Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Бондаренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення (заочне) Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2007 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про утримання повнолітнім сином батька,

23 жовтня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про утримання повнолітнім сином батька. В заяві позивач ОСОБА_2 зазначав, що відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є його сином. На його утримання він платив аліменти до повноліття і проживав з ним до 16 років. Йому 71 рік, він пенсіонер, одержує пенсію в розмірі 394 грн., є хворим на сахарний діабет, і потребує у матеріальної допомоги. Його син добре забезпечений, є приватним підприємцем, має два вантажних автомобіля і тому, на його думку, має можливість надавати йому матеріальну допомогу, але не надає.

Посилаючись на ці обставини та на ст. ст. 202, 205 СК України, позивач ОСОБА_2 просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його утримання 300 грн. щомісяця.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але надав суду письмові пояснення, де проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_2 є його батьком. Крім нього, є ще двоє повнолітніх дітей: брат і сестра. Батьки розірвали шлюб у 1975 році, батько залишив матір з трьома дітьми (йому було 16 років), добровільно матеріальну допомогу не надавав. Тому з нього на їх утримання стягувалися аліменти за рішенням суду від 19 березня 1976 року. Особисто на нього батько виплатив за два роки лише біля 300 крб.

Головуючий у першій інстанції Федусік А.Г. Справа № 22ц - 3720/07

Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О. Категорія ЦП: 23

В період перестройки батько став фермером і мав значний прибуток. З 1995 року батько з новою дружиною проживає в м. Одесі, має квартиру, є заможним, і не потребує матеріальної допомоги. А на його утриманні знаходиться хвора матір, також пенсіонерка, непрацюючі дружина, дочка і малолітній внук. Він є підприємцем, але тривалий час не отримує прибуток (а.с. 12-13).

Рішенням (заочним) суду першої інстанції позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на його утримання в розмірі 200 грн. щомісяця, починаючи з 23 жовтня 2006 року, та судовій збір в сумі 51 грн. у дохід держави, витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7, 50 грн. на користь ДП "Судовий інформаційний центр".

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення (заочне) суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необгрунтованим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, але про розгляд справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про одержання повісток про виклик сторін в суд. Відповідач ОСОБА_1 не з'явився без поважних причин, тому підстав для відкладення розгляду справи немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив, що відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний утримувати батька - позивача ОСОБА_2, і з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін по справі має можливість надавати йому матеріальну допомогу в розмірі 200 грн. щомісяця.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи і суд порушив норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2, 1936 року народження, є інвалідом другої групи внаслідок загального захворювання та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 394, 28 грн. (а.с. 4-6, 44-49).

Головуючий у першій інстанції Федусік А.Г. Справа № 22ц-3720/07

Доповідач апеляційної інстанції Панасенков В.О. Категорія ЦП: 23

Відповідач ОСОБА_1, 1960 року народження, є сином позивача ОСОБА_2 (а.с. 22).

Крім нього, позивач ОСОБА_2 є батьком ще двох повнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, 1969 року народження та дочки ОСОБА_4, 1964 року народження (а.с. 119,120).

Рішенням народного суду Великоновосільківського району Донецької області від 19 березня 1975 року позивач ОСОБА_2 та матір відповідача ОСОБА_2 розірвали шлюб (а.с. 14).

Після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_2 залишив дружину ОСОБА_2 з трьома дітьми, добровільно матеріальну допомогу не надавав, що підтверджується матеріалами справи.

Тому з нього на їх утримання стягувалися аліменти за рішенням народного суду Великоновосільківського району Донецької області від 19 березня 1976 року.

На утриманні відповідача ОСОБА_2 знаходиться хвора матір ОСОБА_2, також пенсіонерка, непрацюючі дружина, дочка ОСОБА_5, 1987 року народження, і малолітній внук ОСОБА_6, 2005 року народження, що підтверджується довідкою виконкому Великоновосільківської селищної ради Донецької області (а.с. 17-21).

Дійсно, відповідач ОСОБА_1 є приватним підприємцем, але тривалий час, з квітня 2005 року не отримує дохід, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області від 19 лютого 2007 року (а.с. 112).

З червня 1996 року позивач ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_7 проживає АДРЕСА_1 (а.с. 7, 39).

Він є головою фермерського господарства "Гермес", яке розташоване у Великоновосілківському районі Донецької області (а.с. 77).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивач ОСОБА_2 ухилявся від виконання своїх батьківських зобов'язань і з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін по справі матеріальної допомоги не потребує. Тому законних підстав для покладення на відповідача ОСОБА_2 обов'язку утримувати батька немає.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_2 є незаконними, необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Не відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та не застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, а саме, ст. ст. 202, 204 СК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до ст. ст. 79, 81, 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути судові збір в розмірі 25, 50 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. у зв'язку їх несплатою при подачі

Головуючий у першій інстанції Федусік А.Г. Справа № 22ц - 3720/07

Доповідач апеляційної інстанції Панасенков 3.0. Категорія ЦП: 23

апеляційної скарги на рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч.1 п. п. 3, 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2007 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про утримання повнолітнім сином батька відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, судовій збір в сумі 25, 50 грн. у дохід держави за реквізитами: одержувач - Управління Державного казначейства м. Одеси ГУДКУ в Одеській області, ОКПО 23862106, установа банку: ГУДК в Одеській області, МФО: 828011, рахунок: 31413537700007, код: 22090100.

Стягнути з ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. за реквізитами.: одержувач - ГУДКУ в Одеській області, код ОКПО: 23213460, рахунок одержувача 31218259700007, банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, призначення платежу " За інформаційно-технічне забезпечення (ІТЗ), код 22050000.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням.