Справа № 22ц -879//09 

Головуючий в 1 інстанції: Савицька Н.В.

Категорія: 41 Доповідач: Веремчук Л.М.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І.

суддів - Веремчук Л.М., Карпук А.К.

при секретарі - Губарик К.А.

з участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради про зобов"язання забезпечення житловим приміщенням за апеляційною скаргою позивача на рішення Луцького міськрайонного суду від 5 червня 2009 року,-

Даним рішенням суду у позові ОСОБА_1 про зобов"язання забезпечити житловим приміщенням відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач вказує на незаконність і необґрунтованість рішення суду. Просив його скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із слідуючих мотивів.

Місцевим судом встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що позивач ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті Луцької міської ради з 07.02.2008 року в черзі на позачергове отримання житла під № 803 (а.с.26). Виконавчий комітет Луцької міської ради позбавлений можливості поліпшити житлові умови позивача шляхом надання йому житлового приміщення оскільки будуть порушені права тих 802-х осіб, які перебувають у черзі перед ним. А тому у позові відмовив за безпідставністю.

До такого висновку місцевий суд прийшов з дотриманням норм матеріального права.

Постановляючи судове рішення про відмову у задоволені позовних вимог, місцевий суд посилався на ст. 43 ЖК України, відповідно до якого громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, житлові приміщення надаються в порядку черговості і з їх числа складаються відповідні списки. Черговість надання житла визначається часом взяття на облік.

Відповідно до п.38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їх жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР в Укрпрофради від 11грудня 1984 року № 470 (470-84-п) передбачено, що житлові приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання таких приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень).

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач став на квартирний облік у виконкомі 7 лютого 2008 року і був включений до списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень. На час розгляду справи позивач перебував у списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов за № 803.

Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що надання житлового приміщення позивачу без додержання порядку черговості суперечить чинному законодавству й порушить права інших осіб, включених до цього списку раніше.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини. В апеляційних скаргах не наведено доводів для спростування висновків суду.

Інших доводів, які б вказували на неправильність оскаржуваного рішення, в апеляційній скарзі не наведено.

Виходячи з меж апеляційного розгляду визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу позивача відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 5 червня 2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.