Справа №22ц-46/2011р. 

Головуючий в 1 інстанції Дудкіна Т.М.

Категорія 46 Доповідач в апеляційній інстанції Алєєва Н.Г.

колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого - Володіної Л.В.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Моцного М.В.,

за участю:

секретаря - Маслова О.О.,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

представника третьої особи – Бадретдінової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 08 червня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про поділ сумісно нажитого майна,

Оскаржуваним рішенням, з урахуванням ухвали від 19 червня 2007 року про виправлення описки, ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_7 про поділ сумісного майна.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення, апелянт вказує, що спірне майно придбано нею та відповідачем в період проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, тому, згідно з ст.74 СК України є спільною власністю сторін. Відмовляючи в задоволені позову, суд належної оцінки цієї обставині не надав.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія вважає, що остання підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч.3 ст. 355 ЦК України, ч.1 ст.74 СК України право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю і не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

рішенням місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 10.10.2006 року, яке набрало законної сили, встановлений факт проживання однією сім’єю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу у період з червня 2004 р. по червень 2006 року(а.с.92).

20.12.2005 року, тобто у період проживання однією сім’єю, ОСОБА_7(покупець) уклав з ОСОБА_8 (продавець) договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1, вартість якої, згідно договору, складає 291 765 грн.(а.с.6), що еквівалентно 57 775 доларів США. При цьому 50 000 доларів США одержані ОСОБА_7 за кредитним договором №372-20/12/05 від 20.12.2005 року, укладеному між ОСОБА_7 та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (а.с.19-24), решта суми – 7775 доларів США являлися спільними сумісними коштами ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Виконання ОСОБА_7 зобов’язань за кредитним договором забезпечено договором іпотеки, згідно якому предметом іпотеки є спірна квартира, а також договором поручительства, укладеному між банком, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, згідно якому в разі невиконання ОСОБА_7 зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_6 відповідає перед банком як солідарний боржник.

В період з 20.12.2005 року по 30.06.2006 рік у рахунок погашення заборгованості по вказаному кредитному договору ОСОБА_7 та ОСОБА_6 внесли в банк 3 451,02 доларів США.

З 01.07.2006 р. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 фактичні шлюбні відносини припинили.

Таким чином, у період проживання однією сім’єю ОСОБА_7 та ОСОБА_6 придбано майно на суму 11226 доларів США (7775+3451=11226 доларів США), при цьому частка ОСОБА_6 - 5613 доларів США (11226:2=5613 доларів США).

Відмовляючи ОСОБА_6 у задоволені позову суд не дав належної оцінки вказаним фактичним обставинам справи та вищеназваним вимогам закону, тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_6.

Оскільки вартість спірної квартири в цілому складає 57775 доларів США, при цьому з них ОСОБА_6 виплатила вартість квартири в сумі 5603 доларів США, то її частка в праві власності на квартиру складає 0,097.

Доводи ОСОБА_7 про те, що у разі заміни іпотекодавця порушуються інтереси банка не можуть бути прийняті до уваги колегії, тому що згідно ст. 23 закону України"Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Керуючись викладеним, п.2ч.1 ст. 307 ЦПК України,

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, рішення місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 08 червня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ сумісно нажитого майна задовольнити частково, визнати за ОСОБА_6 право власності на 0,097 частки квартири АДРЕСА_1.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування судових витрат 170 грн..

рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ в 20 денний строк.