Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-3551/11
Головуючий у 1 й інстанції - Пелипенко К.В.
Доповідач - Глущенко Н.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Баранніка О.П., Городничої В.С.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 2 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області про встановлення дати початку виплати щомісячної страхової суми, у зв’язку з професійним захворюванням, та стягнення недоплаченої страхової суми, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області (далі ВВД ФССНВУ у Петропавлівському районі) про встановлення дати початку виплати щомісячної страхової суми, у зв’язку з професійним захворюванням, та стягнення недоплаченої страхової суми.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він тривалий час,, працював на шахтах ВАТ "Павлоградвугілля"в підземних та шкідливих умовах праці де отримав професійне захворювання, що було підтверджено висновком лікарської експертної комісії Українського НДІ промислової медицини від 22.10.2009 року (протокол №2431) і про що інститут направив 23.10.2009 року повідомлення про професійне захворювання ( форма П-3 ) до ВАТ "Павлоградвугілля", де потім було проведено розслідування хронічного професійного захворювання позивача і 29.10.2009 року складено відповідний акт розслідування хронічного професійного захворювання (форма П-4).
Згідно висновку МСЕК від 13.01.2010 року йому - позивачу первинно було встановлено 3 групу інвалідності з 25.11.2009 року і 60% втрати професійної працездатності.
Відповідач - ВВД ФССНВУ у Петропавлівському районі своєю постановою № 0417/1138/1138/3 від 27.01.2010 року призначив йому щомісячну страхову виплату безстроково, виплату якої проводить з 25.11.2009 року.
Позивач вважає, що в силу ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ (далі Закон № 1105-ХІУ (1105-14)
), відповідач повинен виплачувати йому щомісячну страхову виплату з дати встановлення професійного захворювання, якою є 22.10.2009 року, а не з 25.11.2009 року, як це робить відповідач.
За таких обставин, позивач просив суд: встановити в судовому порядку, що датою початку виплати йому щомісячної страхової виплати є 22.10.2009 року, та стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну страхову виплату, за період з 22.10.2009 року по 24.11.2009 року включно, в сумі 3211,35 грн. / а. с. 1-2 /.
Відповідач заперечував проти позовних вимог ОСОБА_2
рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2010 року ОСОБА_2 відмовлено в позові / а. с.22-23 /.
З таким рішенням від 02.08.2010 року не погодився позивач і звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати це рішення, та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що воно є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права / а. с. 29-30 /.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду –скасуванню з ухваленням нового рішення згідно п. п. 3,4 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_2 в його позовних вимогах суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 28 Закону № 1105-ХІУ, право на отримання страхової виплати настає з дня встановлення потерпілому (позивачу) МСЕКом стійкої втрати професійної працездатності.
Однак, з такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та чинному матеріальному праву.
Строк проведення страхових виплат передбачено ст. 40 Закону № 1105-ХІУ, згідно якої страхові виплати проводяться щомісячно у встановлені Фондом дні на підставі постанови Фонду або рішення суду, зокрема, потерпілому –з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання .
Відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (затверджено постановою Кабміну України від 21.08.2001 року № 1094) (1094-2001-п)
( далі Положення), зокрема п.57 Положення, - професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надане таке право МОЗ, а згідно п. 58 Положення - віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до Порядку встановлення зв’язку захворювання з умовами праці (додаток 12 до Положення (1094-2001-п)
).
Згідно п. 64 Положення (1094-2001-п)
–на кожного хворого клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями професійних захворювань лікувально-профілактичних закладів складається повідомлення за формою П-3 (додаток 13 Положення). Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення надсилається роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби та лікувально-профілактичному закладу, які обслуговують це підприємство, відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.
Роботодавець, згідно п. 65 Положення (1094-2001-п)
, організовує розслідування кожного випадку виявлення професійного захворювання протягом 10 робочих днів з моменту одержання повідомлення. Відповідно до п. 67 Положення (1094-2001-п)
- за результатами розслідування комісія зобов’язана скласти акт за формою П-4 (додаток 14 Положення (1094-2001-п)
).
Наказом МОЗ України від 25.03.2003 року № 133 (z0283-03)
затверджено Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань до якого ввійшла клініка державного підприємства "Український НДІ промислової медицини"( м. Кривий Ріг).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 пройшов стаціонарне обстеження та лікування в терапевтичному відділенні клініки ДП "Український НДІ промислової медицини"(м. Кривий Ріг) з 14.10.2009 року по 23.10.2009 року, де лікарською експертною комісією було зроблено висновок від 22.10.2009 року (протокол №2431), що захворювання, які він має, є професійними захворюваннями / а. с. 6-7 /. Повідомлення з цього приводу інститутом було направлене до ВАТ "Павлоградвугілля"23.10.2009 року / а. с. 7 зворот /.
Той факт, що позивачу остаточний діагноз з приводу встановлення професійного захворювання було встановлено 22.10.2009 року, підтверджується і актом розслідування хронічного професійного захворювання від 29.10.2009 року / а. с.8 /.
Висновком МСЕК від 13.01.2010 року ОСОБА_2 вперше було встановлено безстроково 3 групу інвалідності з 25.11.2005 року, у зв’язку з профзахворюванням, та встановлено 60% втрати професійної працездатності у зв’язку з профзахворюванням від 22.10.2009 року / а. с.9 /.
Крім того, з зазначеної довідки МСЕК вбачається, що профзахворювання позивачу дійсно було встановлене 22.10.2009 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач повинен був призначити потерпілому (позивачу) щомісячну страхову виплату, у зв’язку з отриманим професійним захворюванням, і її виплату проводити з 22.10.2009 року (дати встановлення професійного захворювання) безстроково, що передбачено ст. 40 Закону № 1105-ХІУ, а не з 25.11.2009 року (дати встановлення групи інвалідності), як це зробив відповідач своєю постановою про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати від 27.01.2010 року № 0417/1138/1138/3 ( а. с. 10 ).
Між тим, ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції не прийняв до уваги вище зазначені обставини справи та норми діючого матеріального права, що і привело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення по справі, яке не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Згідно вище зазначеної постанови Фонду від 27.01.2010 року ОСОБА_2 призначена щомісячна страхова виплата в розмірі 2860,69 грн., розмір якої ним не оспорюється.
Оскільки, виплата щомісячної страхової виплати повинна виплачуватися ОСОБА_2 з 22.10.2009 року, то відповідач повинен сплатити позивачу недоплачену страхову виплату, за період з 22.10.2009 року по 24.11.2009 року включно, в сумі 3211,35 грн., як того і просив позивач.
В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.
рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 2 серпня 2010 року –скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 –задовольнити.
Встановити, що виплата щомісячної страхової виплати, у зв’язку з професійним захворюванням, яка встановлена та виплачується ОСОБА_2 згідно постанови про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області від 27 січня 2010 року № 0417/1138/1138/3, - повинна виплачуватися з 22 жовтня 2009 року, а не з 25 листопада 2009 року.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 недоплачену щомісячну страхову виплату, за період з 22 жовтня 2009 року по 25 листопада 2009 року включно, в сумі 3211,35 грн. /три тисячі двісті одинадцять гривен 35 коп./.
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.