Головуючий у суді у 1 інстанції - ІКовальова

Категорія - 5 Суддя-доповідач - Ільченко

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Смирнової Т. В., Гагіна М. В.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку,

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 листопада 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено та визнано за ним право власності на 42/100 частини АДРЕСА_1 в м.Охтирка вартістю 36851 грн., в тому числі будинок літ. "А-1": кімната 2-5 площею 14,2 кв.м вартістю 7376 грн., приміщення 2-4 площею 9,8 кв.м вартістю 8072 грн., приміщення 2-2 та 2-3 площею 8,4 кв.м вартістю 4883 грн., тамбур 2-1 площею 3,6 кв.м вартістю 1777 грн.; по господарських будівлях: сарай літ. Г вартістю 8525 грн., погріб літ. г вартістю 1444 грн., прибудову г1 вартістю 883 грн., ворота №1 вартістю 726 грн., огорожу №4 вартістю 3165 грн.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 58/100 частин АДРЕСА_2 в м.Охтирка вартістю 54489 грн., в тому числі житловий будинок "А-1": приміщення 1-4 площею 13,7 кв.м вартістю 7116 грн., житлову прибудову приміщення 1-3 площею 10.0 кв.м вартістю 8236 грн., приміщення 1-1, 1-2 площею 14,8 кв.м вартістю 13889 грн. та І площею 1,7 кв.м вартістю 766 грн.; по господарських будівлях: гараж, літню кухню Б вартістю 10427 грн., сарай-прибудову б вартістю 1832 грн., сарай прибудову б1 вартістю 1224 грн., погріб В вартістю 1734 грн., ворота №1 вартістю 4002 грн., огорожу № вартістю 5263 грн.

Зобов’язано ОСОБА_2 для виконання визначеного варіанту поділу демонтувати частково внутрішню стіну між приміщеннями 1-3 та 1-4 з підсиленням конструкції, розширити приміщення 2-5 за рахунок 2-4 для влаштування житлового приміщення площею 15,0 кв.м з підсиленням конструкції.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 317 грн. 15 коп. повернення судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1400 грн. витрат на правову допомогу, 2899 грн. 80 коп. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи та на користь держави – 51 грн. 36 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

При цьому апелянт посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що будинок не введено в експлуатацію, та що висновок суду про те, що позивач має право на Ѕ частину є помилковим, а також що безпідставно не взято до уваги той факт, що він за власні кошти збудував прибудови до будинку, гараж, літню кухню та приміщення для інвентарю, вважає, що позивач взагалі не має права на частину надвірних будівель.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі договору дарування частини житлового будинку від 27 лютого 2008 року позивач набув право власності на Ѕ частину житлового АДРЕСА_1 в м.Охтирка з відповідною частину господарських споруд, а відповідач на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 11 січня 2002 року, відповідач набув права власності на Ѕ частину будинку по АДРЕСА_2 в м.Охтирка.

Судом також встановлено, що в даному випадку мова йде про розподіл одного й того ж будинку, який має дві адреси.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що кожна із сторін має право на Ѕ частину житлового будинку та надвірних будівель, тому провів розподіл зазначеного будинку та надвірних будівель відповідно до порядку користування, що склався.

Заслухавши пояснення апелянта та його представника, які підтримали доводи скарги, заперечення позивача та його представникам, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом про поділ житлового будинку та надвірних будівель, що розташовані в м.Охтирка по АДРЕСА_1 і Ѕ частина яких належить йому на підставі договору дарування від 27 лютого 2008 року (а.с.7).

Із змісту цього договору вбачається, що позивач отримав у власність Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель: літньої кухні-гаража з прибудовами Ббб1, сараю з прибудовами і погребом Ггг1, погреба В та огорожі.

Позивач Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями отримав в дар від ОСОБА_4, який був власником на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 червня 2004 року після смерті ОСОБА_5, а останній отримав спадкове майно у вигляді Ѕ частини житлового будинку житловою площею 37,9 кв.м з надвірними будівлями: добудовами до будинку, тамбура, сарая Г, погреба г, погреба В та добудови і огорожі після смерті матері ОСОБА_6 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09 лютого 1990 року.

Крім того, в інвентарній справі №209 є рішення Охтирської міської ради №841 від 25 вересня 1980 року, із якого вбачається, що попередньому власнику ОСОБА_6 було дозволено оформити документи на самовільно побудовані сарай, погреб і тамбур до будинку (арк.66-68, 85-88 інвентарної справи).

Також із схеми на арк.50 інвентарно справи вбачається, що станом на 1982 рік частиною, виділеною ОСОБА_7, користувався попередній власник ОСОБА_5, в тому числі і сараєм Г, а частиною, виділеною ОСОБА_1, користувалась ОСОБА_8, тобто фактично між попередніми власниками спірного будинку уже на той час склався порядок користування будівлями.

І відповідно з таким порядком за рішенням Охтирського міського суду від 16 березня 1982 року був проведений розподіл земельної ділянки (а.с.12)

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта в тій частині, що позивач не має права на надвірні будівлі. До того ж з пояснень апелянта вбачається, ні ним, ні попередніми власниками його частини будинку не оспорювались правовстановлюючі документи позивача чи інших власників на його частину будинку і надвірних будівель.

Вирішуючи питання щодо розподілу будинку та інших будівель, суд виходив з фактично склавшогося порядку користування сторонами житловим будинком і надвірними будівлями та запропонованого експертом варіанту розподілу домоволодіння, який не оспорюється апелянтом. Крім того, він не надав доказів, що проведеним судовим розподілом порушуються його права.

За вище викладених обставин колегія суддів знаходить безпідставними доводи апелянта і про те, що будинок за адресою АДРЕСА_2, 19 не підлягає розподілу, а вони з позивачем є власниками тільки будівельних матеріалів.

З врахуванням того, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи та визначився в спірних правовідносинах, тому відсутні правові підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 листопада 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.