Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ткачук О.О.

суддів Комлевої О.С., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Султановій Ю.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2010 року, та на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину частково недійсним та зміну правовідношення, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про встановлення факту, визнання договору частково недійсним, стягнення збитків та моральної шкоди,

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати договір купівлі-продажу частини домоволодіння від 31 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, недійсним: - у частині визначення розміру земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_1 у розмірі 3 662 кв.м; - у частині визначення вартості 3/100 частини домоволодіння за ціною 220 000 гривень, які продавець отримав від покупця до підписання цього договору; змінити п.2 договору купівлі-продажу частини домоволодіння від 31 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та визначити, що відчуженню за договором купівлі-продажу від 31 жовтня 2008 року підлягали 3/100 частини домоволодіння, розташованих на земельній ділянці площею 1275 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; змінити п. 5 договору купівлі-продажу частини домоволодіння від 31 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та визначити, що продаж частини домоволодіння вчиняється за ціною 2 880 000 (два мільйони вісімсот вісімдесят тисяч) гривень, що еквівалентно 500 000 тисяч доларів США за курсом НБУ на день підписання договору, які продавець отримав до підписання цього договору.

Представники позивача у судовому засіданні суду першої інстанції підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 Уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 представник позивача не визнав та просив у їх задоволені відмовити.

Справа №22ц-19098/2010 Головуючий у І-ї інстанції

Оргеніч І.В.

Категорія: 20 Доповідач: Ткачук О.О.

ОСОБА_2, після уточнення своїх позовних вимог, просила суд встановити факт, що на момент укладання договору купівлі-продажу 3/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 від 30 жовтня 2008 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у користуванні продавця

знаходилася земельна ділянка, загальною площею 1275 кв.м.; визнати частково недійсним внаслідок обману договір купівлі-продажу 3/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 від 30 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, - у частині визначення розміру земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_1, а саме у частині - 622 кв.м.; стягнути на її користь з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 солідарно.

рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково; позовні вимоги ОСОБА_2 – задоволено частково.

На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про ухвалення нового рішення про часткове скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2010 року .

Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частиковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 309 п.4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення, або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судова колегія вважає, що судове рішення у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про розмір земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні продавця на 30 жовтня 2008 року, та визнання частково недійсним договору купівля – продажу від 30 жовтня 2008 року, укладеного між сторонами по справі, з підстав, передбачених ч.1 ст. 230 ЦК України є законним, обґрунтованим та не піддягає скасуванню чи зміні, а апеляційна скарга у цій частині підлягає залишенню без задоволення. Погоджуючись з рішенням суду у цій частині, судова колегія, виходячи з конкретних обставин по справі вважає за необхідне не застосовувати ч.2 ст. 230 ЦК України, та знижує суму збитків, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_2 внаслідок введення її іншою стороною в оману. Крім того, судова колегія вважає, що позивачка не довела факт заподіяння її моральної шкоди.

Що стосується залучення ОСОБА_4 до справи у якості відповідача за позовом ОСОБА_2 то судова колегія вважає, що у цій частині рішення суду не відповідає вимогам ст.ст. 237, 239, 244, та ч.4 ст. 250 ЦК України, згідно яких правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, а також представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частинами другою та третьою цієї статті. Оскільки ОСОБА_4 діяла при укладені договору купівлі – продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як представник продавця за довіреністю і продавала від його імені майно, яке ОСОБА_1 належало на праві особистої власності, то і згідно вимог ст. 32, 33 ЦПК України є неналежним відповідачем.

Посилання представника ОСОБА_2 на те, що у випадку незалучення ОСОБА_4, яка діяла спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_1 і тому повінна несті солідарну з ним відповідальність у якості відповідача, може утрудніти примусове виконання рішення, то, згідно матеріалів справі усе нерухоме майно, яке біло придбано на ім’я ОСОБА_4 зразу після 30 жовтня 2008 року а саме: будинок АДРЕСА_2 та земельної ділянки №24-а за цією ж адресою., є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_4, оскільки придбано у шлюбі, що не заперечується в апеляційній скарзі ОСОБА_1, і останній може нести майнову відповідальність своєю 1\2 часткою у вищевказаному майні.

Керуючись ст. ст. 309 п.4, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2010 року задовольнити частково.

рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2010 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - змінити.

Знизити розмір відшкодування матеріальних збитків, та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування збитків у сумі - 846 495 грн. ( вісімсот сорок шість тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень, що еквівалентно 110450 (сто десять тисяч чотириста п'ятьдесят) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 4371 гривня ( чотири тисячі триста сімдесят одна гривня).

У позові про стягнення моральної шкоди – відмовити.

У позові до ОСОБА_4 – відмовити.

В інший частині рішення залишити без зміни.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2010 року - відхилити. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2010 року про виправлення описок залишити без зміни.

рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.