Справа:22-3891 

Головуючий у 1 інстанції - Литвинова І.B.

Доповідач - Корчевний Г.В.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Корчевного Г.В. Суддів - Гончара В.П., Слюсар Т.А. При секретарі - Гладун Х.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2007 року

в справі за позовом Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового

фонду "Липкижитлосервіс" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про

відшкодування шкоди, -

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на свою користь 18784, 00 грн., в якості відшкодування збитків, завданих відповідачами при проведенні самовільних, без проектно-дозвільної документації, робіт по надбудові мансардного поверху у АДРЕСА_1

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2007 року позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Корчевного Г.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимог чинного законодавства, відповідачі провели роботи по переплануванню горищного приміщення без відповідного дозволу, чим спричинили шкоду інтересам позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 24 ЖК України житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також

контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Отже, доводи апеляційної скарги, що позивач не є належним - безпідставні.

Відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Пунктом 1.4.1. "Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76 (z0927-05) , переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Згідно п. 1.4.З. вищевказаних Правші до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Згідно акту від 30.07.2007 р. комісійним виходом на місце встановлено, що власниками АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_3., буд. АДРЕСА_1 самовільно, без відповідної проектно-дозвільної документації розпочаті будівельні роботи по влаштуванню мансарди на горищі будинку, а саме, була проведена заміна дерев'яних конструкцій покрівлі на металеві і влаштовано отвір в перекритті між горищем та кв. № 25, чим позивачу завдано збитків на загальну суму 187884, 00 грн., включаючи витрати на відновлення дерев'яних конструкцій.

Отже, доводи апеляційної скарги, що перепланування не мало місце спростовуються відповідними доказами.

Оскільки, відповідачами в порядку ч. 1 ст. 60 ЦПК України належними доказами не доведена правомірність своїх дій щодо проведення будівельних робіт по влаштуванню мансарди, суд дійшов вірного висновку, про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а тому, доводи апеляційної скарги, що володіння квартирою не доводить факту проведення ремонту саме відповідачами не заслуговують на увагу.

Враховуючи вшцевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не є і висновків суду не спростовують, а тому, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.