ФК "Житомир", в особі директора ОСОБА_6 03 липня 2014 року подано до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану 08 липня 2014 року за № ЖТ 142141880663, в якій зазначено, що закінченим будівництвом об'єктом відповідно до будівельного паспорта є: будинок фізкультурно-оздоровчого комплексу - житловий будинок з допоміжною будівлею, гаражем (том 1, а. с. 23 - 25).

21. Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 березня 2015 року № 34627590, вказаний об'єкт нерухомості зареєстрований, як земельна ділянка, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Номер запису про право власності: 4147685. Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: 15735692, виданий 30 грудня 2013 року державним реєстратором ОСОБА_7 Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 9689818 від 30 грудня 2013 року. Форма власності: комунальна, розмір частки - 1/1. Власник: Територіальна громада м. Житомира в особі Житомирської міської ради. (том 1, а. с. 40 - 41).

22. Водночас, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 квітня 2015 року № 36689991, об'єкт нерухомого майна, реєстраційний № 40969041801 зареєстрований як житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості. Номер запису про право власності: 6445345. Підстава виникнення права власності: договір дарування житлового будинку, серія та номер: 3211, виданий 24 липня 2014 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г. А. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14675164 від 24 липня 2014 року. Форма власності: приватна, розмір частки - 1/1. Власник: ОСОБА_2 (том 1, а. с. 38 - 39).

23. Не погоджуючись з вказаними порушеннями у сфері містобудівної діяльності прокурор міста Житомира в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, виходив із того, що оскільки, в декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЖТ 142141880663 від 08 липня 2014 року містяться недостовірні відомості, а об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 належить до самовільного будівництва, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Суд першої інстанції:

- зобов'язав Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Житомирській області скасувати державну реєстрацію декларації № ЖТ 142141880663;

- визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Баренка Є. О. № 14515628 від 17 липня 2014 року.

25. Суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на момент розгляду даної справи в суді, відсутні правові підстави для скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Баренка Є. О. № 14515628 від 17 липня 2014 року про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна № 409690418101, оскільки декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану за № ЖТ 142141880663 від 08 липня 2014 року ще не скасовано, а рішення суду про зобов'язання відповідача її скасувати ще не виконане. Отже, врахувавши наведене, суд апеляційної інстанції, скасував рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та прийняв у зазначеній частині нову постанову, якою відмовив у задоволені позову у цій частині, в решті постанову залишив без змін.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

26. Заступник прокурора Житомирської області у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками апеляційного суду, вважає постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню виходячи з наступних підстав.

Зважаючи на те, що рішення державного реєстратора № 14515628 від 17 липня 2014 року про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна № 409690418101 - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, було прийняте без належних правових підстав, тому воно має бути скасовано. Проте, судом апеляційної інстанції проігноровано вимоги норм процесуального права та рішення про держану реєстрацію права власності не перевірялось.

27. ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме судом неправильно застосуванні норми матеріального права у сфері містобудівної діяльності, а також порушено принцип офіційного з'ясування усіх обставин справи (зокрема, суд не вжив усіх передбачених законом заходів для встановлення усіх обставин для правильного вирішення справи), ненадання оцінки доводам (так, суд як не прийняв, так і обґрунтовано не відхилив їх, фактично залишивши поза увагою тa не надавши їм жодної правової оцінки), поверхневого аналізу норм процесуального права (в частині доводів щодо непідсудності справи судам адміністративної юрисдикції в зв'язку з наявністю спору про право цивільне, пропущення позивачем встановлених ч. 2 ст. 99 КАС України строків звернення до суду), неврахування всупереч ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практики ЄСПЛ.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

29. Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України (2768-14) , Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , законами України "Про Генеральну схему планування території України" (3059-14) , "Про основи містобудування" (2780-12) , "Про архітектурну діяльність" (687-14) , "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" (525-16) , "Про землеустрій" (858-15) , іншими нормативно-правовими актами. (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року).

30. Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон 3038-VI), визначено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

31. Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону 3038-VІ, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

32. Частиною 5 ст. 26 Закону № 3038-VI визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у визначеному цією статтею порядку.

33. Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації несе замовник (ч. 8 ст. 36 Закону № 3038-VI).

34. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 ст. 39 Закону № 3038-VI).

Згідно ч. 9 ст. 39 Закону № 3038-VI, зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч.10 ст. 39 Закону № 3038-VI ).

35. Згідно п. 20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" №461 від 13 квітня 2011 року (461-2011-п) (далі - Порядок № 461), інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

36. Частиною 1 ст. 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

37. Частиною 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

38. З аналізу наведених норм слідує, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт/ готовність об'єкта до експлуатації, до такої декларації вносяться зміни у випадку, якщо немає підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом або реєстрація такої декларації підлягає скасуванню у випадку, якщо є підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

39. Судами попередніх інстанцій установлено, що інспекцією на виконання вимог ч. 2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, 22 липня 2014 року було складено акт, яким, зокрема, виявлено: недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт № ЖТ 08212158298 від 06 вересня 2012 року та в декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЖТ 142141880663 від 08 липня 2014 року. Зокрема у декларації про початок виконання будівельних робіт вказано про будівництво такого об'єкта, як "Будинок фізкультурно-оздоровчого комплексу з житловими квартирами в АДРЕСА_1" згідно проектної документації розробленої ПП "Ідеал Центр". У декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначено про будівництво такого об'єкта, як: "Будинок фізкультурно-оздоровчого комплексу - житловий будинок з допоміжною будівлею, гаражем" згідно проектної документації розробленої ПП "Ідеал Центр".

40. Натомість, згідно робочого проекту, фактично передбачено та здійснено будівництво - "житлового будинку по АДРЕСА_1 в місті Житомирі шифр об'єкту 35.П/09 від 2009"

41. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 квітня 2015 року № 36689991, об'єкт нерухомого майна, реєстраційний № 40969041801 зареєстрований, як житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості.

42. Отже, з урахуванням наявних у справі доказів можна зробити висновок, що в перелічених деклараціях зазначено недостовірні дані, щодо об'єкту будівництва заявленого до будівництва, чим порушено п. 8 ст. 36, п. 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 9 "Порядку виконання будівельних робіт", затвердженого постановою КМУ № 466 від 13 квітня 2011 року (466-2011-п) та п.19 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", затвердженого постановою КМУ № 461 від 13 квітня 2011 року (461-2011-п) (том 1, а. с. 26 - 27).

43. З матеріалів справи слідує, що виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва "Житловий будинок по АДРЕСА_1 в місті Житомирі" здійснювалось на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: "Будинок фізкультурно-оздоровчого комплексу з житловими квартирами в АДРЕСА_1".

44. Відтак, об'єкт будівництва "Житловий будинок по АДРЕСА_1 в місті Житомирі" фактично збудовано за відсутності відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи саме на зазначеному об'єкті будівництва.

45. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 березня 2015 року № 34627590, земельна ділянка на якій здійснено будівництво має цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 квітня 2015 року № 36689991, об'єкт нерухомого майна, реєстраційний № 40969041801 зареєстрований як житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, тобто завершений об'єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

46. Отже, зазначений в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, житловий будинок збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, оскільки дозвільні документи видавалися на фізкультурно-оздоровчий комплекс з житловими квартирами, в той час, як згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації створений об'єкт нерухомості є житловим будинком з допоміжною будівлею, гаражем. Окрім того, зазначений об'єкт будівництва збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

47. Згідно абз. 2 п. 29 Порядку № 461 інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Абзацом 3 п. 29 Порядку № 461 визначено, що інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області скасувати державну реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану за № ЖТ 142141880663 від 08 липня 2014 року.

48. Водночас, колегія суддів зазначає, що доводи скарги ОСОБА_2 щодо представницьких функцій прокуратури, не спростовують висновків судів попередніх інстанції, з огляду на таке.

