808/3276/13-а(СН/808/6/16) Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств - 14.08.2018 Прийняття

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2017 (суддя - Семененко М.О.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 (судді - Чабаненко С.В., Баранник Н.П., Щербак А.А.)

у справі №808/3276/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка"

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Світлотехніка" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби, правонаступником якої є Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ДПІ) від 04.01.2013.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ДПІ дійшла помилкового висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру. Відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Справа неодноразово розглядалась судами різних рівнів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2015 частково задоволено касаційну скаргу відповідача, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ 04 січня 2013 року №0000022200 та стягнуто судові витрати в розмірі 2 294 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.

Товариство відзиву на касаційну скаргу не надало, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 складено акт від 02.10.2012 в якому викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача порушень пп.139.1.9 ст.139, п.138.2 ст.138, п.44.1, 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 373 718 грн.

На цій підставі відповідачем 18.10.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 548 816, 75 грн.

Товариство оскаржило податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012 до ДПС у Запорізькій області, яка за результатами розгляду скарги доручила відповідачу провести позапланову перевірку Товариства.

За наслідками позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 складено акт від 20.12.2012.

В акті викладено висновки контролюючого органу про те, що під час перевірки виявлено порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.139.1.9 ст.139, п.138.2 ст.138, п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст. 44 Податкового кодексу України внаслідок чого Товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 758 919 грн.

На цій підставі ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012 №0000372200, яке рішенням ДПС у Запорізькій області від 27.12.2012 скасовано в частині нарахованого податку на прибуток в сумі 494 040, 80 грн.

04 січня 2013 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 542 805 грн., в т.ч. за основним платежем 494941 грн., за штрафними санкціями - 47 864 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ мотивує тим, що перевіркою встановлено відсутність доказів реального виконання укладених між позивачем та ТОВ "Цоколь", ТОВ "ТДС Плюс" договорів, а первинні документи не підтверджують фактичне виконання угод.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України (2755-17) , Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статей 14, 44, 138, 139 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладених у 2010-2011 роках між позивачем та ТОВ "ТДС Плюс" договорів поставки №1208/1/10, №706/1/11 та №1202/2/10, фактичне отримання позивачем обумовленої господарськими угодами продукції промислово - технічного призначення.

При цьому судами враховано наслідки розслідування кримінальної справи, порушеної за ч.3 ст. 212 КК України щодо діяльності ТОВ "ТДС Плюс", провадження у якій було закрито відповідною постановою 23.12.2013.

Також судами, на підставі залучених до матеріалів справи доказів, зроблено правильний висновок про спростування доводів ДПІ щодо відсутності реального виконання господарських угод, укладених позивачем з ТОВ "Цоколь".

Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

З огляду на це, судами обґрунтовано зроблено висновок про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток з урахуванням результатів здійснення вищезгаданих господарських операцій.

Касаційна скарга ДПІ не спростовує правильність доводів якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 - без змін.