Справа № Ц-3323/2007 р. 

Головуючий в 1 інстанції Єременко В.М.

Категорія 41 Доповідач Корзаченко І.Ф.

колегія судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Яворського М.А.

суддів Корзаченко І.Ф., Червінко К.С.

при секретарі Некорі А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду від 10 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Коржівське" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди,

У червні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Коржівське" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди. Позов обґрунтовував тим, що з червня 2006 року працював в комунальному підприємстві "Коржівське", 5 вересня 2006 року переведений на посаду юриста. З лютого 2007 року підприємство припинило виплачувати йому заробітну плату. 5 червня 2007 року він звільнився з роботи через порушення відповідачем трудового законодавства. На день звільнення відповідач нарахував, але не виплатив йому зарплату з 1 лютого 2007 року по 5 червня 2007 року, не виплатив вихідну допомогу. Після уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, середній заробіток за час затримки розрахунку, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Баришівського районного суду від 10 серпня 2007 року позивачу в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального права і невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в позові про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, суд послався на відсутність підстав для задоволення вказаних вимог, оскільки виплата нарахованої заробітної плати при звільненні позивача затримана не з вини відповідача, моральна шкода позивачу не заподіяна, підстави для виплати вихідної допомоги відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України відсутні.

З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони не грунтуються на законі та обставинах справи.

Встановлено, що позивач працював в комунальному підприємстві "Коржівське" на посаді юриста. З лютого 2007 року підприємство припинило виплачувати йому заробітну плату. 5 червня 2007 року позивач подав заяву про звільнення з роботи з 5 червня 2007 року через порушення відповідачем трудового законодавства. Наказом від 5 червня 2007 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП. Відповідно до довідки КП "Коржівське" заборгованість по заробітній платі перед позивачем станом на 5 червня 2007 року становить 2987, 68 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору вихідна допомога виплачується у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Оскільки трудовий договір припинено внаслідок порушення відповідачем законодавства про працю, то відповідач повенен виплатити позивачу вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку. Згідно з довідкою КП "Коржівське" заробітна плата позивача за квітень 2007 року становила 1088, 80 грн., за травень 2007 року - 332, 16 грн. Середній заробіток за два місяці перед звільненням становить 710, 48 грн. Вихідна допомога в розмірі тримісячного середнього заробітку становить 2131, 44грн.

При звільненні відповідач не виплатив позивачу заборгованість по зарплаті. 2 серпня 2007 року відповідач надсилав позивачу поштою частину заборгованості 970 грн. Остаточно заборгованість виплачена при розгляді справи в суді 9 серпня 2007 року.

Оскільки заборгованість по зарплаті виплачена з затримкою, вихідна допомога позивачу не виплачена з часу звільнення на даний час, то на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за затримку розрахунку на підставі ст. 117 КЗпП України.

У квітні 2007 року зарплата позивача становила 1088, 80 грн., відпрацьовано 21 робочий день. У травні - 332, 16 грн., відпрацьовано 20 робочих днів. Середній заробіток позивача за квітень-травень 2007 року становить 710 грн., відпрацьовано за два місяці 41 робочий день. Середньоденний заробіток становить 17 гривень 31 коп. Кількість робочих днів затримки розрахунку з дня звільнення до 17 грудня 2007 року становить 139 днів. Сума виплати за затримку розрахунку становить 2406 грн.

Внаслідок несвоєчасної виплати заборгованості по зарплаті та вихідної допомоги позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки він був вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Розмір відшкодування моральної шкоди колегія визначає 500 грн.

Оскільки суд при вирішенні спору не врахував зазначених положень закону, то рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення.

На підставі ст.ст. 44, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Рішення Баришівського районного суду від 10 серпня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства "Коржівське" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Коржівське" на користь ОСОБА_1 2131, 44грн. вихідної допомоги, 2406 грн. за затримку розрахунку, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 5037 грн. 44 коп.

Стягнути з комунального підприємства "Коржівське" 51 судового збору на користь держави.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.