Головуючий у 1-й інстанції - Сидоренко Р.В.

категорія - 5 Суддя-доповідач - Криворотенко В.І.

8 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Криворотенка В.І.

суддів - Семеній Л.І., Хвостик С.Г.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які приймають участь у справі - апелянта ОСОБА_1, його адвоката ОСОБА_2, відповідачкиОСОБА_3., її представника ОСОБА_4., представника виконкому Попова І.М., третьої особиОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила прово користування житлом,

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Охтирської міської Ради, про визнання квартири спільною сумісною власністю, визначення ідеальних часток у квартирі, установлення порядку користування квартирою, визнання частково незаконним рішення про передачу квартири в частині визнання єдиним власником квартири ОСОБА_1, та визнання частково не дійсним свідоцтва, про право власності на житло, поновлення строку на звернення до суду із вищенаведеними вимогами: третя особа - ОСОБА_5, комунальне підприємство "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації", -

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 лютого 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 доОСОБА_3. про визнання особи такою, що втратила прово користування житлом, відмовлено.

Позовні вимогиОСОБА_3. задоволено в повному обсязі.

Визнано квартиру АДРЕСА_1, спільною сумісною власністюОСОБА_3., ОСОБА_1

Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_1. ідеальні частки по 1/2 частини кв. АДРЕСА_1

Визначено порядок користування кв. АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_1. в цій квартирі в користування жиле приміщення 2 площею 17, 1 м-2, з лоджією.

Виділити ОСОБА_3в цій квартирі в користування жиле приміщення 3 площею 11,0 м-2.

У спільне користування сторін виділено приміщення коридору - 4,0 м-2, під умовним позначенням - 1, ванної кімнати -2.5 м-2 під умовним позначенням - 6, туалету - 0,9 м-2 під умовним позначенням - 5, кухні - 8,1 м-2 під умовним позначенням 4, коридору - 3,0 м-2 під умовним позначенням - 7.

Визнано свідоцтво про право власності на житло САВ № 067591 від 26 липня 2007 р. частково не дійсним.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користьОСОБА_3. витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 600 (шістсот) грн.

Захід забезпечення позову у виді заборони ОСОБА_1. відчужувати кв. АДРЕСА_1 згідно ухвали суду від 31 липня 2007р. після вступу рішення в законну силу ухвалено скасувати.

Вказане рішення ОСОБА_1оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги.

Апелянт вказує, що суд безпідставно проігнорував свідчення свідків з його сторони, також суд не мотивовано вважав пропущений відповідачкою строк позовної давності з поважних причин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. таОСОБА_3. 9 жовтня 1977 року уклали шлюб, від шлюбу у сторін народились діти, доньки ОСОБА_6 1980 р.н. та ОСОБА_7., 1983 р.н.. Шлюб між сторонами розірвано, актовий запис № 117 від 29 липня 2003 р. (див. ц.с. 2-550/03)

ОСОБА_1. має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 57). Згідно довідки Охтирського МБТІ квартира по АДРЕСА_1 від 13 липня 1992 р. належить позивачеві ОСОБА_1.

Згідно договору від 21 жовтня 1982 р. ОСОБА_1., який на той час перебував у шлюбі з відповідачкою, та ОСОБА_8 в рівних частинах придбали жилий будинок по АДРЕСА_2(а.с. 21)

18 квітня 1991 року Виконавчим комітетом Охтирської міської ради народних депутатів було прийняте рішення про дозвіл на обмін жилою площею між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 згідно якого місцем проживання після обмінуОСОБА_9 стало АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 та його сім'ї - по АДРЕСА_1. Підставою для вселення ОСОБА_1 у зазначену квартиру став ордер на вселення (а.с. 58, 112-125).

Згідно договору купівлі-продажу від 26 квітня 1991 р. укладеного між сторонами ОСОБА_1. продав, аОСОБА_9 купила 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 22).

Згідно рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради народних депутатів від 19 червня 1992 р. ОСОБА_1. на підставі ст. 20 Закону Української РСР "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" безоплатно в особисту власність було передано двохкімнатну квартиру по пАДРЕСА_1, та 13 липня 1992 р. на його ім'я видане реєстраційне посвідчення на зазначену квартиру, (а.с. 24 та матеріали інвентарної справи)

26 липня 2007 року Виконавчим комітетом Охтирської міської Ради замість реєстраційного посвідчення на його ім'я було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без зміни, з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що спірна квартира була набута за рахунок реалізації спільно нажитої сторонами за час шлюбу частини житлового будинку відповідно до вимог ст.22 КпШС УРСР. У особисту вланість ОСОБА_1. набув житло, яке займав не тільки він, а й члени його сімї і у межах площі виділеної на всю сім'ю.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_3. пропустила строк для звернення до суду були предметом судового розгляду, в ході якого суд на підставі встановлених судом обставин та досліджених доказів дійшов до обгрунтованого висновку про те, шо ОСОБА_3. не пропустила строк для звернення до суду з позовними вимогами.

Не погоджується колегія суддів і з доводами апелянта щодо невірного визначення рішенням суду порядку користування спірною квартирою. Встановлюючи такий порядок суд врахував інтереси обох сторін, зокрема інтереси відовідача, те що з ним в даній квартирі проживає дружина ОСОБА_5 та її хворий батько. При визначенні такого порядку користування квартирою судом було враховано і роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові №7 від 4 жовтня 1991 року (v0007700-91) "Про практику застосування судами законодавства, яке регулює право власності громадян на жилий будинок"

Інші доводи апелянта також висновків суду не спростовують.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог норм процесуального права, підстав для його зміни, чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили але може бути оскаржена на протязі двох місяців до Верховного Суду України з часу її проголошення.