Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ткачук О.О.

суддів Ступакова О. А. Ісаєвої Н.В.

при секретарі Ісаєвої Ю.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами: ЗAT лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздравниця", Одеської міської Ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" про визнання права власності на земельну ділянку,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1 000 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд, та зобов'язати Одеську регіональну філію ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" зареєструвати та видати державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку.

В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що йому на праві приватної спільної часткової власності згідно договору купівлі-продажу від 20 липня 2006 року належить 1/2 частки будівлі цілісного майнового комплексу загальною площею 201, 1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Маючи намір збудувати жилий будинок для особистого мешкання на вищевказаній земельній ділянці і користуючись своїм правом, передбаченим ст.ст. 116, 118 ЗК України, позивач звернувся до Одеської міської ради з клопотанням про передачу йому земельної ділянки площею 1 000 кв.м. у власність, але отримав відмову.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Представник Одеської міської ради у судовому засіданні позов не визнав.

Представник Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" просив вирішити спір на розсуд суду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені.

Справа №22ц-2751/2007 р. Головуючий 1-ої інстанції Ярош С.В.

Категорія: 33 Доповідач: Ткачук О.О.

На дане рішення принесені апеляційні скарги: ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздравниця" (яке не було залучено до участі у справі), в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, та Одеською міською Радою, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, та ухвалення нового рішення про відмову Ханіну М.В. у позові.

Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Одеської міської Ради підлягає частковому задоволенню, а скарга ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздравниця" підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст.. 311 п. 4 ЦПК України (1618-15) , рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

У п. п. 1, 6 постанові Пленуму Верховного Суду України, від 29 грудня 1976 року за №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) із змінами, та доповненнями звернуто увагу судів на то, що судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Тому суди повинні неухильно додержуватися вимоги про законність і обгрунтованність рішення в цивільній справі.

Рішення є законним тоді, коли суд виконавши усі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції по данній справі не відповідає вимогам закону.

Згідно ст.. 19 Земельного Кодексу України (2768-14) , землі житлової та громадської забудови, та землі рекреаційного призначення відносяться до різних категорій і мають різне цільове призначення. Ст.. 20 Земельного кодексу України (2768-14) встановлено умови, та порядок зміни цільового призначення земель.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "Укрпрофздравниця" є користувачем земельної ділянки у АДРЕСА_1, на праві постійного користування згідно рішення Одеської міськради № 844 від 25 вересня 1956 року. Земельна ділянка була надана санаторію "Україна" для будівництва та експлуатації санаторно - курортного закладу з метою надання санаторно - курортних послуг населенню.

Відтоді інших рішень відносно цільового призначення, користування, або припинення користування з підстав, передбачених ст.. 141 Земельного Кодексу України (2768-14) , вищевказаною земельною ділянкою не ухвалювалося.

Крім того, відповідно до вимог ст.. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений в одержані безоплатно у власність земельну ділянку із земель комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Питання про надання земельної ділянки розглядається у порядку передбаченому ст.. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" (280/97-ВР) .

В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 звертався у передбаченому законом порядку з питанням про надання йому у власність спірної ділянки.

Виходячи з вищевикладеного, суд розглядаючи справу не перевірив вищевикладене, тобто, хто є землекористувачем, не вирішив питання про залучення землекористувача до участі у справі.

В матеріалах справи взагалі відсутні, в порушення вимог ст.. 79 ч.1 Земельного Кодексу України (2768-14) , план - схема з межами, та кордонами земельної ділянки, яка передається у власність.

Судова колегія вважає, що суду першої інстанції при новому розгляди необхідно усунути зазначені вище порушення, та вирішити спір у відповідності з вимогами закону.

Керуючись ст.. ст.. 311 п.4, 313-315 ЦПК України (1618-15) , судова колегія

Апеляційні скарги: ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздравниця" задовольнити повністю, а Одеської міської Ради - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2006 року - скасувати.

Справу повернути на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена на протязі двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.