Справа №22- 22-4177 

Головуючий в 1 інстанції Харченко О.П.

Категорія 41 Доповідач Резникова Л.В.

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого Маширо О.П., Суддів Баркова В.М., Резникової Л.В. При секретарі Голубцові А.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) "Білокаменські вогнетриви" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, суд, -

В липні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до ЗАТ "Білокаменські вогнетриви" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені, посилаючись на те, що вона знаходилася у трудових відносинах з відповідачем з 15 червня 2006 року по 18 лютого 2007 року, після чого була звільненою за п.1 ст. 40 КЗпП України. У порушення вимог трудового законодавства, остаточні розрахунки з нею були здійснені 26 липня 2007 року, тобто з затримкою на 157 днів. За вказаних обставин відповідач зобов*язаний сплатити їй середній заробіток за вказаний період в розмірі 1978 грн.20, який просила стягнути на її користь.

рішенням Артемівського міськрайонного міського суду Донецької області від 20 грудня 2007 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду,

постановити нове про задоволення позову у повному обсязі, оскільки

висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права. В обгрунтування своїх доводів ОСОБА_1 посилалася на те, що суд помилково дійшов висновку про порушення нею строків для звернення до суду, передбачених ст. 233 КЗпП України, оскільки остаточні розрахунки, зокрема заробітна плата за липень 2006 року, їй були виплачені 26 липня 2007 року. Також вважає безпідставними висновки суду про відсутність в довіреності посилань на вищевказану суму, оскільки в ній визначено "розрахункові", в які входять всі суми належні до виплати в день звільнення.

Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав:

Відмовляючи у задоволені позову, суд виходив з того, що позивачкою порушені строки для звернення за захистом порушеного права, передбачені ст. 233 КЗпП України.

Проте такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи і нормам матеріального права, що відповідно до вимог п.4ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачка в період з 15 червня по 18 лютого 2007 року знаходилася в трудових відносинах з ЗАТ "Білокаменські вогнетриви", після чого була звільнена за п.1 ст. 40 КЗпП України. На 20 лютого 2007 року їй були нараховані відповідні виплати, зокрема: заробітна плата за лютий 2007 року, компенсація за невикористану відпустку та заборгованість по заробітній платі за липень 2006 року. На день проведення виплати позивачка знаходилася за межами міста і надала довіреність на ім*я ОСОБА_2 для отримання заробітної плати за січень 2007 року та суми розрахунку за лютий 2007 року, які були виплачені останній в день її звернення, а саме 26 березня 2007 року. Оскільки в довіреності був відсутнім запис про виплату довіреній особі заборгованості по заробітній платі за липень 2006 року, то сума -299 грн. 18коп. була задепанована і згодом виплачена позивачці в день звернення, а саме 26 липня 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України (322-08) , при відсутністю спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки належна позивачці сума заборгованості по заробітній платі була виплачена 26 липня 2007 року, а в суд з позовом позивачка звернулася 29 серпня 2007 року, передбачений ст. 233 КЗпП України строк вона не пропустила і підстав для відмови у задоволені позову з вказаних підстав у суду не було.

Розглядаючи спір по суті і вирішуючи питання щодо порушення відповідачем норм трудового законодавства, суд апеляційної інстанції виходить з того, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Враховуючи той факт, що представник позивачки ОСОБА_2 звернулася до бухгалтерії підприємства з довіреністю від імені ОСОБА_1 26 березня 2006 року, відповідач повинен був нарахувати і сплатити повіреній особі всі суми, належні позивачці при звільнені, оскільки довіритель своєю довіреністю уповноважив ОСОБА_2 отримати заробітну плати засічень 2007 року та суми розрахунку за лютий 2007 року .

Таким чином відповідачем були порушені вимоги ст. 1, 16 КЗпП України.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд з врахував вимоги абз.2п.20 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про працю" від 24.12.1999 року №13 (v0013700-99) , яким передбачено, що суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Враховуючи, що сума остаточного розрахунку, несплаченого позивачці на час звернення складала 299 грн. 18коп., з дня звернення повіреного за остаточним розрахунком з 26 березня 2007 року до 26 липня 2007 року пройшло 4 місяці, зазначена сума боргу порівняно з виданою сумою 810 грн., яка позивачці була повернута своєчасно є не істотною, апеляційний суд вважає за необхідне позовні вимоги позивачки задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 300 грн..

Крім того, відповідно до п.5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює несе, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи той факт, що позивачкою на час розгляду справи були сплачені судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення в умі 7 грн.50коп., апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з Закритого акціонерного товариства "Білокаменські вогнетриви" на користь позивачки судові витрати в розмірі 7 грн.50коп. та на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 22грн.50коп.

Керуючись ст. .307, 309, 314 ЦПК України (1618-15) , апеляційний суд

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2007 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Білокаменські вогнетриви" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені 300 грн., а також судові витрати в розмірі 7 грн.50коп..

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Білокаменські вогнетриви" на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 22 грн.50коп..

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням.