22ц/746 Про оплату вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - 10.03.2009 Прийняття

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Малахової Н.М. суддів: Жизневської A.B.

Матюшенка І.В. при секретарі

судового засідання Закалюжній І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про оплату вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

У серпні 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та ~ просив стягнути на його користь 7722 грн. 22 коп; середнього заробітку за час ' вимушеного прогулу, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що рішенням Коростенського міськрайонного суду від 4 лютого 2008 року його поновлено на роботі, проте фактично відповідач поновив його на роботі 1 липня 2008 року, тому 102 робочих дні він перебував у вимушеному прогулі. За таких обставин просив стягнути на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду та заподіяну йому моральну шкоду.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 18 грудня 2008 року у задоволені позову відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, задовольнивши його вимоги. Зазначає, що судом неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. При ухвалені рішення суд не прийняв до уваги положення ст. 236 КЗпП України та 237-1 КЗпП України (322-08) та не врахував, що внаслідок безпідставних дій відповідача, а саме: подання необгрунтованої апеляційної скарги, він перебував у вимушеному прогулі.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що наказами № 363/ос від 20 березня 2007 року та № 505/ ос від 6 квітня 2007 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи з посади ревізора - інструктора з контролю пасажирських поїздів. Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 4 лютого 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26 червня 2008 року ОСОБА_1 був поновлений на роботі та на- його користь було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду. Згідно заяви позивача його було поновлено на роботі 1 липня 2007 року.

Частиною 5 ст. 235 КЗпП України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню:

Проте, зі змісту ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 367 ЦПК України слідує, що дії по виконанню цього рішення залежать від волі працівника, поновленого на роботі. Тому, у відповідності до положень ст. 368 ЦПК України, за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, судом негайно видається виконавчий лист. Виконавчий лист може бути пред'явлено до виконання в день ухвалення рішення про поновлення на роботі. Державний виконавець зобов'язаний порушити виконавче провадження по виконанню рішень, які підлягають негайному виконанню не пізніше наступного дня після одержання заяви. В той же день повинні бути зроблені відповідні виконавчі дії -(ст. 25 Закону України " Про виконавче провадження").

За таких обставин, відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 повинен був приступити до роботи з моменту винесення рішення судом про поновлення на роботі, тобто з 4 лютого 2008 року, про те він цього не зробив. Крім того, він не надав суду доказів того, що відповідач відмовився виконувати рішення суду.;.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не впливають на правильність прийнятого судом рішення, оскільки право на оскарження рішення в апеляційному порядку, передбачено процесуальним законом, і оскарження рішення не є перешкодою для негайного виконання рішення про поновлення на роботі.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з. дотриманням норм матеріального та процесуального права підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.