Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючої - судді Ніколаєвої В.М.,

суддів : Ніколової Б.Ю., Власенка О.В.,

при секретарі: Гриньовій А.М.,

з участю: представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-991 за апеляційними скаргами ОСОБА_1, малого приватного підприємства "Огляд" на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 березня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до малого приватного підприємства "Огляд" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку з час вимушеного прогулу, заробітної плати за період фактичної роботи та за час затримки розрахунку.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, колегія суддів

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказувала, що з 15 липня 2005 року працювала в МПП "Огляд" на посаді головного бухгалтера. У зв'язку із зміною в січні 2008 року директора підприємства на неї почав вчинятися тиск, внаслідок чого змушена була звільнитися, подавши заяву про звільнення з роботи з 29 лютого 2008 року за власним бажанням. Однак фактично вона продовжувала виконувати роботу по підготовці та здачі бухгалтерських звітів з 1 березня 2008 року по 17 березня 2008 року. Остаточний розрахунок з нею проведено 28 березня 2008 року. Тому просила поновити її на посаді головного бухгалтера МПП "Огляд" з 1 березня 2008 року, виплатити 419 грн. за період роботи з 1 березня 2008 року по 17 березня 2008 року, 343 грн. за затримку розрахунку при звільненні з роботи та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 лютого 2008 року по день постановлення рішення з розрахунку 36 грн. за 1 день.

____________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції - Леванчук А.О. Справа № 22ц-991 Доповідач - Ніколаєва В.М. Категорія № 51, 52, 53

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17 березня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з МПП "Огляд" на користьОСОБА_1 заробітну плату за період фактичної роботи з 1 березня 2008 року по 17 березня 2008 року в розмірі 419 грн. та заробітну плату за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 18 березня 2008 року по 28 березня 2008 року в розмірі 343 грн., а всього - 762 грн. В позові в частині поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.

В апеляційній скарзіОСОБА_1 вважає рішення суду в частині відмови їй в поновленні на роботі, стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу незаконним, просить його скасувати в цій частині, ухвалити нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Оскільки надала суду достатні докази того, що заяву про звільнення з роботи подала під тиском директора, суд прийшов до необґрунтованого висновку про відмову в поновленні її на роботі. Суд також безпідставно визнав її роботу в період з 29 лютого 2008 року по 17 березня 2008 року строковим трудовим договором, так як взаємної згоди відповідно до ч. 1ст. 21 КЗпП України сторони не досягли.

В апеляційній скарзі МПП "Огляд" вважає рішення суду в частині задоволення позовних вимогОСОБА_1 про стягнення заробітної плати за період фактичної роботи з 1 березня 2008 року по 17 березня 2008 року, заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку незаконним, просить його скасувати в цій частині, ухвалити нове рішення про відмову в позові в зазначеній частині, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Оскільки позивачка виконала роботу по підготовці звітів за два дні - 3 та 4 березня 2008 року, про що свідчать відмітки у звітах, суд неправомірно стягнув з підприємства заробітну плату за період фактичної роботи з 1 березня 2008 року по 17 березня 2008 року. Крім того судом не враховано, що в день звільнення - 29 лютого 2008 року зОСОБА_1 не проведено розрахунок, так як вона, працюючи на посаді головного бухгалтера, такий розрахунок не зробила. Після її звернення до підприємства 29 березня 2008 року про проведення розрахунку їй виплачені усі кошти.

Апеляційні скарги слід відхилити з таких мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, щоОСОБА_1 з 15 липня 2005 року працювала головним бухгалтером МПП "Огляд". Згідно наказу № 4 від 29 лютого 2008 року вона звільнена з роботи у відповідності з ст. 38 КЗпП України на підставі поданої заяви про звільнення з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

Ч. 1 ст. 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (вихід на пенсію), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Оскільки позивачка просила звільнити її з роботи з 29 лютого 2008 року, відповідачем її заява була задоволена.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі заявоюОСОБА_1 про звільнення з роботи від 29 лютого 2008 року, копією наказу директора МПП "Огляд" від 29 лютого 2008 року № 4.

Доказів, які б свідчили про те, що вказана заява про звільнення з роботи була поданаОСОБА_1 під тиском дирекції МПП "Огляд", позивачка суду не надала. Не знайдені такі і в судовому засіданні.

Враховуючи наведені обставини, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд обґрунтовано відмовивОСОБА_1 в поновленні на роботі.

В судовому засіданні з'ясовано, що за погодженням сторінОСОБА_1 після звільнення з роботи виконувала роботу по підготовці та здачі бухгалтерських звітів з 1 березня 2008 року по 17 березня 2008 року.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, показаннями свідка ОСОБА_2., не заперечували їх і сторони в судовому засіданні.

Тому суд прийшов до підставного висновку, що фактично між сторонами у відповідності з ч. 2 ст. 23 КЗпП України був укладений строковий договір на час виконання зазначеної роботи, у зв'язку з чим обґрунтовано стягнув з МПП "Огляд" на користь позивачки за період виконання цієї роботи заробітну плату у розмірі 419 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичний розрахунок зОСОБА_1 відповідачем проведений 28 березня 2008 року, хоча роботу вона припинила 17 березня 2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виходячи з наведеного, суд вірно стягнув з МПП "Огляд" на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 343 грн., а всього - 762 грн.

ДоводиОСОБА_1 в апеляційній скарзі про безпідставність відмови їй в позові про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не можна визнати переконливими, оскільки будь-яких достовірних доказів про примусове подання нею заяви про звільнення позивачка не надала.

Суперечать матеріалам справи, викладеним вище, і її твердження про відсутність взаємної згоди сторін на виконання нею роботи по підготовці та здачі звітів.

Посилання в апеляційній скарзі МПП "Огляд" на те, що позивачка виконала роботу по підготовці та здачі звітів за два дні, належними доказами не підтверджені, а тому їх не можна визнати суттєвими.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційних скарг.

При вирішенні спору суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи, характер правовідносин, що виникли між сторонами, та вірно застосував чинне законодавство, яке їх регулює.

Підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і вимог позивачки не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційні скарги ОСОБА_1, малого приватного підприємства "Огляд" відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.