Справа № 22ц –847 2011 рік 

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Категорія 05 Доповідач Семиженко Г.В.

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Семиженка Г.В.

суддів: Лісової Г.Є.

ОСОБА_2

при секретарі Устименко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 28 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, Херсонського держаного бюро технічної інвентаризації про визнання договору купівлі-продажу 1/3 частини квартири недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння,

У лютому 2009 року позивачка звернулася з позовом до суду, остаточними вимогами якого були вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 від 18 січня 2008 року поміж ОСОБА_6 та ОСОБА_3 із зобов'язанням ОСОБА_3 повернути позивачці вказану частину квартири, а Херсонське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за позивачкою право власності на зазначену частину квартири.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що належна їй частина квартири вибула з її власності поза її волею, а тому порушене право підлягає поновлення в порядку, обраному позивачкою.

рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 28 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено, договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 від 18 січня 2008 року поміж ОСОБА_6 та ОСОБА_3 визнано недійсним, ОСОБА_3 зобов'язано повернути позивачці вказану частину квартиру, а Херсонське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за позивачкою право власності на зазначену частину квартири, вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції ОСОБА_3 з посиланням на його незаконність та необґрунтованість поставила питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи учасники процесу свої процесуальні позиції підтримали, при цьому ОСОБА_3 пояснила, що вона при купівлі спірної квартири діяла добросовісно, підстав позбавляти її права власності на частину придбаної квартири немає, порушені права позивачки можуть бути поновлені шляхом звернення з відповідними вимогами до ОСОБА_5, представник ОСОБА_4 пояснила, що права її довірительки на частину спірної квартири було порушено, вона бажає поновити його обраним нею способом.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спірна квартира у 1994 році була приватизована позивачкою та двома членами її сім'ї (а.с. 6-7), рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 18 вересня 2006 року за заявою доньки позивачки ОСОБА_6 позивачку визнано померлою з 01 листопада 2002 року (а.с. 8-9), рішенням цього ж суду від 28 вересня 2006 року за ОСОБА_6 визнано право власності в порядку спадкування на частину квартири позивачки (а.с.10-11), за договором купівлі-продажу від 18 січня 2008 року квартира відчужена ОСОБА_3, рішенням вказаного суду від 31 січня 2008 року за заявою ОСОБА_4 рішення суду від 18 вересня 2006 року про визнання її померлою скасовано, ухвалою цього ж суду від 06 березня 2008 року позовна заява ОСОБА_6 про визнання за нею права власності у порядку спадкування на 1/3 частину спірної квартири після скасування рішення у справі за нововиявленими обставинами залишена без розгляду (а.с.12-14).

Позивачкою у справі не заперечується того факту, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем спірної квартири.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно положень ЦК України (435-15) особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною відповідно до ст. ст. 215-235 цього Кодексу, так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння за ст. ст. 330, 338.

Позивачка звернулася з позовом про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та витребування майна від добросовісного набувача.

Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених статтею 203 ЦК України.

Однак статтею 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, на угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.

Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 частини 1 статі 388 ЦК України (435-15) передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, згідно статті 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України, такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Аналіз дій та процесуальної позиції ОСОБА_6 у справах за вище наведеними судовими рішеннями, аналіз наслідків таких рішень свідчить про відсутність суб'єктивного права у вказаної особи на відчуження спірної частини квартири позивачки, ця частина вибула з власності ОСОБА_4 поза її волею, порушене право підлягає захисту відповідно до приведених норм матеріального права, що фактично і було здійснено судом першої інстанції з іншим формулюванням, однак висновок суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини квартири суперечить вказаним нормам матеріального права.

рішення суду про задоволення позову витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/3 частини спірної квартири скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, в решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 28 грудня 2010 року в частині визнання недійсним договору купівлі продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 від 18 січня 2008 року поміж ОСОБА_6 та ОСОБА_3 скасувати.

ОСОБА_4 у задоволенні вимог в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін .

рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.