22-ц/2690/3083/2011 Про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 01.02.2011 Прийняття

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" та ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП,-

рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року частково задоволений позов ОСОБА_2 Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (далі – ПАТ "ХДІ страхування") на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, спричинену внаслідок ДТП в розмірі 10421 грн. 78 коп., витрати по оплаті проведення автотоварознавчого дослідження 420 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 110 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 510 грн. франшизи за договором страхування, моральну шкоду в розмірі 1500 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі ПАТ "ХДІ страхування" та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.

Апелянт ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 із відшкодуванням на його користь понесених судових витрат. Не погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні ДТП та заперечує наявність підстав для стягнення з нього на користь позивача матеріальної та моральної шкоди. Також вважає, що суд неправильно визначив розмір судових витрат.

Апелянт ПАТ "ХДІ страхування" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності вини відповідача ОСОБА_1 у ДТП, яка мала місце за участю автомобіля позивача. Посилається на відсутність підстав для стягнення з ПАТ "ХДІ страхування" суми страхового відшкодування, оскільки ОСОБА_2 не звертався до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування, не повідомив про страховий випадок та не надав для огляду пошкоджений транспортний засіб. Також зазначає, що суд безпідставно стягнув на користь позивача з ПАТ "ХДІ страхування" вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням втрати товарного вигляду, а також витрати на проведення автотоварознавчого дослідження.

В судовому засіданні представник ПАТ "ХДІ страхування" та ОСОБА_1 підтримали апеляційні скарги та просять їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 визнав обґрунтованість доводів апеляційної скарги ПАТ "ХДІ страхування" в частині безпідставного стягнення з страхової компанії на користь ОСОБА_2 вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням втрати товарного вигляду. В решті вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Вислухавши пояснення представників ОСОБА_2, ПАТ "ХДІ страхування", ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 березня 2006 року близько 16 години по пр.Броварському в м.Києві сталася ДТП, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль НОМЕР_1, що належить на прав власності позивачу ОСОБА_2

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ДТП відбулася внаслідок того, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Тойта Ланд Крузер" державний номер НОМЕР_2, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_2

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 21 серпня 2006 року провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрито на підставі ст. 38 КУпАП за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Встановивши обставини справи, дослідивши надані учасниками судового розгляду докази, давши належну оцінку висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 29 грудня 2008 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ВАТ "Страхова компанія "Алькона", правонаступником якої є ПАТ "ХДІ страхування".

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста незалежного експертного бюро ПП "Вега 999" вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1 складає 9570 грн.03 коп., а втрата його товарної вартості – 1361 грн. 75 коп.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору.

Відповідно до полісу № ВА/0794257 від 19 жовтня 2005 року ліміт відповідальності ВАТ "Страхова компанія "Алькона" за шкоду, заподіяну ОСОБА_1 майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди, становить 25500 грн. Розмір франшизи – 510 грн.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з правонаступника ВАТ "Страхова компанія "Алькона" - ПАТ "ХДІ страхування" в межах ліміту його відповідальності за полісом № ВА/0794257 від 19 жовтня 2005 року підлягає стягненню сума страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 Проте, суд першої інстанції безпідставно стягнув з ПАТ "ХДІ страхування" на користь ОСОБА_2 в рахунок суми страхового відшкодування втрату товарного вигляду пошкодженого транспортного засобу позивача, розмір якої становить 1361 грн. 75 коп.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не відшкодовує шкоду, пов‘язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Суд також помилково стягнув з ПАТ "ХДІ страхування" на користь ОСОБА_2 витрати, пов‘язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в сумі 420 грн.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодування потерпілому витрат на проведення експертизи страховиком передбачено лише у випадку, якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з‘явився, а потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_2 звернувся до спеціаліста-автотоварознавця для визначення розміру заподіяної шкоди у зв‘язку з тим, що учасник ДТП ОСОБА_1 не повідомив його про те, що його цивільно-правова відповідальність як власника наземного транспортного засобу застрахована у ВАТ "Страхова компанія "Алькона".

Справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП перебувала в провадженні Деснянського районного суду м.Києва з грудня 2006 року. Як вбачається з ухвали Апеляційного суду м.Києва від 21 липня 2010 року, копію полісу № ВА/0794257 від 19 жовтня 2005 року відповідач ОСОБА_1 подав суду апеляційної інстанції під час розгляду його апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 15 травня 2009 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Таким чином, у суду були відсутні підстави для покладення на ПАТ "ХДІ страхування" обов‘язку відшкодувати ОСОБА_2 витрати, пов‘язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в сумі 420 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП. Посилання апелянтів ґрунтуються на тому, що провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрито на підставі ст.. 38 КУпАП (80731-10) за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Проте апелянтами не спростовані висновки судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 29 грудня 2008 року, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції про обов‘язок ОСОБА_1 відшкодувати позивачеві ОСОБА_2 в рахунок заподіяної шкоди 510 грн., яка є франшизою. Також колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на ОСОБА_1 обов‘язку відшкодувати позивачу втрату товарного вигляду пошкодженого транспортного засобу позивача, розмір якої становить 1361 грн. 75 коп., а також понесених витрат, пов‘язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження в сумі 420 грн. Всього з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування майнової шкоди підлягає стягненню 2291 грн. 75 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди та вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди 1500 грн. відповідає принципу розумності та справедливості.

З урахуванням наявності підстав для ухвалення за результатами розгляду апеляційних скарг ПАТ "ХДІ страхування" та ОСОБА_1 нового рішення по суті позовних вимог ОСОБА_2 підлягає зміні й рішення суду в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на відповідача ПАТ "ХДІ страхування" колегія суддів покладає обов‘язок відшкодувати позивачу ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору пропорційно частині позовних вимог майнового характеру, які визнані судом законними та обґрунтованими. Розмір такого відшкодування слід визначити в сумі 95 грн. 70 коп.

Решта витрат позивача ОСОБА_2 по сплаті судового збору підлягає відшкодуванню відповідачем ОСОБА_1 та становить 52 грн. 80 коп.

Колегія суддів дійшла також висновку, що понесені ОСОБА_2 витрати на правову допомогу слід покласти на відповідача ОСОБА_1, оскільки останній недобросовісно користувався своїми правами в ході тривалого розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції, свідомо замовчував про наявні між ним та ВАТ "Страхова компанія "Алькона" договірні правовідносини, які безпосередньо стосуються прав та інтересів позивача ОСОБА_2 Відтак, підстави для пропорційного розподілу між ОСОБА_1 та ПАТ "ХДІ страхування" понесених ОСОБА_4 витрат на правову допомогу відсутні та вони мають бути покладені тільки на відповідача ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" та ОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 9570 грн.03 коп. та судові втрати в розмірі 95 грн.70 коп., а всього 9665 грн. 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 2291 грн. 75 коп., у відшкодування моральної шкоди 1500 грн., витрати на правову допомогу 5000 грн., судові витрати в розмірі 52 грн. 80 коп., а всього 8844 грн. 55 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.