Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Ткачук О.О., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Граскової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення боргу, третя особа – ОСОБА_4,

Зважаючи на складність у викладанні повної ухвали суду, пов’язаної з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, апеляційний суд вважає на необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 листопада 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Ткачук О.О., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Граскової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення боргу, третя особа – ОСОБА_4,

У травні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, якій під час розгляду справи уточнив та остаточно звернувся з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення боргу, посилаючись на те, що він згідно розписок передав у борг ОСОБА_3 173000 доларів США. Однак ОСОБА_3 в обумовлений строк гроші не повернула. Крім того, зазначені грошові кошти ОСОБА_3 одержувала під час шлюбу з ОСОБА_1, а тому позивач вважає, що зазначений договір позики був укладений нею в інтересах сім’ї, а самі грошові кошти були використані на її потреби, в зв’язку з чим просив суд стягнути борг з відповідачів відповідно до офіційного курсу долара США, встановленого Національним Банком України на день подання позовної заяви в розмірі 873650 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала.

Представник третьої особи проти позову заперечував.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволений, стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в солідарному порядку 873650 грн., одночасно вирішено питання про судові витрати.

На дане рішення ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить рішення суду скасувати в частині стягнення з нього в солідарному порядку суми боргу, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у відповідності до ст. 74 п. 5 ЦПК України (а.с. 202-205, 210-211, 231-232).

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 передав у борг ОСОБА_3 грошові кошти: в сумі 33987 доларів США, які вона зобов’язалася повернути до 01.09.2005 року, отримавши від неї розписку від 11.07.2005 року (т. 1, а.с. 5); в сумі 20000 доларів США, які вона зобов’язалася повернути до 25.10.2005 року, отримавши від неї розписку від 17.10.2005 року (т. 1, а.с.6); в сумі 30531 доларів США, які вона зобов’язалася повернути до 01.05.2006 року, отримавши від неї розписку від 24.11.2005 року (т.1, а.с. 7); в сумі 56032 доларів США, які вона зобов’язалася повернути до 15.03.2006 року, отримавши від неї розписку від 07.02.2006 року (т. 1, а.с. 8); в сумі 4000 доларів США, які вона зобов’язалася повернути до 01.05.2006 року, отримавши від неї розписку від 25.03.2006 року (т. 1, а.с. 9); в сумі 17450 доларів, які вона зобов’язалася повернути до 01.11.2006 року, отримавши від неї розписку від 12.04.2006 року (т. 1, а.с. 10); в сумі 6000 доларів США, які вона зобов’язалася повернути до 15.05.2006 року, отримавши від неї розписку від 21.04.2006 року (т. 1, а.с. 11); в сумі 5000 доларів США, які вона зобов’язалася повернути до 25.05.2006 року, отримавши від неї розписку від 10.05.2006 року (т. 1, а.с. 12), а всього ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 173000 доларів США.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 були укладені договори займу, відповідно до яких вона умови договорів не виконала та вчасно борг не повернула. Також ОСОБА_3 не доведено той факт, що розписки виконані не нею, оскільки за її клопотанням була призначена експертиза, яку вона відмовилася оплачувати (т. 3, а.с. 242, 250).

Судом також було встановлено, що ОСОБА_3 з 08.04.1977 року знаходилася в шлюбі з ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 16), отримувала гроші в інтересах сім’ї і вони були використані на її потреби.

Висновки суду також підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_1, згідно яких він з власних коштів погашав кредит ОСОБА_3 (т. 4, а.с. 68), а також нотаріально посвідченою заявою відповідача ОСОБА_1 про свою згоду дружині ОСОБА_3 на передачу в іпотеку належного ним житлового будинку (т. 4, а.с. 131).

Судова колегія погоджується з вказаними висновками суду, та не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду не відповідає дійсності і не підтверджується доказами стосовно нього як відповідача, не приймаються до уваги, оскільки в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він був присутній при тому, як відповідачі отримували гроші від позивача, також за поясненнями свідка ОСОБА_8 було встановлено, що ОСОБА_2 давав гроші в борг обом відповідачам.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, про те, що він з ОСОБА_3 розірвав шлюб ще у 2005 році, спростовуються матеріалами справи, відповідно до який рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.12.2005 року, яким було розірвано шлюб та розподілено майно, було частково скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 лютого 2008 року, з чого слідує, що рішення Малиновського районного суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набрало чинності з лютого 2008 року, тобто ОСОБА_3 отримувала гроші у борг від ОСОБА_2 під час знаходження у шлюбі з ОСОБА_1

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 листопада 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.