49. Як передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 60 КАС України (в редакції на час пред'явлення адміністративного позову), прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Так, в позові прокуратура міста Житомир конкретизовані порушення інтересів держави та обґрунтовано підстави для звернення до суду в якості позивача, у зв'язку з неналежним виконанням органом державного контролю відповідних повноважень. Зокрема, зазначено, що порушення інтересів держави полягає в недотриманні встановленого порядку провадження забудови земель населених пунктів та створення передумов для наступного протиправного відчуження в приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

50. Колегія суддів не приймає доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що вимоги позовної заяви органів прокуратури зводяться до вирішення приватноправового спору щодо права скаржника на використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Житомира, а відтак наявність цивільно-правового спору, що виключає провадження в адміністративній справі.

Позивачем не порушується перед судом питання про визнання протиправним чи скасування рішень розпорядника земель комунальної власності міста Житомира щодо передачі в користування земельної ділянки за вищевказаною адресою, а так само зміну чи припинення права третіх осіб на користування цією земельною ділянкою.

Отже, предмет адміністративного позову, заявленого прокуратурою сформульований у відповідності до норм процесуального законодавства та є належним способом судового захисту.

51. Колегія суддів вважає припущенням доводи ОСОБА_2, що прокурор дізнався про зазначені порушення містобудівного законодавства з 03 квітня 2013 року. Обґрунтовуючи саме цю дату, як таку, з якої розпочався перебіг строку на звернення до адміністративного суду, скаржник посилається на час реєстрації кримінального провадження № 12013 0603 80001251. Вказане кримінальне провадження дійсно було зареєстроване 03 квітня 2013 року, проте щодо інших порушень в службовій діяльності ОСОБА_6 Так, підставою реєстрації провадження стала заява громадської організації "Рада ветеранів Богунського району м. Житомира".

52. До того ж лист Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області №6-18/2858/14, адресований голові Житомирської обласної федерації футболу ОСОБА_9, на який посилається ОСОБА_2, підтверджує лише факт проведення вказаною Інспекцією позапланової перевірки дотримання містобудівного законодавства при будівництві приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1, а не поінформованість про її результати органів прокуратури.

Колегія суддів вважає, що підстави для звернення прокуратури до суду виникли лише після отримання копій матеріалів перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил міською громадською організацією "Футбольний клуб "Житомир", a саме акту перевірки Інспекції ДАБК у Житомирській області від 22 липня 2014 року.

53. Також скаржник зазначає, що рішення Європейського суду з прав людини вказують на необхідність справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, як приклад наводяться рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

54. Доводи ОСОБА_2 щодо застосування до спірних правовідносин зазначеної практики Європейського суду з прав людини не є доречними, адже в цій справі в межах предметної юрисдикції адміністративних судів не вирішується спір про право власності. Тож, колегія суддів вважає, що на етапі визнання бездіяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Житомирській області до виникнення права власності у третьої особи вказана практика не може бути застосована.

55. Що стосується застосування принципу "належного урядування", на чому наголошує ОСОБА_2, про який йдеться у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Рисовський проти України", "Москаль проти Польщі" та низці інших, колегія суддів вважає, що дії Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Житомирській області з реєстрації декларацій (які ОСОБА_2 вважає помилковими), були об'єктивно зумовлені протиправними діями ОСОБА_6, що полягали у внесенні до декларації про прийняття об'єкту дo експлуатації завідомо недостовірних відомостей.

56. Колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги заступника прокурора Житомирської області щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції на підставі, яких скасовано рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, оскільки відсутні правові підстави для скасування даного реєстраційного рішення. На момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції декларацію про готовність об'єкта до експлуатації не було скасовано, а рішення суду про зобов'язання відповідача її скасувати не було виконане.

57. Інші доводи, які містяться в касаційних скаргах, досліджувалися судами з наданням їм належної правової оцінки, висновків судів попередніх інстанції та обставин справи не спростовують.

58. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції рішення.

59. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.