розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 08 травня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль", закритого акціонерного товариства "Страхова компанія " Еталон" про стягнення страхових виплат та моральної шкоди та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої Шелкової Ірини Андріївни до відкритого акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль", закритого акціонерного товариства " Страхова компанія " Еталон" про стягнення моральної шкоди,

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 травня 2008 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з урахуванням збільшених позовних вимог на її користь та неповнолітньої дочки ОСОБА_3

Оскаржуваним рішенням в позові ОСОБА_1 про стягнення страхових виплат та моральної шкоди на її користь та неповнолітньої ОСОБА_3 відмовлено.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, без повного та всебічного з"ясування обставин і не відповідає чинному законодавству, оскільки суд не врахував зміст п. 13.6 Правил добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби № 019 від 02.04.2004 р., на які йдеться посилання в договорі від 04.02.2007 року, а саме те, що у випадку смерті застрахованої особи незалежно від обраного варіанта страхування вигодонабувачу/ спадкоємцям застрахованої особи/ сплачується 100% страхової суми. І посилання суду на те, що ОСОБА_4 був застрахований не за тим варіантом страхування неправильні, оскільки п. 13.6 Правил дозволяє застосовувати у випадку смерті страхувальника, уніфікований варіант виплат страхової суми. Крім цього договір страхування був укладений відповідно до правил добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби № 019 в основних термінах та визначеннях до страхового випадку віднесені певні події / хвороба, захворювання/ або смерть застрахованої особи/ передбачена договором страхування із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику/ застрахованій особі/ або вигодонабувачу.

В запереченнях ЗАТ " СК Еталон" просить відхилити апеляційну скаргу, рішення залишити без зміни, так як суд при вирішення даного спору правильно дійшов висновку, що чоловіком позивачки укладався договір страхування на випадок смерті, або встановлення первинної інвалідності 1, 11 або 111 групи внаслідок нещасного випадку. тобто внаслідок впливу зовнішніх факторів.

ОСОБА_4 помер через інфаркт міокарда, кардіогенний шок, тобто за відсутності впливу зовнішніх факторів.

В судовому засіданні позивачка та її представник скаргу підтримали.

Представник ВАТ " Райффайзен Банк Аваль" апеляційну скаргу просив відхилити, рішення залишити без зміни.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд, вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 був укладений договір добровільного страхування з компанією " Еталон" через її посередника ВАТ " Райфайзен Банк Аваль" у Прилуцькому відділенні. Відповідно до даного договору був застрахований за двома варіантами з шести, тобто у разі настання інвалідності або смерті внаслідок нещасного випадку, відповідно до цього ним сплачувалися страхові внески. З наявних медичних висновків, смерть ОСОБА_4 настала через загострення ішемічної хвороби серця.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що будучи застрахованим за програмою добровільного особистого страхування " Позичальник" по варіанту " Класік" і тому настання смерті ОСОБА_4 через хворобу, відповідно до п. 4.6 ст. 4 не можна назвати страховим випадком та наслідком нещасного випадку. Гострий інфаркт міокарда, на який посилався позивач в обґрунтування позову, не був обумовлений договором, а відтак і не тягне за собою будь - яких обов'язків відповідача щодо застрахованої особи. Крім цього суд не знаходив підстав вважати ВАТ " Райффайзен Банк Аваль" належним відповідачем, так як він діяв відповідно до договору доручення від 01.08.2005 р. Відносно відшкодування моральної шкоди суд вважав, що вона є похідною від матеріальної шкоди і тому задоволенню також не підлягає.

Такий висновок суду підтверджується матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.. 979 ЦК України (435-15) за договором страхування одна сторона / страховик/ зобов'язується у разі настання певної події / страхового випадку/ виплатити другій стороні / страхувальникові/ або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму / страхову виплату/, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 відповідно до договору добровільного страхування за програмою " Позичальник" від 05.02.2007 року був застрахований по варіанту " Класік" на страхові випадки, зокрема, встановлення інвалідності та смерть внаслідок нещасного випадку. Крім цього п. 5 даного договору передбачено поняття нещасного випадку, з яким при його укладенні був ознайомлений страхувальник, і сплачені при цьому страхові внески. / а.с. 33-35/. З протоколу патологоанатомічного дослідження № 1/144 від 06.05.2007 року також вбачається, що ОСОБА_4 помер внаслідок кардіогенного шоку, інфаркту міокарда, що являється захворюванням ішемічної хвороби серця, а не нещасним випадком, а отже його смерть відповідно п. 4.6 ст. 4 Програми особистого страхування " Позичальник" не являється страховим випадком і тому відсутня відповідальність відповідача, в особі Страхової компанії " Еталон" перед застрахованою особою, в даному випадку перед позивачкою, так як страховим випадком за договором страхування є смерть страхувальника внаслідок впливу зовнішніх факторів. Оскільки відсутні підстави для виплати страхової суми, то суд правильно дійшов висновку про відсутність підстав і для виплати моральної шкоди.

Крім цього суд обґрунтовуючи рішення вірно визначив, що ВАТ " Райффайзен Банк Аваль" при укладенні договору страхування, діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до договору доручення від 01.08.2005 року з додатком № 1 та дав їм належну оцінку.

Твердження апелянта про те, що є неправильним посилання суду відносно того, що ОСОБА_4 був застрахований не за тим варіантом страхування, а також те, що суд не врахував зміст п. 13.6 Правил добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби № 019 від 02.04. 2004 року, яким передбачено, що у випадку смерті застрахованої особи незалежно від обраного варіанта страхування вигодонабувачу/ спадкоємцям застрахованої особи/ сплачується 100% страхової суми, не можуть бути враховані судом, оскільки спростовуються матеріалами справи. Відповідно до умов даного договору страховими випадками є смерть страхувальника та встановлення інвалідності внаслідок нещасного випадку. Умови договору відповідають правилам добровільного страхування від нещасних випадків № 006 від 10.01.2004 року. Крім цього загострення ішемічної хвороби серця не було обумовлено договором, а отже не настав і страховий випадок, який зобов'язує страховика виплатити страхову суму.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом всіх обставин в справі та неправильну оцінку доказів, не знайшло свого підтвердження в апеляційному суді і не спростовують правильності рішення суду першої інстанції, а тому рішення є законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209 ч 3, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України (1618-15) , апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08

травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути

оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.