815/3969/13-а Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість - 07.08.2018 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 (головуючий суддя Стеценко О. О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 (головуючий суддя Золотніков О.С., судді: Осіпов Ю.В. та Скрипченко В.О., ) у справі №815/3969/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідропром" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідропром" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012 №0000241505 та №0000251505, від 26.12.2012 №0000391505.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 №0000251505 в частині розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 84805,00грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Державна податкова інспекція у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала касаційну скаргу, в якій просила постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема пункту 198.6 статті 198, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Зокрема, зазначає, податкові накладні позивача мали недоліки, що виключає право платника податків на формування за ними податкового кредиту.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт від 31.08.2012 №49/15-510/31292870 та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012 №0000241505, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1000000,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 250000,00грн.; від 20.09.2012 №0000251505, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 439640 грн.; від 26.12.2012 №0000391505, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 141125,00грн.

Зокрема, податковим органом під час перевірки зроблено висновок, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту у жовтні 2011 року - травні 2012 року 84805,00грн. ПДВ за податковими накладними, які оформлені з порушенням вимог Податкового кодексу України (2755-17) .

Згідно Акту перевірки у вищевказаних податкових накладних невірно вказано назву та місцезнаходження позивача, податкові накладні заповнені не державною мовою (російською), форма деяких податкових накладних не відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, у позивача "Гідропром" в наявності копії податкових накладних замість оригіналів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2012 №0000251505 в частині від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 84805,00грн., суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем сформовано податковий кредит за податковими накладними, що відповідають вимогам законодавства.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на таке.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно з пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

За результатами розгляду справи та дослідження оригіналів спірних податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1 а.с. 212-250, т.2 а.с. 1-81), судами встановлено, що відповідні податкові накладні відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України, а також формі податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, зокрема вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою продавця.

Суд попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що окремі орфографічні помилки, які містяться у вказаних податкових накладних не можуть бути підставою для визнання їх недійсними і позбавлення позивача права на формування податкового кредиту за такими податковими накладними.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2012 №0000251505 в частині від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 84805,00грн. є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.