819/1983/15 Про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про особу стосовно включення її до вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, та зобов'язання включити інформацію про особу та інформацію про суму коштів, яка підлягає до відшкодування, до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - 07.08.2018 Прийняття

ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П., третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив зобов'язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04 листопада 2010 року, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 2100 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію в АТ "ІМЕКСБАНК" Северином Юрієм Петровичем безпідставно та необґрунтовано відмовлено у включенні його до переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, набутого у зв'язку з укладенням між ним та ОСОБА_4 26 січня 2015 року договору відступки права вимоги за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04 листопада 2010 року в частині на суму 2100 доларів США. Вважає, що відмова у включенні її до переліку вкладників для відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має жодних правових підстав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П. задоволено; постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі № 819/1983/15 - скасовано, а провадження у справі закрито.

Постановляючи зазначену ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року у справі № 819/1638/15 щодо аналогічного спору між тими самими сторонами, із тих самих підстав відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Постанова набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалась. Вказана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції, що призвело до помилкового відкриття провадження у адміністративній справі та вирішення спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 13 січня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 819/1983/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України (2747-15) касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 18 червня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу № 819/1983/15 та призначив її до розгляду ухвалою від 06 серпня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 07 серпня 2018 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судом апеляційної інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа № 819/1638/15 за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П. включити ОСОБА_2 до переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у розмірі вкладу на суму еквівалентну 2100 доларів США по курсу НБУ, в порядку, передбаченому частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у розмірі вкладу на суму еквівалентну 2100 доларів США по курсу НБУ.

Також, як встановлено апеляційним судом, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року у справі № 819/1638/15 щодо аналогічного спору між тими самими сторонами, із тих самих підстав відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Постанова набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалась.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали була дана невірна правова оцінка обставинам справи та неправильно застосовані норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали. Крім того, позивачем зазначено, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано дійшов висновку про тотожність предмета, підстав та сторін по справах № 819/1638/15 та № 819/1983/15.

Відповідачем заперечень чи відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 не подано, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для касаційного перегляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та висновкам суду апеляційної інстанції, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 157 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Відповідно до частини першої статті 203 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту зазначених вище норм законодавства колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, яким встановлено, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року у справі № 819/1638/15 щодо аналогічного спору між тими самими сторонами, із тих самих підстав відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Постанова набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалась. Вказана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції, про призвело до помилкового відкриття провадження у адміністративній справі та вирішення спору.

У зв'язку із цим, суд апеляційної інстанції, керуючись статтями 157 та 203 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) правомірно скасував постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі № 819/1983/15, а провадження у цій справі закрив.

Касаційна скарга не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Частиною другою статті 6 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Суд, також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine, аpplication no. 63566/00).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір при дотриманні норм процесуального права, суд повно і всебічно з'ясував обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги це не спростовують.