22-4168/2009 Про захист прав споживача - 21.05.2009 Прийняття

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого судді - Чобіток А.О.. суддів - Вовченка В.М., Немировської О.В. при секретарі - Мороз Ю.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, -

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 27 лютого 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача. Постановлено визнати недійсним п.7.1.2 договору від 18 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 60459 грн. 63 коп. пені та 30 грн. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник відповідачки просить скасувати його та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилається на не дослідження судом обставин справи, не повне з"ясування зобов"язань сторін по договору про виготовлення меблевих виробів, односторонній розгляд справи, оскільки взяті до уваги лише пояснення позивача.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з"явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати( прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно із договором, за кожен день (кожну годину), якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків від вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд встановив і виходив з того, що 18 травня 2008 року сторони уклали договір № 18/05, за умовами якого фізична особа-підприємець ОСОБА_5 взяла на себе зобов"язання виготовити, доставити та встановити кухонні меблі за місцем проживання позивача в строк 40 робочих днів з дати підписання позивачем технічного креслення продукції, а позивач зобов"язався оплатити вказану послугу у розмірі 41 129 грн. Цим же договором передбачено підтвердження виконання відповідачем вказаних обов"язків актом приймання- передачі виготовленої продукції за підписами сторін.

Оскільки відповідачка не виконала свої зобов"язання у передбачений вказаним договором строк, прострочила виконання робіт щодо встановлення кухонних меблів позивачу на 49 днів, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.09.2008 року, суд стягнув з відповідачки на користь позивача пеню у розмірі 60 459 грн. 63 коп.

Крім того, суд визнав недійсним п.7.1.2 вказаного договору, оскільки він суперечить ст. 865 ЦК України, яка містить визначення договору побутового підряду та вказує на застосування до відносин за цим договором законодавства про захист прав споживачів.

Такий висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам вищевказаного закону, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами.

Доводи апеляційної скарги про те, що кухонні меблі були виготовлені, доставлені та встановлені достроково ніж зазначено в договорі і саме з вини позивача не був підписаний акт приймання - передачі виконаних робіт не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надані докази на підтвердження цих доводів, як це передбачено ст. 60 ЦПК України.

Посилання на запис, який вчинив позивач, про доставку кухонних меблів 05.07 2008 року, не підтверджує той факт, що в цей день кухонні меблі були встановлені, тобто відповідачкою повністю виконані обов"язки за договором.

Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пені, що підлягає стягненню з

відповідачки, суд першої інстанції діяв відповідно до вказаної норми Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) і правильно виходив з вартості заказу 41123 грн., яка передбачена п.4.1 договору і яку повністю оплатив позивач. В зв"язику з цим доводи апеляційної скарги про безпідставність нарахування пені з вартості заказу не ґрунтуються на вимогах закону і правильність рішення в цій частині не спростовують. З огляду на викладене, колегія суддів вважає рішення законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.