22-ц-858/08 Про визнання права власності на частину майна - 18.03.2008 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 23 вересня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи СТ "Колос", СП "Партнер" про поділ майна,

В квітні 2001 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи СТ "Колос", СП "Партнер" про поділ майна. Свої вимоги мотивували тим, що з 20 жовтня 1985 року по 5 січня 1999 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 За час шлюбу на земельній ділянці вони побудували садовий будинок в СТ "Колос", вартістю 14 158 грн. Вказана земельна ділянка рішенням Загальцівської сільської ради від 13 жовтня 1998 року переданаОСОБА_4 у приватну власність. Крім того вони придбали гаражний бокс № 111 в ГБК "Екскаваторний", на даний час СП "Партнер", вартістю 10 301 грн. 50 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадщину після його смерті прийняли діти померлого - відповідачі по справі. Так ОСОБА_3 є членом АГК "Екскаваторник" СП "Партнер" та користується гаражним боксом, а вона, (позивачка) стала членом СТ "Колос" та користується земельною ділянкою та садовим будинком.

Уточнивши позовні вимоги під час розгляду справи, позивачка просила визнати за нею право власності на земельну ділянку з розташованим на ній незавершеним будівництвом садовим будинком, а відповідачам залишити гаражний бокс з компенсацією різниці у вартості цих споруд, оскільки спірне майно придбане в шлюбі і було спільною сумісною власністю подружжя.

Рішенням Бородянського районного суду від 23 вересня 2005 року позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину будівельних матеріалів вартістю 7079 грн. 40 коп., які були використані в процесі будівництва садового будинку та господарських будівель на ділянці

№ 18 в СТ "Колос" в с. Загальці Бородянського району. В іншій частині в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували з зареєстрованому шлюбі з 20 жовтня 1985 року по 5 січня 1999 року. Починаючи з 1988 року подружжя почало будувати садовий будинок на виділенійОСОБА_4 земельній ділянці № 18 в садівницькому товаристві "Колос" в с Загальці Бородянського району, членом якого той був. Будівництво будинку було зупинено у зв"язку з розірванням шлюбу. На час розгляду справи будинок не закінчений будівництвом, згідно висновку експертизи коефіцієнт готовності будинку становить 0, 9 відсотків, вартість на час проведення експертизи становить 14 158 грн. 80 коп.

Згідно Державного акта на право приватної власності на землю, зареєстрованого Загальцівською сільською радою 19 листопада 1998 року, ОСОБА_4 передано у приватну власність земельна ділянка площею 0, 063 га., яка розташована в садівницькому товаристві "Колос".

ОСОБА_4 24 вересня 2000 року помер, спадкоємцями після його смерті є його діти: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджується заповітом та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 3 липня 2001 року.

Відповідно до п. 19 розділу II Статуту садівницького товариства "Колос" в разі смерті члена товариства переважне право вступу до товариства надається одному із спадкоємців померлого.

При розгляді позовних вимог про право власності на земельну ділянку в садівницькому товаристві суд обґрунтовано виходив з того, що вона не є спільним сумісним майном подружжя, оскільки ОСОБА_4, як член садівничого товариства приватизував земельну ділянку, яка підлягає спадкуванню на загальних підставах, а позивачка не є спадкоємцем. Позивачка не є членом садівницького товариства і не має переважного права вступу до нього.

З урахуванням того, будівництво будинку не завершено, його не прийнято до експлуатації, то за позивачкою як за подружжям суд першої інстанції правильно визнав право власності на 1\2 частину будівельних матеріалів, використаних для будівництва спірного садового будинку.

Також не можуть бути визнані спільним майном подружжя гаражний бокс № 111 в АГ "Екскаваторник" СП "Партнер" чи будівельні матеріали, витрачені на його будівництво, оскільки спірний гаражний бокс було наданоОСОБА_4 в користування. Доказів того, щоОСОБА_4 належав на праві приватної власності вказаний гаражний бокс суду не надано.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухваленого судом першої* інстанції рішення немає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не можуть бути враховані, оскільки відповідно до вимог ст. 22 КпШС України, на яку посилається позивачка, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, тоді як земельна ділянка була наданаОСОБА_4 згідно рішення Київської обласної ради № 267 від 6 червня 1984 року, яка була ним приватизована. Спірна земельна ділянка переданаОСОБА_4 у власність безкоштовно, а не придбана за спільні кошти подружжя, тому не є спільним майном подружжя. З урахуванням того, що позивачка не є членом садівницького товариства та не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, у визнанні права власності на земельну ділянку в СТ "Колос" позивачці правомірно відмовлено. Посилання в апеляційній скарзі на необгрунтовану відмову у визнанні права власності на садовий будинок також не заслуговують на увагу, оскільки позивачка не є членом садівницького товариства і їй не належить земельна ділянка, та вона не має переважного права на прийняття в члени садівницького товариства. Крім того садовий будинок не закінчений будівництвом і не зданий в експлуатацію.