Головуючий у 1 інстанції -Борсук П.П.

Категорія - 31 Доповідач - Подолюк В.А.

Колегія суддів у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі :

головуючого-судді Шевчук Л.Я.,

суддів Свистун О.В., Подолюка В.А.,

при секретарі Савчук О.В.

з участю прокурора Ткачука С.Я.

представника Державного казначейства України у Волинській області -Манчик О.М.

відповідачів -ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Камінь-Каширського району в інтересах держави в особі головного управління Державного казначейства України у Волинській області до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої злочином, за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на р у, -ішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 липня 2008 рок

В липні 2008 року прокурор Камнь-Каширського району звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі головного управління Державного казначейства України у Волинській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої злочином.

Позовні вимоги мотивував тим, що відповідачів постановою Камінь-Каширського районного суду від 16 січня 2006 року, яка набрала законної сили, визнано винними у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України і звільнено від відбування покарання по п."б" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію "від 31 травня 2005 року. Відповідач ОСОБА_1 звинувачувався в тому, що працюючи на посаді інспектора по розшуку викраденого транспорту та виконуючого обов"язки начальника Камінь-Каширського МРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області протягом січня-липня 2004 року, являючись посадовою особою, в порушення вимог " Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, автобусів, усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок ", затверджених постановою КМУ №1388 від 7 вересня 1998 року (1388-98-п) та "Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів ДАІ МВС України", затвердженої наказом МВС України №335 від 10 квітня 2002 року, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що призвело до незаконної реєстрації на території України 63 транспортних засобів іноземного виробництва без сплати мита, акцизного збору, податку на додану вартість та інших обов'язкових платежів із заподіянням тяжких наслідків державним інтересам на загальну суму 7100244 грн.80 коп., а ОСОБА_2 працюючи на посаді виконуючого обов'язки а потім начальника Камінь-Каширського МРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області в період з грудня 2003 року по червень 2004 року, являючись службовою особою, в порушення вимог зазначених нормативних актів та неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них допустив факт незаконної реєстрації на території України 132 транспортних засобів іноземного виробництва без сплати мита та інших обов'язкових платежів чим заподіяв державним інтересам тяжких наслідків на загальну суму 15260726 грн. 24 коп.

Відповідачі звільнені від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, тобто є винними у вчиненні суспільно небезпечних діянь внаслідок яких заподіяно матеріальних збитків державі на зазначені суми, які просив стягнути на користь голованого управління Державного казначейства України у Волинській області.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 29 липня 2008 року позовні вимоги прокурора задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги в яких покликаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржуване ними рішення та ухвалити нове про відмову прокурору в позові.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній, прокурор Ткачук С.Я. та представник головного управління Державного казначейства України у Волинській області Манчик О.М. апеляційну скаргу вважають безпідставною, просить відхилити її.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідачів підлягає до часткового задоволення, рішення суду першої інстанції - скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав.

З матеріалів справи (а.с. 4-5 ) встановлено і сторони не оспорюють ту обставину, що відповідачі, на період інкримінованого їм злочину, проходили службу в органах внутрішніх справ відповідно до Закону України "Про міліцію" (565-12) та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року за №114 (114-91-п) , постановою Камінь-Каширського районного суду від 16 січня 2006 року звільненні від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.2 ст. 367 КК України на підставі ст.1 п." б " Закону України "Про амністію "від 31 травня 2005 (2591-15) року. Згідно вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було інкриміновано неналежне виконання своїх службових обов'язків, наслідком чого є спричинення тяжких наслідків державним інтересам на загальну суму 7100244 грн.80 коп., а ОСОБА_2- на загальну суму 15260726 грн. 24 коп.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі головного управління Державного казначейства України у Волинській області суд першої інстанції виходив з того, що дане питання повинне розглядатися в порядку цивільно-процесуального судочинства.

Проте з такий висновок про прийняття та розгляд справи в порядку цивільно-процесуального судочинства, як вважає колегія суддів, суперечить чинному законодавству.

Так, згідно ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

Суб"єктом владних повноважень відповідно до п.7 ч.1 ст.3 цього Кодексу є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб"єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна, (невійськова ) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим,органах місцевого самоврядування ( п.15 ч.1 ст.3 Кодексу).

Отже, спір, що виник між сторонами є публічно-правовим і відноситься до компетенції адміністративних судів, тому його розгляд судом першої інстанції повинен був здійснюватися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

За таких обставин ухвалене по справі судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального права, а провадження в справі - закриттю з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 310 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 310, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 липня 2008 року в даній справі скасувати.

Провадження у справі за позовом прокурора Камінь-Каширського району в інтересах держави в особі головного управління Державного казначейства України у Волинській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.